Ухвала суду № 139732506, 02.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46714/26-к

пр. 1-кс-45545/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000001197 від 10.12.2025 ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодження першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025000000001197 від 10.12.2025, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001197 від 10.12.2025 за підозрою:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 07.09.2018 № 271/2018 ОСОБА_3 призначено на посаду судді Сквирського районного суду Київської області, а рішенням зборів суддів від 29.02.2024 призначено Головою цього суду.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває по цей час.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, в Україні оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої також неодноразово продовжувався і триває по цей час.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

Згідно зі ст. 65 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни є конституційним обов`язком громадян України.

Разом із тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, у зв`язку із введенням воєнного стану та оголошенням мобілізації, в державі діє особливий період, під час якого Збройні Сили України (далі - ЗСУ) та інші військові формування здійснюють заходи з відсічі збройної агресії. Комплектування ЗСУ особовим складом у цей період здійснюється, зокрема, шляхом призову військовозобов`язаних громадян України під час мобілізації.

Усвідомлюючи конституційні обов`язки громадян та вимоги законодавства щодо мобілізації, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та постійно здійснює функції представника влади - Головою суду, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді створення реальних перешкод для комплектування ЗСУ та бажаючи їх настання, вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, за наступних обставин.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений день та час, проте не пізніше лютого 2026 року, перебуваючи у місті Сквира Київської області, військовозобов`язаний ОСОБА_8 познайомився із місцевим жителем ОСОБА_9 , який здійснював індивідуальні пасажирські перевезення.

У подальшому ОСОБА_8 почав систематично користуватися послугами ОСОБА_9 . Під час однієї з таких поїздок між ними відбулася розмова щодо мобілізаційних процесів у державі.

У ході бесіди ОСОБА_8 поскаржився, що у нього відсутня відстрочка від призову на військову службу, у зв`язку з чим висловив стурбованість щодо своєї можливої мобілізації та бажання її уникнути. У свою чергу ОСОБА_9 , усвідомлюючи зацікавленість ОСОБА_8 в ухиленні від призову, вирішив скористатися цією ситуацією з корисливих мотивів. Він повідомив, що має особисті зв`язки з суддею місцевого суду, який може допомогти у вирішенні його проблеми з мобілізацією шляхом ухвалення необхідного судового рішення. При цьому, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 організувати особисту зустріч із суддею для обговорення всіх деталей, на що останній погодився.

Надалі, 15.03.2026 о 06 год 35 хв, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію раніше досягнутих домовленостей, організував та забезпечив проведення особистої зустрічі судді ОСОБА_3 із військовозобов`язаним ОСОБА_8 , яка відбулася в салоні автомобіля марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , що перебував у користуванні ОСОБА_9 та був припаркований за адресою: АДРЕСА_3 , поблизу приміщення Сквирського районного суду.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_3 про побоювання бути призваним на військову службу під час мобілізації і зазначив, що поданий ним до Дніпровського районного суду м. Києва позов про позбавлення його колишньої дружини батьківських прав тривалий час не розглядається.

У свою чергу, ОСОБА_3 , усвідомлюючи зацікавленість ОСОБА_8 в отриманні судового рішення, яке останній мав намір використати з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації, повідомив йому про сумнівні, на його переконання, перспективи задоволення поданого до Дніпровського районного суду м. Києва позову та запевнив, що в задоволенні позовних вимог у частині позбавлення колишньої дружини батьківських прав буде відмовлено.

Водночас ОСОБА_3 роз`яснив ОСОБА_8 інший можливий спосіб досягнення бажаного для нього результату, зокрема зазначив про доцільність зміни предмета позову шляхом заявлення вимог про визначення місця проживання дитини разом із батьком та стягнення аліментів.

При цьому, з метою створення формальних підстав для розгляду відповідної цивільної справи саме Сквирським районним судом, ОСОБА_3 порадив ОСОБА_8 укласти договір оренди житла у м. Сквирі або зареєструватися за відповідним місцем перебування як внутрішньо переміщена особа.

Крім того, ОСОБА_3 погодився після підготовки ОСОБА_8 позовної заяви особисто ознайомитися з новим пакетом документів, необхідних для звернення до суду, та повідомив про готовність надати подальше сприяння у вирішенні вказаного питання, зазначивши, що подальша комунікація, передача документів та узгодження дій здійснюватимуться через ОСОБА_9 .

