Ухвала суду № 139731559, 14.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31961/26

Провадження 2/127/9018/26

У Х В А Л А

14 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ТОВ «Енера Вінниця, АТ «Вінницяобленерно» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

11.09.2026 року судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову шляхом зобов`язання негайно та безкоштовно відновити електропостачання за його адресою до ухвалення рішення судом.

Мотивував заяву тим, що ним подано позовну заяву до ТОВ «Енера Вінниця, АТ «Вінницяобленерно» про визнання дій відповідачів щодо відключення електропостачання незаконними, зобов`язання АТ «Вінницяобленерно» негайно та безкоштовно відновити електропостачання, солідарне стягнення 5 000 грн. матеріальної та 50 000 грн. моральної шкоди. Позов обгрунтовував тим, що 08.09.2026 року відповідачі дистанційно відключили світло без попередження під розпис (договір на померлого батька), чим порушили п. 7.5 ПРРЕЕ. Того ж дня протягом 1, 5 години борг він повністю сплатив, однак, електропостачання не відновлене. На думку позивача, відповідачі незаконно вимагають гроші за повторне підключення. Через спеку зіпсувались продукти на суму 5 000 грн. Він позбавлений умов для життя, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, враховуючи підстави і предмет позову, докази, що залучені позивачем до матеріалів заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Так, 10.09.2026 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Енера Вінниця, АТ «Вінницяобленерно» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити електропостачання, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яку ухвалою суду від 14.09.2026 року було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 5, 6, 7, 10 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно абз. 1 ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи наведені обставини, підстави і предмет позову, і те, що забезпечення позову, яке просить вжити позивач за змістом є тотожним із заявленими ним вимогами - зобов`язати АТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "Енера Вінниця" негайно та безкоштовно відновити електропостачання за адресою позивача, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149, 153 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ТОВ «Енера Вінниця, АТ «Вінницяобленерно» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст. 354, ст. 355 ЦПК України.

Повне судове рішення складене 14 вересня 2026 року.

Суддя: