Ухвала суду № 139731568, 14.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/22090/22

Провадження №1-в/127/343/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника установи ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду № 12 клопотання в.о. начальника Державної установи «Вінницька виправна колонія № 86» ОСОБА_6 про зарахування ОСОБА_5 до строку покарання строк його слідування до місця відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання в.о. начальника Державної установи «Вінницька виправна колонія № 86» (далі ВК 86) ОСОБА_6 про зарахування ОСОБА_5 до строку покарання строк його слідування до місця відбування покарання.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджений 08.06.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною четвертою статті 186 та частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК) з урахуванням статті 70 КК до покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.11.2024 ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання, призначеного за частиною четвертою статті 185 КК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за яке засуджений ОСОБА_5 , вирок від 08.06.2023 був приведений у відповідність до чинного закону, ОСОБА_7 слід вважати засудженим за частиною четвертою статті 186 КК до покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06.08.2026 ОСОБА_5 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінене на покарання у виді обмеження волі строком 3 роки 3 місяці 15 дні. Ухвала набрала законної сили 14.08.2026.

У зв`язку з цим ініціатор звернення просить роз`яснити, чи доцільно зараховувати строк з моменту оголошення ухвали, тобто з 06.08.2026 по момент вступу ухвали в законну силу, тобто 14.08.2026 до строку призначеного засудженому покарання.

Представник установи в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

ОСОБА_5 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви та кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пунктом 14 частини першої статті 537 КПК визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Зі змісту пункту 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини другої статті 539 КПК визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

З наданих суду матеріалів особової справи випливає, що ОСОБА_5 засуджений 08.06.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною четвертою статті 186 та частиною четвертою статті 185 КК з урахуванням статті 70 КК до покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.11.2024 ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання, призначеного за частиною четвертою статті 185 КК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за яке засуджений ОСОБА_5 , вирок від 08.06.2023 був приведений у відповідність до чинного закону, ОСОБА_7 слід вважати засудженим за частиною четвертою статті 186 КК до покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06.08.2026 ОСОБА_5 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінене на покарання у виді обмеження волі строком 3 роки 3 місяці 15 дні. Ухвала набрала законної сили 14.08.2026.

27.08.2026 на підставі витягу з наряду комісії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України ОСОБА_5 переведений до дільниці обмеження волі ВК 86.

Згідно з реченням першим абзацу першого частини першої статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК) особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно.

Відповідно до речення першого частини другої статті 57 КВК з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. При цьому реченням другим частини другої статті 57 КВК визначено, що у цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Відповідно до частини першої статті 58 КВК строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Зі змісту частини другої статті 58 КВК у строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув`язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

Отже, строк слідування засудженого з місця відбування покарання у виді позбавлення волі до місця відбування покарання у виді обмеження волі має бути зарахований до строку призначеного йому покарання, тобто з дати набрання судовим рішенням законної сили до дати фактичного переведення засудженого до місця виконання покарання. Разом з тим, клопотання в частині зарахування зазначеного строку з моменту проголошення судового рішення до моменту набрання ним законної сили слід відмовити.

Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Зарахувати до строку, призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2023 строк його слідування до місця відбування покарання з 14.08.2026 по 27.08.2026 з розрахунку 1 (один) день позбавлення волі за 2 (два) дні обмеження волі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: