Постанова № 13973214, 21.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 р. № 2а-9317/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря - Фейдаш Х.М.,

за участю представника позивача Барили К.В., представника відповідача Карпина Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність ?Сфера Сім? до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.08.2010р. № 0002702302/2/20382 та № 0002712302/2/20383, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність ?Сфера Сім? (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі-ДПІ), просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010р. №0002702302/2/20382 та №0002712302/2/20383. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган за наслідком проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ ?Грант Емсистем? та ТзОВ ?Гранд Алско? за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. необгрунтовано прийшов до висновку про заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 69 596.25 грн. та заниження податку на додану вартість (далі-ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету на суму 63400,00 грн., що відображено в Акті перевірки. Вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення нечинні, оскільки Товариство сформувало валові витрати та податковий кредит на підставі укладених договорів про надання рекламних послуг № 08/3 від 03.01.2008р. та № 7/07-2 від 02.07.2007р., реальне виконання яких підтверджується їх підписанням та скріпленням печатками сторін, актами виконання робіт і податковими накладними, банківськими документами про оплату за рекламні послуги.

В судовому засіданні представник позивача позов уточнив, просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0002702302/2/20382 та № 0002712302/2/20383 від 03.08.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що перевіркою встановлено, що в порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334 із змінами та доповненнями (далі-Закон №334) та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону ?Про податок на додану вартість? №168 з наступними змініми (далі-Закон №168), Товариство занизило податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 69 596,25 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 63400,00 грн. оскільки особи, які в установчих документах зазначені як керівники вищезгаданих підприємств підприємницьку діяльність самостійно не здійснювали, що встановлено вироком суду, договорів фінансового характеру не укладали, податкову звітність до ДПІ не подавали, що дало можливість невстановленим слідством особам ставити підписи на фінансово-господарських документах, завірених печаткою підприємств, від імені керівників і вести незаконну господарську діяльність, що була прикрита із зовнішньої сторони легальними діями по створеню субєкта підприємницької діяльності, а відтак господарські зобовязання, які виникли між Товариством та ТзОВ ?Грант Емсистем? і ТзОВ ?Гранд Алско? є такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено що Товариство з обмеженою відповідальність ?Сфера Сім? зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 26.11.1997р. за №А 00377063, у період що перевірявся був платником по податку на прибуток, податку на додану вартість - Свідоцтво про державну реєстрацію від 26.11.1997 року №14151200000003448.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ ?Сфера Сім? щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ ?Грант Емсистем? та ТзОВ ?Гранд Алско? за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р., про що складено акт від 03.12.2009 р. №3015/23-2/25235141 в якому зазначено, що Товариством в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону №334 занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 69 596,25 грн. та в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168 занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 63 400,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ та за наслідком процедури адміністративного оскарження ДПІ прийняло оспорювані податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010р. №0002702302/2/20382 якими Товариству визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 104 394,38 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 69 596,25 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 34 798,13 грн. та від 03.08.2010р. №0002712302/2/20383, яким Товариству визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 95100,00 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 63400,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31700,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

На підставі норм п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протяг звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у то числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що ТзОВ ?Сфера сім? (Замовник) укладено договір про надання рекламних послуг від 03.01.08р. №08/3 з ТзОВ ?Гранд Алско? (Виконавець) предметом якого є виконання робіт з реклами товарів Замовника. Згідно п.2.3. Договору обовязок Виконавця представити на затвердження Замовнику докладну програму з реклами товарів.

На виконання умов даного договору ТзОВ ?Гранд Алско? виписано податкові накладні: №083003 від 06.02.2008р., №083002 від 25.01.2008р., №083001 від 22.01.2008р. на загальну суму 82 542,50 грн., в тому числі ПДВ 13 700,00 грн., та складено акти виконаних робіт №08/3-003 від 06.02.2008р., №08/3-002 від 25.01.2008р., №08/3-001 від 22.01.2008р.

Згідно платіжних доручень від 25.01.08 №135, від 28.01.08 №149, від 07.02.08 №234 Товариством перераховано ТзОВ ?Гранд Алско? кошти в розмірі 82 542,50 грн.

Судом встановлено, що ТзОВ ?Сфера сім? (Рекламодавець) укладено договір про рекламу продукції від 02.07.07 №7/07-2 з ТзОВ ?Грант Емсистем? (Рекламіст), предметом якого було виконання з реклами товарів Рекламодавця. Згідно п.2.3. Договору обовязок Рекламіста представити на затвердження Рекламодавцю докладну програму з реклами товарів.

