Ухвала суду № 139732970, 24.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6828/26

Провадження №4-с/369/111/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

за участю:

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника ОСОБА_2 ,

боржника ОСОБА_3 ,

представника боржника ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_3 , виконавець: Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеною скаргою.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ГО «Садівницьке товариство «Арсеналець-5» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 , шляхом усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знести огорожу з металевої сітки довжиною 16,29 м. (лінія пунктів 2 і 3 згідно кадастрового плану), побудованій на земельній ділянці, яка розташована на території Громадської організації "Садівниче товариство "Арсеналець-5", за адресою: АДРЕСА_1 та перенести паркан з буту, зведеним ним по АДРЕСА_2 , відносно меж земельних ділянок із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , в бік земельної ділянки ОСОБА_3 на відстань зміщення, згідно Дослідницької частини судової земельно-технічної експертизи № 22962/17-41/9538/18-41 від 06.11.2018 року.

Постановою Київського апеляційного суд від 25 березня 2021 року, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року по справі №369/8004/17, залишено без змін.

У подальшому стягувач, після набрання законної сили рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року по справі №369/8004/17, звернувся до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з виконавчим листом від 06.05.2021 року для відкриття виконавчого провадження відносно Боржника.

Постановою головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.01.2025 року, про відкриття виконавчого провадження, було відкрито виконавче провадження №76922980 на підставі виконавчого листа № 369/8004/17 від 06.05.2021 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, відносно Боржника.

Постановою головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.09.2025 року про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження № 76922980 від 31.01.2025 року закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Про зазначену вище постанову від 17.09.2025 року про закінчення виконавчого провадження, Скаржник дізналася лише 20.12.2025 року, коли отримала її засобами поштового зв`язку, що підтверджується трекінгом: R067050924030. Так, разом із постанову від 17.09.2025 року про закінчення виконавчого провадження №76922980 від 31.01.2025 року, Скаржник отримала акт державного виконавця від 04.09.2025 року відповідно до якого, Виконавець встановив наступне, а саме: За адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , не виявлено огорожі з металевою сіткою довжиною 16,29 м. та паркани з буту. Є тільки сітка для укріпленя фасаду".

Як вказує скаржник, зазначена державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Ларисою Миколаївною обставина не відповідає дійсності, оскільки відповідно до відеозапису за 22.12.2025 рік, що наявний на флеш накопичувачі, чітко вбачається наявність паркану з буту та металеву сітку довжиною 16,29 м.

Враховуючи наведене, скаржник просила суд визнати бездіяльність Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та скасувати постанову Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.09.2025 року про закінчення виконавчого провадження № 76922980 від 31.01.2025 року, яка була винесена державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Ларисою Миколаївною, в рамках виконавчого провадження № 76922980 від 31.01.2025 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2026 року відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

28 травня 2026 року від представника боржника ОСОБА_3 адвоката Базилевського С.Б. надійшло заперечення на скаргу. Так представник боржника зазначає, що головним державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Л.М. в акті від 04 вересня 2025 року абсолютно вірно та законно було зафіксовано факт фактичного виконання боржником ОСОБА_3 в повному обсязі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.07.2019 у справі №369/8004/17, що стало підставою для закінчення виконавчого провадження № 76922980. А тому, просив суд відмовити повністю у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

17 червня 2026 року від представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Лесь І.О. надійшла відповідь на заперечення, у якій остання зазначає, що твердження представника боржника про те, що наявна конструкція це є нова конструкція, а саме: підпірна стіна для укріплення рельєфу на межі сусідніх земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , не відповідає дійсності.

У судовому засіданні скаржник та представник скаржника заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Боржник та представник боржника у судовому засіданні заперечила щодо заявлених вимог у скарзі та просили повністю відмовити у їх задоволенні.

Представник Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Так, статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд, дослідивши матеріали скарги, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ГО «Садівницьке товариство «Арсеналець-5» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 , шляхом усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знести огорожу з металевої сітки довжиною 16,29 м. (лінія пунктів 2 і 3 згідно кадастрового плану), побудованій на земельній ділянці, яка розташована на території Громадської організації "Садівниче товариство "Арсеналець-5", за адресою: АДРЕСА_1 та перенести паркан з буту, зведеним ним по АДРЕСА_2 , відносно меж земельних ділянок із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , в бік земельної ділянки ОСОБА_3 на відстань зміщення, згідно Дослідницької частини судової земельно-технічної експертизи № 22962/17-41/9538/18-41 від 06.11.2018 року.

Постановою Київського апеляційного суд від 25 березня 2021 року, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року по справі №369/8004/17, залишено без змін.

Постановою головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.01.2025 року, про відкриття виконавчого провадження, було відкрито виконавче провадження № 76922980 на підставі виконавчого листа № 369/8004/17 від 06.05.2021 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, відносно Боржника.

Згідно з п 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Постановою головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.09.2025 року про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження № 76922980 від 31.01.2025 року закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактично повним виконанням рішення.

Як вбачається з акту головного державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Л.М. від 04 вересня 2025 року, встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не виявленоогорожі з металевої сітки довжиною 16,29 м та паркану з буту. Є тільки сітка для укріплення рельєфу. Крім того, зазначено, що ОСОБА_3 не є власником земельної ділянки і будівель за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконання.

Здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону та п. 6 розд. І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абз. 2 п. 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 817/928/17, викладеного у постанові від 27.03.2020, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали скарги не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при закінченні виконавчого провадження.

За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України).

Так, скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що конструкції, зафіксовані на долучених до скарги фото та відеозаписах, є саме огорожею з металевої сітки довжиною 16,29 м. (лінія пунктів 2 і 3 згідно кадастрового плану) та парканом з буту, які відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року підлягали знесенню та перенесенню. Сам факт наявності на земельній ділянці металевої сітки, каміння та інших конструкцій не свідчить про їх ідентичність об`єктам, визначеним у рішенні суду та виконавчому документі.

При цьому, судом у судовому засіданні безпосередньо досліджено долучені скаржником фото- та відеозаписи. Разом з тим, такі докази не містять об`єктивних даних, які б давали можливість достовірно встановити, що зафіксовані на них конструкції є саме тими об`єктами, щодо яких судовим рішенням визначено обов`язок боржника щодо їх знесення та перенесення.

Водночас, суд не вбачає підстав ставити під сумнів акт державного виконавця, складений за результатами перевірки виконання судового рішення, з якого вбачається відсутність на земельній ділянці огорожі з металевої сітки та паркану з буту, зазначених у виконавчому документі. Вказаний акт складений державним виконавцем у межах наданих йому повноважень та за результатами безпосередньої перевірки стану виконання судового рішення, а скаржником не надано належних доказів, які б спростовували викладені в ньому обставини.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення скарги, оскільки належних доказів на підтвердження порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при закінченні виконавчого провадження, матеріали справи не містять. Крім того, доказів не виконання рішення суду, оскільки будь - яких документів на підтвердження не усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суду не надавалось.

Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що як у мотивувальній частині скарги, так і у її прохальній частині остання просить визнати бездіяльність Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та скасувати постанову Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.09.2025 року про закінчення виконавчого провадження № 76922980 від 31.01.2025 року, яка була винесена державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Ларисою Миколаївною, в рамках виконавчого провадження № 76922980 від 31.01.2025 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження було відкрито головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Таким чином, зазначення скаржником у своїй скарзі Вишгородський відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не відповідає встановленим матеріалами справи обставинам щодо органу державної виконавчої служби, яким здійснювалося виконавче провадження.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 18, 258-261, 352-354, 447, 449, 450 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_3 , виконавець: Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 24 серпня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК