Постанова № 13973147, 25.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2011 року Справа № 2а-10450/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді:Петросян К.Є.,

за участю секретаря: Ковіної І.В.,

сторін:

представника позивача:Бачури О.В. (довіреність № 3/10 від 04.01.2011),

представника відповідача:Кучерова І.А. (довіреність №3 від 05.01.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод» про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на активи, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод» про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на активи.

У позові зазначено, що ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м.Луганська. Станом на 22.12.2010 року підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 198641,00 грн. за такими платежами:

- податок на додану вартість у розмірі 11731,87 грн.,

- податок на прибуток підприємств у розмірі 121876,00 грн.

Заборгованість утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з вказаних податків і підтверджується податковими деклараціями. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 198641,00 грн. шляхом звернення стягнення на його активи.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 71783,00 грн. та податку на прибуток у розмірі 121876,00 грн., разом 193659,00 грн., звернувши стягнення на активи. Пояснила суду, що сплачені відповідачем суми заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 49263,00 грн. та податку на прибуток 14000 грн., відповідно до вимог п.п.7.7 ст.7 Закону №2181 були зараховані в рахунок погашення недоїмки ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» за минулі періоди.

Представник відповідача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав частково. Пояснив суду, що підприємством згідно платіжного доручення №432 від 30.04.2010 було проведено оплату з податку на додану вартість в сумі 6000,00 грн., №577 від 31.05.2010 в сумі 15266,00 грн., №721 від 29.06.2010 в сумі 11997,00 грн., №804 від 20.07.2010 в сумі 6000.00 грн., №862 від 30.07.2010 в сумі 10000,00 грн., разом 49263,00 грн. Крім того, платіжним дорученням №976 від 30.08.2010 відповідачем сплачено податок на прибуток підприємств в сумі 10000,00 грн., та №1547 від 28.12.2010 в сумі 4000,00 грн., разом 14000грн. Однак, позивачем вказані суми не враховані при предявленні позову до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі- Закон №2181), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

У відповідності зі ст.1 №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 5.1 ст.5 Закону №2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня погашення такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

З викладеного вбачається, що відповідачем самостійно було визначено суму податкового зобовязання, яке ним не сплачено у встановлені строки, у звязку із чим за ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» утворилася заборгованість у сумі 193659,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України №2181, активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що відповідач ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» зареєстрований як юридична особа 24.07.2002 за № 25370169Ю0032422, іден. код 05470578 (а.с.4-5). ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську.

За відповідачем станом на 22.12.2010 року виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 71783,00 грн., податку на прибуток у розмірі 121876,00 грн. Податкове зобовязання було визначено у податкових деклараціях №8153 від 18.02.2010, №17113 від 19.03.2010, №29214 від 16.04.2010, №48848 від 19.05.2010, №55385 від 21.06.2010, №70232 від 20.07.2010, №132723 від 04.02.2010, №42419 від 07.05.2010, №78108 від 03.08.2010 (а.с.9-17).

За таких обставин, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо оплати ВАТ Луганський ремонтно-механічний завод» згідно платіжних доручень податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 49263,00 грн., а також податку на прибуток у розмірі 14000грн., оскільки відповідно до п.7.7. ст.7 Закону №2181, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Крім того, задовольняючи уточнений позов, суд враховує також ту обставину, що на момент розгляду справи відповідачем дії позивача щодо розподілу сум недоїмки не оскаржені.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 25.01.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 31.01.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод» про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на активи, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод» (91019, м. Луганськ, вул.Кірова, буд. 49, код ЄДРПОУ 05470578) в доход Державного бюджету України, звернувши стягнення на його активи, суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 71783,00 грн. (р/р 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013) та податку на прибуток у розмірі 121876,00 грн. (р/р 31115009700006, код платежу 11021000, УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013 ), всього 193659,00 (сто девяносто три тисячі шістсот пятдесят девять гривень, 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 31.01.2011 року.

СуддяК.Є. Петросян