На виконання умов даного договору ТзОВ ?Грант Емсистем? виписано податкові накладні №70769 від 28.09.2007р., №70759 від 24.09.2007р., №70749 від 19.09.2007р., №70739 від 12.09.2007р., №70729 від 07.09.2007р., №70719 від 03.09.2007р., №70738 від 22.08.2007р., №70728 від 10.08.2007р., №70718 від 01.08.2007р., №70716 від 16.07.2007р. на загальну суму 299 442,50 грн., в тому числі ПДВ 49 700 грн., та складено акти виконаних робіт №707-69 від 28.09.2007р., №707-49 від 24.09.2007р., №707-49 від 19.09.2007р., №707-39 від 12.09.2007р., №707-29 від 07.09.2007р., №707-19 від 03.09.2007р., №707-38 від 22.08.2007р., №707-28 від 10.08.2007р., №707-18 від 01.08.2007р., №707-16 від 16.07.2007р.

Згідно платіжних доручень від 27.07.07р. №1517, від 03.08.07р. №1569, від 14.08.07р. №1641, від 30.08.07р. №1735, від 11.09.07р. №1827, від 13.09.07р. №1844, від 14.09.07р. №1861, від 20.09.07р. №1904, від 25.09.07р. №1940, від 01.10.07р. №1981 Товариством перераховано ТзОВ ?Гранд Емсистем? кошти в розмірі 299 442,50 грн.

Як зазначено в акті перевірки (ст.5), суми податку на додану вартість та суми витрат, згідно зазначених податкових накладних, актів виконаних робіт, включено до податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та даних декларації з ПДВ за січень 2008 року в сумі 9 000,00 грн., лютий 2008 року в сумі 4 700,00 грн. та Декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2008 року в сумі 68 842,50 грн. відповідно, що сторонами не заперечено в судовому засіданні.

Згідно ??Системи автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України? основними видами діяльності ТзОВ ?Гранд Алско? є: посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, посередництво в торгівлі товарами широкого ассортименту, оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення. Засновником ТзОВ ??Гранд Алско? є ОСОБА_4, який, крім цього, є головним бухгалтером та директором ТзОВ ?Гранд Алско?.

Як зазначено в акті перевірки (ст.7-8), суми податку на додану вартість та суми витрат, згідно зазначених податкових накладних та акту виконаних робіт, включено до податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду та відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та даних податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007 року в сумі 2 700,00 грн., за вересень 2007 року в сумі 30 000,00грн., за серпень 2007 року в сумі 17 000,00 грн. та Декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2007 року в сумі 195 975,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 13 567,50 грн. відповідно, що сторонами не заперечено в судовому засіданні.

Згідно ?Системи автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України?, основними видами діяльності ТзОВ ?Грант Емсистем? є: оптова торгівля тютюновими виробами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, роздрібна торгівля тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, рекламна діяльність. Засновники ТзОВ ?Грант Емсистем? ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Директор, головний бухгалтер - в одній особі - ОСОБА_6. Згідно відомостей з бази даних ДРФО ДПА України, доходів на зазначеному підприємстві не отримує. Основні фонди на підприємстві відсутні.

В дослідженому в судовому засіданні вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2008р. щодо ОСОБА_7, який набрав законної сили і в порядку ст.72 КАС України є обовязковим для адміністативного суду зазначено, що останнього визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України (співвиконання, шляхом використання інших осіб, у створенні та придбанні субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТзОВ ?Гранд Алско?? та ТзОВ ?Грант Емсистем?, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто фіктивне підприємництво).

