Ухвала суду № 139732598, 03.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/48146/26-к

1-кс-46630/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62026000000000158 від 19.02.2026,

УСТАНОВИВ:

27.08.2026 за допомогою засобів поштового зв`язку прокурор другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене 26.08.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: оригінал договору оренди квартири АДРЕСА_2 , укладений 05.04.2023 між ОСОБА_4 (орендар) та ТОВ «АН Чернівці» (код ЄДРПОУ 39947587) (орендодавець) на 1 арк., який було добровільно надано ОСОБА_5 .

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор у кримінальному провадженні направив на електронну адресу суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Відповідно до матеріалів клопотання Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000158 від 19.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшли матеріали Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, щодо фактів набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.

Слідством встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (прокурор відділу Чернівецької обласної прокуратури), фактично проживає разом із своєю дружиною, донькою та зятем (доньку та зятя ОСОБА_6 не декларує та не відображає в Деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з метою приховування статків останніх. Поряд з цим, фігурант на вказаних осіб фіктивно реєструє об`єкти нерухомого майна, вказані особи проживають разом у будинку площею 377.5 м2, за адресою: АДРЕСА_3 (відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний будинок з 15.08.2023, на підставі технічного паспорту, належить тещі - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Проведеними слідчими діями встановлено, що у вказаному будинку проживають ОСОБА_6 з дружиною, їх донька ( ОСОБА_8 ) та зять - ОСОБА_9 (останніх двох осіб ОСОБА_6 не відображає в Деклараціях, що вони ведуть спільний побут та відповідно не вказує їх нерухоме, рухоме майно та їх доходи).

Прокурором в клопотанні зазначено, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 до протиправної діяльності та формального оформлення незаконно набутих активів залучені: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Встановлено, що родиною ОСОБА_6 набуто активів протягом 2020-2025 років, а саме:

- житловий будинок садибного типу площею 377,5 кв.м. (орієнтовна ринкова вартість - 8 млн. грн.), набутий у власність 29.08.2023, зареєстрований на ОСОБА_7 (теща ОСОБА_6 ), хоча у вказаному будинку проживає проживають ОСОБА_6 з дружиною, їх донька ( ОСОБА_8 ) та зять - ОСОБА_9 , (введений в експлуатацію на підставі технічного паспорту). Задекларовано (Декларація, щорічна за 2024 рік: інше право користування - проживання). Вказана вартість об`єкту на дату набуття права (11.03.2007) становить 48269 грн. В подальшому будинок перебудувався і введений в експлуатацію 29.08.2023 року.

- групу приміщень площею 123 кв.м. (орієнтовна ринкова вартість - 8 млн. грн.), набутих у власність 22.04.2025, зареєстрованих на ОСОБА_14 (донька), закінчений будівництвом об`єкт). Незадекларовано. Донька ОСОБА_6 проживає окремо та в Декларації (щорічна, за 2024 рік) ОСОБА_6 її не декларує як члена сім`ї.

- квартиру площею 154,2 кв.м. (орієнтовна ринкова вартість - 7 млн. 700 тис. грн.), набуту у власність 17.02.2023 зареєстровану на ОСОБА_14 (донька), договір дарування). Незадекларовано. Донька ОСОБА_6 проживає окремо та в Декларації (щорічна, за 2024 рік) ОСОБА_6 її не декларує як члена сім`ї.

- житловий будинок площею 192,2 кв.м. (орієнтовна ринкова вартість - 6 млн. грн.), набутий у власність 25.02.2020 р., зареєстрований на ОСОБА_7 (теща ОСОБА_6 ), декларація про готовність об`єкта до експлуатації). Незадекларовано. Теща ОСОБА_6 проживає окремо та в Декларації (щорічна, за 2024 рік) ОСОБА_6 її не декларує як члена сім`ї.

- земельна ділянка площею 0.1 га. (орієнтовна ринкова вартість - 100 тис. грн.), набута у власність 05.06.2023 р., зареєстрована на ОСОБА_7 (теща ОСОБА_6 ), договір дарування від гр. ОСОБА_15 ). Незадекларовано. Теща ОСОБА_6 проживає окремо та в Декларації (щорічна, за 2024 рік) ОСОБА_6 її не декларує як члена сім`ї.

- земельна ділянка площею 0.04 га. (орієнтовна ринкова вартість - 100 тис. грн.), набута у власність 06.06.2023, зареєстрована на ОСОБА_7 (теща ОСОБА_6 ), договір дарування). Незадекларовано. Теща ОСОБА_6 проживає окремо та в Декларації (щорічна, за 2024 рік) ОСОБА_6 її не декларує як члена сім`ї.

