Ухвала суду № 139733057, 14.09.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/410/26

Провадження №6/547/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 11.08.2026 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала вищевказана справа.

23.08.2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із завою про розстрочення виконання рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 11.08.2026 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» заборгованості за кредитним договором.

Вказав, що рішенням суду позов задоволено частково та постановлено стягнути з нього: 31325,00 грн заборгованості за кредитним договором, 1635,05 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на правничу допомогу. Загальна сума до сплати становить 34960,05 грн. Вказав, що не має наміру ухилятися від виконання рішення суду та готовий виконувати його добровільно. Водночас одноразова сплата всієї суми 34960,05 грн є для нього істотно ускладненою. На даний час він перебуваює за межами України та працює, тому має можливість здійснювати регулярні щомісячні платежі, однак сплата всієї суми одночасно створить надмірне фінансове навантаження. Надання розстрочки дозволить забезпечити реальне та повне виконання рішення суду у визначений строк без ухилення від сплати, із регулярним погашенням присудженої суми.

З огляду на викладене просив розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців із щомісячною сплатою присудженої суми в розмірі 2913,34 грн.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 27.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду на 14.09.2026.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с. 177,182).

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс`в судове засіданняне з`явився, повідомлений належним чином (а.с. 178,179).

Суд, вважає можливим розглянути заяву у відсутність сторін, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.

У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В провадженні суду перебувала цивільна справа № 547/410/26 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 11.08.2026 позовні вимоги ТОВ "Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором №958040768 від 20.01.2021 в розмірі 31325,00 грн, судовий збір у розмірі 1635,05 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн; в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 161-167).

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто суд може розстрочити виконання судового рішення максимально на 12 місяців з дня винесення такої ухвали.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 крім заяви про розстрочку виконання судового рішення, доказів на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим не додано.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018 зазначено, що, вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини справи. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Задоволення заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визнає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як на підставу розстрочки виконання рішення суду заявник також посилається на скрутне матеріальне становище.

Досліджуючи матеріали заяви про розстрочку виконання рішення суду, судом не встановлено матеріальний стан заявника, наявність чи відсутність у нього доходів, рухомого чи нерухомого майна, що могли б у повній мірі свідчити про його скрутний матеріальний стан. Такі докази заявником не долучені. Посилання на скрутне матеріальне становище заявника без надання доказів на підтвердження такого стану не може бути достатньою підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Отже, заявником не надано суду належних доказів наявності обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Таким чином, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Отже, розстрочення виконання судового рішення не є безумовним правом боржника, а є процесуальним заходом, який застосовується судом лише за наявності належних, допустимих та достатніх доказів існування виняткових обставин, що об`єктивно унеможливлюють або істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення суду. При цьому саме на заявника покладається обов`язок доведення таких обставин відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надаючи оцінку відповідним обставинам справи та наданим доказам, суд висновує, що відповідачем у справі не доведено обставин, що істотно ускладнюють виконання ним рішення суду або роблять його неможливим, зокрема не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження його матеріального становища, на що він посилається у своїй заяві.

Отже, суд не вбачає підстав, передбачених вимогами ч. 3, ч. 4 ст. 435 ЦПК України, для задоволення заяви відповідача (боржника) ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 11.08.2026, та відмовляє у її задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 353, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 11.08.2026 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавська апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 14.09.2026.

Суддя Л.М.Самойленко