Як вбачається з вироку ?ОСОБА_8,з метою фіктивного підприємництва, без мети ведення господарської діяльності, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою у вересні 2007 року... використовуючи важке матеріальне становище ОСОБА_4, запропонував йому за разову матеріальну винагороду зареєструвати підприємство в м.Києві... де невстановлена слідством особа підготувала статутні документи, необхідні для реєстрації ТзОВ ?Гранд Алско?, і... зареєстрували ТзОВ ?Гранд Алско? ... Після чого, ОСОБА_4, який відповідно до установчих документів, був призначений на посаду директора ТзОВ ?Гранд Алско?, відкрив розрахунковий рахунок в банківській установі ВАТ КБ ?Дністер? в м.Львові, який протягом 2007-2008 років використовувався невстановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності. ...невстановлена слідством особа, свідомо припускаючи, що ОСОБА_4 не буде займатися фінансово-господарською діяльністю й здійснювати керівництво підприємством, одержавши від нього реєстраційні та статутні документи й печатку ТзОВ ?Гранд Алско? протягом 2007-2008 років підприємницьку діяльність самостійно не здійснював, договорів фінансового характеру не укладав, податкову звітність до ДПІ не подавав, що дало можливість невстановленим слідством особам ставити підписи на фінансово-господарських документах, завірених печаткою підприємства, від імені ОСОБА_4 і вести незаконну господарську діяльність, що була прикрита із зовнішньої сторони легальними діями по створеню субєкта підприємницької діяльності...?.

Окрім того у вироку зазначено, що ?ОСОБА_8.. в квітні 2007 року... використовуючи важке матеріальне становище ОСОБА_6 та ОСОБА_5, запропонував їм за разову матеріальну винагороду зареєструвати підприємство в м. Києві... Після цього, ОСОБА_7 забезпечив явку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в м. Київ, де невстановлена слідством особа підготувала статутні документи, необхідні для реєстрації ТзОВ ?Грант Емсистем?, і... зареєстрували ТзОВ ?Грант Емсистем? (код ЄДРПОУ35140395)... Після чого, ОСОБА_6, яка відповідно до установчих документів, була призначена на посаду директора ТзОВ ?Грант Емсистем?, відкрила розрахунковий рахунок в банківській установі ВАТ «Дністер» м. Львів, який протягом 2007-2008 років використовувався невстановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності... невстановлена слідством особа, свідомо припускаючи, що ОСОБА_6 не буде займатися фінансово-господарською діяльністю й здійснювати керівництво підприємством, одержавши від неї реєстраційні та статутні документи й печатку ТзОВ ?Грант Емсистем?, протягом 2007-2008р.р. підприємницьку діяльність самостійно не здійснювала, договорів фінансового характеру не укладала, податкову звітність до ДПІ не подавала, що дало можливість невстановленим слідством особам ставити підписи на фінансово-господарських документах, завірених печаткою підприємства, від імені ОСОБА_6 і вести незаконну господарську діяльність, що була прикрита із зовнішньої сторони легальними діями по створенню субєкта підприємницької діяльності?.

Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарських операцій з ТзОВ ?Гранд Алско? та ТзОВ ?Грант Емсистем? Товариство отримало право на податкову вигоду.

З досліджених у судовому засіданні актів здачі-приймання робіт та актів приймання-передачі робіт вбачається, що такі не містить такого обовязкового реквізиту, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?, як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих робіт.

Виходячи з вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на використання у господарській діяльності послуг, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання послуг.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Даючи аналіз Договору щодо надання рекламних послуг №08/3, Договору про рекламу продукції № 7/07-2, податковим накладним, актам здачі-приймання робіт та актам приймання-передачі робіт, які складались контрагентами позивача по оспорюваних господарських зобовязаннях суд приходить до висновку, що всі вони підписувались особами, які не були наділені відповідними правами та обовязками щодо діяльності ТзОВ ?Гранд Алско? та ТзОВ ?Грант Емсистем?, і всупереч чинному законодавству, користуючись реквізитами підприємства, здійснювали господарську діяльність.

Оцінюючи докази, судом враховано, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування валових витрат та визначення податкового кредиту. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Окрім того судом взято до уваги і ту обставину, що позивач протягом певного часу згідно досліджених Договорів отримував послуги у субєктів господарювання, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їх діяльності, а також і ту обставину, що позивач та контрагенти працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні звязки й учасники якого обізнані стосовно один одного.

Суд вважає, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до п.3.2.1 ст. 3 Закону України ?Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами? визначає, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обовязку сплати податків).

Отже, підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що мали місце проведення операцій за удаваними (нікчемними) угодами.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та правомірно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому наявні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України ?Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами? №2181 від 21.12.2000 року.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення суд вважає, що вони прийняті з дотриманням вимог Закону України ?Про податок на додану вартість?, Закону України ?Про оподаткування прибутку підприємств? та передбачених ст. 2 КАС України принципів.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи та не доведені у судовому засіданні, а відтак у задоволені позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України такі не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 26.02.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.