У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені день та час, після вказаної розмови, однак не пізніше 08.05.2026, у судді Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_3 остаточно сформувався злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, який він мав намір реалізувати з корисливих мотивів шляхом використання наданих йому повноважень судді всупереч їх призначенню.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_3 мав намір забезпечити досягнення бажаного для ОСОБА_8 результату шляхом забезпечення надходження до Сквирського районного суду Київської області відповідних матеріалів, прийняття їх до свого провадження, здійснення судового розгляду та ухвалення завідомо безпідставного судового рішення про встановлення факту самостійного виховання ОСОБА_8 дитини, яке останній мав намір використати з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації.

Для забезпечення реалізації розробленого злочинного плану ОСОБА_3 , діючи умисно та з корисливих мотивів, залучив до його виконання свого знайомого ОСОБА_9 , відвівши йому роль пособника та посередника у взаємодії зі ОСОБА_8 .

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_9 мав забезпечувати комунікацію між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , передавати останньому інформацію та вказівки ОСОБА_3 , координувати дії щодо підготовки, оформлення та подання необхідних документів до суду, а також вчиняти інші дії, спрямовані на сприяння реалізації спільного злочинного умислу.

На виконання вказівок судді ОСОБА_3 , отриманих під час зустрічі 15.03.2026, ОСОБА_8 у період із березня по травень 2026 року вчинив ряд послідовних дій, спрямованих на створення формальних підстав для територіальної підсудності справи Сквирському районному суду Київської області та формування пакета документів, необхідних для ухвалення судового рішення про встановлення факту самостійного виховання ним дитини.

Так, з метою створення формальних підстав для звернення саме до Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_8 шляхом укладення 20.03.2026 договору найму (оренди) квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , та подальшої реєстрації за вказаною адресою як внутрішньо переміщеної особи, створив видимість наявності правових підстав для розгляду відповідної справи цим судом.

У подальшому ОСОБА_8 підготував заяву до Сквирського районного суду Київської області про встановлення факту самостійного виховання дитини. З метою надання заявленим вимогам видимості належної обґрунтованості він сформував відповідний пакет документів шляхом долучення до заяви, серед іншого, копій рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини.

Крім того, з метою формування доказової бази для підтвердження обставин, викладених у заяві, ОСОБА_8 підготував та долучив до матеріалів заяву про виклик свідків, показання яких мали бути використані для підтвердження факту самостійного виховання ним малолітнього сина.

Надалі, продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу та діючи відповідно до розподілених ролей, 08.05.2026 за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_9 зустрівся з військовозобов`язаним ОСОБА_8 . Під час зустрічі останній повідомив ОСОБА_9 про завершення підготовки необхідного для звернення до суду пакета документів, зокрема заяви та квитанції про сплату судового збору, які на той момент знаходилися в його автомобілі.

У свою чергу, ОСОБА_9 , виконуючи відведену йому роль пособника та посередника у реалізації злочинного умислу ОСОБА_3 і враховуючи, що останній певний час не виходив із ним на зв`язок, надав ОСОБА_8 вказівки щодо подальшого порядку дій, порадивши не очікувати телефонного дзвінка ОСОБА_3 , а самостійно прибути до Сквирського районного суду Київської області.

При цьому ОСОБА_9 проінструктував ОСОБА_8 шляхом особистого звернення до Сквирського районного суду Київської області та посилання на необхідність вирішення питання щодо підготовлених ним матеріалів потрапити на особистий прийом до голови суду ОСОБА_3 , провести з ним розмову та узгодити подальший порядок подання підготовленої заяви до суду.

Надалі, діючи відповідно до отриманих від ОСОБА_9 вказівок, 12.05.2026, у більш точний не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 прибув до службового кабінету голови Сквирського районного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська область, м. Сквира, провулок Володимира Гапоненка, 7А, де зустрівся із суддею ОСОБА_3 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді створення для ОСОБА_8 підстав для уникнення призову на військову службу під час мобілізації, вирішив забезпечити надходження підготовлених останнім матеріалів безпосередньо до свого провадження в обхід установленого порядку їх реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_3 , з метою забезпечення надходження відповідних матеріалів саме до свого провадження, шляхом умисного обходу встановленої процедури реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ між суддями, всупереч установленому процесуальному порядку та правилам документообігу суду, особисто прийняв від ОСОБА_8 підготовлений пакет документів, не забезпечивши їх подання та первинну реєстрацію через канцелярію суду в установленому порядку.

