Ухвала суду № 139734131, 31.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/10024/26

№ провадження 2/208/7197/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

31 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити її від сплати судового збору. В обґрунтування посилається на те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» оскільки питання питання розірвання шлюбу пов`язано з соціальним захистом її прав.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.175,177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження наявності пільг встановлених законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дії, позивачем долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни (до яких належать учасники бойових дій), забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №373/86/21 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі №9901/70/20 вказала, що за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду з вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Цей висновок підтверджується ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №567/79/23.

Зазначений висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах також наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №727/9199/16-ц, від 26.05.2021 у справі №282/1874/18, від 24.11.2021 у справі №761/1004/20, від 23.06.2022 у справі №748/912/20.

Аналіз викладених положень закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що в кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є розірвання шлюбу.

Тому цей позов не стосується питань соціального і правового захисту позивача як учасника бойових дій, а тому за відсутності інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачу слід сплатити судовий збір у загальному порядку.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що позивач як сторона в справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору, або надати суду документи та вказати підстави на підтвердження свого важкого майнового стану.

Щодо посилань в позовній заяві на позицію Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду то суд звертає увагу що предметом розгляду у цій справі було питання «звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги особи - учасника бойових дій, який є відповідачем у справі, предметом якої є позовна вимога про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги зі споживача на користь надавача послуги».

Зокрема у справі на яку посилається позивач визначено також, що ухвалою від 11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 567/79/23 на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначивши про те, що оскільки Верховна Рада не прийняла Закон про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» шляхом викладення пункту 13 частини першої статті 5 у такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав», тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо цього питання.

Враховуючи викладене, оскільки позов стосується розірвання шлюбу, позивачу потрібно сплатити судовий збір.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до пп. 2 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн за реквізитами:

ГУК у Дн-кiй обл/Заводський р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA398999980313191206000004637 Код класифікації доходів бюджету 22030101

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позивачу потрібно:

-сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - 3 (три) дні з дня отримання позивачем копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Гречана