Ухвала суду № 139731675, 08.09.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6042/26

провадження №: 1-кп/398/531/26

УХВАЛА

Іменем України

"08" вересня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060001125 від 17.07.2026 року стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, який на своєму утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні було заслухано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду.

Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Обвинувачений та його захисники не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв`язку з чим, суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.

Судом було встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Крім того, суд, з`ясувавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, встановив, що кримінальне провадження підсудне Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області, проти відкритого розгляду справ заперечень немає.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Також, прокурором ОСОБА_4 до судового засідання подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке прокурором підтримане у судовому засіданні. У клопотанні прокурор посилається на вагомість доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, характер та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, на наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,5, частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_3 офіційно не працює, джерело його доходу невідоме. Проживає разом зі своїм дідом ОСОБА_6 , який є пенсіонером, власної родини не має, що свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, які можуть утримувати його на території Олександрійського району та Кіровоградської області. Крім того, існує ризик того, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема є підозра, що обвинувачений може зберігати ще особливо небезпечні наркотичні засоби, які не були вилучені під час обшуку, та маючи доступ до них може їх знищити або сховати.

Крім того, ОСОБА_3 вчинив тяжке кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, що свідчить про зухвалість особи обвинуваченого. Він нехтує загальноприйнятими нормами моралі, тому лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може попередити вчинення ним нових подібних злочинів.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не заперечували.

Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вислухавши думку сторін обвинувачення та захисту, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Під час судового розгляду суд, за наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.

Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.

Наявність обґрунтованого обвинувачення підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність осіб на утриманні.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненніумисного тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за яке законом передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що на думку суду саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Вказаний ризик додатково підвищується військовою агресією РФ проти України, та дією на всій території України воєнного стану, і у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, в умовах діючого на теперішній час в Україні воєнного стану, стане неможливо здійснювати належний контроль правоохоронних органів за його поведінкою.

Також обвинувачений не працює, офіційного джерела доходу не має, згідно реєстру до обвинувального акту існують вагомі докази причетності до інкримінованого йому правопорушення, яке було припините працівниками правоохоронних органів, тому існує імовірність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Водночас суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявності існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та воно перебуває на стадії судового розгляду, що виключає можливість безпосереднього впливу обвинуваченого на зібрані у даному кримінальному провадженні докази, які підлягають зберіганню у встановленому порядку.

Наведене свідчить про те, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання судом ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не зменшились та продовжують існувати, що з урахуванням викладених обставин, характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого дає підстави для висновку про те, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, підтверджують, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, а тому суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Разом з тим, керуючись вимогами ч.5 ст.182, ст.183 КПК України, суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в обсязі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 193, 194, 197, 314-317, 331, 369- 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12026121060001125 від 17.07.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Поштова,30, на 16 вересня 2026 року на 11 годину 30 хвилин.

Клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 08.09.2026 року до 06.11.2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240,00 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505, застава за обвинуваченого ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12026121060001125.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

4) здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня його проголошення.

У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали проголошено 09.09.2026 року о 12:45 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1