Зокрема, під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 особисто одержав від ОСОБА_8 підготовлений пакет документів, до якого входили: заява про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини; копії паспортів та документів про присвоєння РНОКПП заявника і заінтересованої особи; копії свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини; копія рішення суду про розірвання шлюбу; копія договору найму (оренди) квартири; копія договору про надання послуг із репетиторства; копії декларацій про вибір лікаря; довідка з місця навчання дитини; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; витяг із застосунку «Дія»; заява про виклик свідків, а також квитанція про сплату судового збору в сумі 665,60 грн.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та діючи відповідно до заздалегідь визначеного плану, ОСОБА_3 шляхом використання отриманих безпосередньо від ОСОБА_8 матеріалів забезпечив їх надходження до свого провадження, після чого 15.05.2026 постановив ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі № 376/1470/26 за заявою ОСОБА_8 про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини та призначив її до судового розгляду на 29.06.2026 о 10 год.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 29.06.2026, у день призначеного судового розгляду цивільної справи № 376/1470/26, ОСОБА_8 прибув до приміщення Сквирського районного суду Київської області, де зустрівся із суддею ОСОБА_3 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого злочинного плану та усвідомлюючи необхідність усунення обставин, які могли перешкодити ухваленню в інтересах ОСОБА_8 завідомо безпідставного судового рішення про встановлення факту самостійного виховання дитини, надав останньому подальші вказівки щодо необхідних дій.

Зокрема, з метою усунення відомостей про наявність іншого судового провадження щодо сімейних правовідносин між ОСОБА_8 та його колишньою дружиною, яке могло поставити під сумнів обставини, викладені у поданій до Сквирського районного суду заяві, ОСОБА_3 шляхом надання відповідної вказівки зобов`язав ОСОБА_8 вжити заходів для припинення розгляду раніше поданого ним до Дніпровського районного суду м. Києва позову про позбавлення колишньої дружини батьківських прав.

Крім того, з метою створення видимості належного процесуального розгляду справи та відсутності спору щодо заявлених ОСОБА_8 вимог, ОСОБА_3 надав останньому вказівку шляхом забезпечення підготовки та подання до Сквирського районного суду Київської області заяви від імені заінтересованої особи - його колишньої дружини ОСОБА_10 для створення формальних підстав для безперешкодного розгляду справи. Відповідно до наданих ОСОБА_3 вказівок у такій заяві ОСОБА_10 мала зазначити про можливість розгляду справи за її відсутності, повне визнання заявлених ОСОБА_8 вимог та відсутність заперечень проти встановлення факту самостійного виховання ним дитини.

Надалі, продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, 03.07.2026 під час чергової зустрічі у приміщенні Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_8 повідомив судді ОСОБА_3 про фактичне отримання ним підготовленої заяви від його колишньої дружини - заінтересованої особи ОСОБА_10 , зміст якої відповідав раніше наданим ОСОБА_3 вказівкам.

У свою чергу, ОСОБА_3 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого злочинного плану, з метою приховування позапроцесуального характеру своєї взаємодії зі ОСОБА_8 та створення видимості дотримання встановленого порядку надходження процесуальних документів до суду, шляхом надання відповідної вказівки заборонив ОСОБА_8 передавати йому зазначену заяву особисто та зобов`язав забезпечити її направлення на офіційну адресу Сквирського районного суду Київської області засобами поштового зв`язку.

Таким чином, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, шляхом організації формально офіційного надходження до суду заздалегідь підготовленої заяви від імені заінтересованої особи ОСОБА_10 забезпечував формування матеріалів цивільної справи № 376/1470/26, створюючи документальну видимість добровільного визнання нею заявлених ОСОБА_8 вимог та відсутності заперечень проти їх задоволення, що в подальшому мало бути використано як формальна підстава для ухвалення запланованого судового рішення в інтересах ОСОБА_8 .

Надалі, 14.07.2026, під час чергової особистої зустрічі зі ОСОБА_8 , яка відбулася у приміщенні Сквирського районного суду Київської області, суддя ОСОБА_3 повідомив останньому про призначення судового засідання у цивільній справі № 376/1470/26 на 08 год 15 хв 17.07.2026.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період шляхом ухвалення в інтересах ОСОБА_8 завідомо безпідставного судового рішення, ОСОБА_3 запевнив останнього, що сформованих у цивільній справі матеріалів достатньо для задоволення поданої ним заяви про встановлення факту самостійного виховання дитини.

При цьому ОСОБА_3 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого злочинного плану та маючи намір завершити розгляд справи без фактичної участі ОСОБА_8 , шляхом надання останньому відповідної вказівки повідомив про відсутність необхідності прибувати до приміщення суду та зобов`язав його не з`являтися у призначене на 17.07.2026 судове засідання, створюючи таким чином умови для ухвалення запланованого судового рішення без безпосередньої участі заявника.