- земельна ділянка площею 0.1 га., придбана за 60347 грн. (орієнтовна ринкова вартість - 200 тис. грн.), набута у власність 23.09.2021, зареєстрована на ОСОБА_7 (теща ОСОБА_6 ), договір купівлі-продажу). Незадекларовано. Теща ОСОБА_6 проживає окремо та в Декларації (щорічна, за 2024 рік) ОСОБА_6 її не декларує як члена сім`ї;

- мотоцикл kavasaki vn 900 vulkan, 2009 р.в. за 240 000 грн. (орієнтовна ринкова вартість - 300 тис. грн.);

- автомобіль Volkswagen Touareg (2021 р.в.).

Також, ОСОБА_6 та члени його сім`ї (дружина), у Деклараціях особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування задекларували:

- у 2019 році: доходи - 738024 грн., грошові активи - 1 млн.500 тис. грн.;

- у 2020 році: доходи - 901977 грн., грошові активи - 2 млн.50 тис. грн.;

- у 2021 році: доходи - 3 млн 010 тис. 900 грн., грошові активи - 1 млн.

200 тис.грн.;

- у 2022 році: доходи - 2 млн. 247 тис. 384 грн., грошові активи - 1 млн. 200 тис.грн., також подаровано кошти близьким родичам на загальну суму 1 млн.грн.;

- у 2023 році: доходи - 4 млн. 043 тис. 00 грн., грошові активи - 60000 доларів США, також подаровано кошти близьким родичам на загальну суму 1 млн. 300 тис. грн.;

- у 2024 році: доходи - 1 млн. 670 тис. 798 грн., грошові активи - 40000 доларів США, 500 тис.грн.;

Також, ОСОБА_6 та його дружина ( ОСОБА_10 ), згідно відомостей, зазначених у Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, протягом 2022-2023 років подарували: сину ( ОСОБА_6 ) - 1 млн.100 тис.грн., доньці ( ОСОБА_14 ) - 400 тис.грн., невістці ( ОСОБА_11 ) - 400 тис.грн.

Поряд з цим, згідно відомостей з ДРФОП про суми доходів (в період часу з 2020 року по 2025 рік) становили:

- ОСОБА_6 - 7 млн.195 тис.грн.;

- ОСОБА_10 (дружина) - 4 млн. 181 тис.грн.;

- ОСОБА_14 (донька) - 0 грн. (крім подарованих батьками 400 тис. грн.);

- ОСОБА_7 (теща) - 2 млн. 632 тис.грн.

Тобто, в період часу з 2020 по 2025 роки ним було здобуто активи на суму понад 34 млн. 200 тис.грн. Встановлено, що законні доходи та збереження ОСОБА_6 та близьких родичів становили 14 млн. 400 тис. грн. та не дозволяли йому накопичити суму грошових активів для придбання вказаного майна. Таким чином, різниця між законними доходами та видатками становить понад 19 млн. грн.

26.08.2026 у період часу з 07 год. 11 хв. до 08 год. 19 хв. старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_16 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2026, справа № 757/44270/26-к, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 .

У ході проведення обшуку вилучено оригінал договору оренди квартири АДРЕСА_2 укладений 05.04.2023 між ОСОБА_4 (орендар) та ТОВ «АН Чернівці» (код ЄДРПОУ 39947587) (орендодавець) на 1 арк., який було добровільно надано ОСОБА_5 .

Вищевказаний вилучений оригінал договору оренди квартири АДРЕСА_2 укладений 05.04.2023 стосуються обставин які досліджуються у ході досудового розслідування, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є необхідні для проведення дослідження та складання протоколів огляду.

Постановою слідчого вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом.

Прокурор зазначає, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження пов`язаний із збереженням речових доказів, а саме вилучених предметів та документів, на яких міститься інформація щодо обставин, які розслідуються в кримінальному провадженні.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку про те, що майно, яке вилучено 26.08.2026 під час проведення обшуку в період часу з 07 год. 11 хв. до 08 год. 19 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене 26.08.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- оригінал договору оренди квартири АДРЕСА_2 укладений 05.04.2023 між ОСОБА_4 (орендар) та ТОВ «АН Чернівці» (код ЄДРПОУ 39947587) (орендодавець) на 1 арк., який було добровільно надано ОСОБА_5 .

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати копію ухвали особі, на майно якої накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1