Надалі, 20.07.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у приміщенні Сквирського районного суду Київської області відбулася чергова зустріч між головою суду ОСОБА_3 та військовозобов`язаним ОСОБА_8 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період шляхом ухвалення в інтересах ОСОБА_8 завідомо безпідставного судового рішення про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, яке останній мав намір використати для уникнення призову на військову службу під час мобілізації, повідомив ОСОБА_8 , що цивільну справу вже розглянуто та вирішено на його користь.

Водночас ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 , що видати копію судового рішення на цей час неможливо у зв`язку з відсутністю працівника суду, який мав підготувати його текст, та надав вказівку повторно прибути до суду 17.08.2026, зазначивши, що на цю дату судове рішення набере законної сили. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що подальші вказівки щодо порядку дій ОСОБА_8 отримає через ОСОБА_9 .

У подальшому, 20.08.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 звернувся до працівника канцелярії Сквирського районного суду Київської області з метою отримання копії судового рішення у цивільній справі № 376/1470/26. У відповідь працівник канцелярії повідомила про відсутність вказаного рішення у канцелярії суду та порадила ОСОБА_8 з питання його отримання звернутися до секретаря судового засідання або помічника судді ОСОБА_3 .

Наступного дня, 21.08.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 у телефонному режимі звернувся до помічника судді ОСОБА_3 з питання отримання копії судового рішення у цивільній справі № 376/1470/26, на що остання повідомила про необхідність повторно зв`язатися з нею у понеділок, 24.08.2026.

Надалі, 22.08.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_9 , продовжуючи виконувати відведену йому роль пособника та посередника у реалізації злочинного умислу ОСОБА_3 і діючи з корисливих мотивів, зателефонував ОСОБА_8 з абонентського номера мобільного зв`язку НОМЕР_2 .

Під час вказаної телефонної розмови ОСОБА_9 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, повідомив ОСОБА_8 про необхідність особисто прибути до нього та передати через нього для судді ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2 500 доларів США, після чого забрати відповідне рішення у Сквирському районному суді Київської області.

Надалі, 25.08.2026 о 12 год 13 хв поблизу кафе комплексу сімейного дозвілля «Гостинний Двір», розташованого за адресою: вул. Рози Люксембург, 78, у м. Сквира Київської області, ОСОБА_8 , діючи відповідно до раніше отриманих вказівок та досягнутих домовленостей, зустрівся із ОСОБА_9 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 о 12 год 23 хв передав ОСОБА_9 для подальшої передачі судді ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2 500 доларів США.

Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 25.08.2026 сума неправомірної вигоди в розмірі 2 500 доларів США становила 111 766 грн.

Своїми умисними протиправними діями, що полягали у розробленні та реалізації злочинного плану, наданні ОСОБА_8 вказівок щодо підготовки та подання необхідних документів, організації їх надходження та розгляду у Сквирському районному суді Київської області, а також ухваленні завідомо безпідставного судового рішення у цивільній справі № 376/1470/26, ОСОБА_3 шляхом використання наданих йому повноважень судді створив штучні, документально оформлені правові підстави для уникнення ОСОБА_8 призову на військову службу під час мобілізації, чим створив перешкоди законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань щодо їх комплектування особовим складом в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищувати, ховати або спотворювати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді застави в сумі 998 400 грн., що складає 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та суми завданої шкоди.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким б закон пов`язував застосування до підозрюваного запобіжного заходу, просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або поруки.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

25.08.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджують долучені до матеріалів клопотання докази, а саме:

- заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ;

- потоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів;

- протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;

- протоколом обшуку транспортного засобу ОСОБА_9 ;

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищувати, ховати або спотворювати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.

Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має постійне місце роботи, має визначене місце проживання, за якими характеризується позитивно, міцні соціальні зв`язки.

Разом з тим, позитивні характеристики підозрюваного, на які посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням конкретних обставин справи, даних про майновий та сімейний стан підозрюваного, його вік, тяжкість кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, слідчий суддя вважає, що розмір застави на якому наполягає сторона обвинувачення є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу, а відтак вважає за необхідне визначити для підозрюваного ОСОБА_3 заставу у межах 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 998 400 грн, оскільки внесення застави в такому розмірі, на переконання слідчого судді, буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, одночасно слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, а саме:

- - прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця проходження служби;

- - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 998 400 грн, з одночасним покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 25.10.2026 включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця проходження служби;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню, виконується негайно після її оголошення, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1