Ухвала суду № 139730856, 09.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5751/26

Провадження № 1-кс/461/5523/26

УХВАЛА

про застосування запоібжного заходу

09.09.2026 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця Збройних Сил України, оператора безпілотних систем ВЧ НОМЕР_1 , одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимого: 25.11.2025 вироком Яворівського районного суду Львівської області за ч.3 ст.382 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України,

у кримінальному провадженні, внесеному 31.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000663, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

09.09.2026 заступник начальника ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів, із утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19». У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк 2 місяці наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом, в тому числі і телефонним; 2) не відлучатися з м.Львів, вул.Володимира Великого, 97/89, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в України.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області, за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000663, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.07.2026, приблизно о 14:55 год., ОСОБА_5 , керуючи автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись ним по вулиці Тракт Глинянський у с.Підбірці, Львівського району, Львівської області в напрямку до автодороги «Київ Чоп», порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р. 1 п. 1.5 (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати), 1.10 (дати дорогу вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість); Р. 2 п. 2.1 а) (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії); Р. 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Р. 16.11 п. 16.11 (на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху), які виразилися в тому, що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, на перехресті нерівнозначних доріг, виїжджав з другорядної дороги вул. Тракт Глинянський на головну автодорогу «Київ Чоп» з метою виконання маневру повороту ліворуч в напрямку до м. Києва, та не надав дороги мотоциклу Lifan, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 , яка в цей час рухалась по автодорозі «Київ Чоп» в напрямку до м. Київ, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , порушення ним Правил дорожнього руху, водієві ОСОБА_10 завдано наступні тілесні ушкодження: переломи численних ділянок однієї нижньої кінцівки, відкриті. Політравма. Відкритий перелом середньо-нижньої 1/3 діафізу лівої стегнової кістки зі зміщенням. Відкритий перелом проксимального метаепіфізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням закритий перелом лівої малогомілкової кістки у верхній та нижній третині. Закритий перелом І, ІІІ, ІV плесневої кістки лівої стопи зі зміщенням. Закритий краєвий перелом лівої човноподібної та лівої п`яткової кістки без зміщення. Забійно-рвані рани передньої поверхні нижньої 1/3 лівого стегна, середньої 1/3 лівої гомілки. Множинні садна тулуба та обох верхніх та нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупих предметів, контакту з такими, могли виникнути під час ДТП зіткнення транспортних засобів та подальшим падінням потерпілої з мотоцикла та тупі предмети і відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.

26.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків як підозрюваного, орган досудового розслідування вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, з можливістю визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зважаючи на особу обвинуваченого, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, а також суспільну небезпеку злочину та обставини його вчинення, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, у такому наведених, просив задоволити клопотання в повному обсязі. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, просив суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час або особисте зобов`язання, що, на його думку, буде достатнім, враховуючи обставини справи та особу підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає із матір`ю його колишньою дружиною), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проживає він разом із дружиною та двома дітьми ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Дружина перебуває у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами. Просить врахувати його скрутне матеріальне становище, у зв`язку із тим, що єдиним його доходом є заробітна плата, яка становить близько 20000 грн на місяць.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області, за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000663, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

26.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно змісту статтей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п.80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкцією якого визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, яке у відповідності до положень ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 31.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості у кримінальному провадженні №12026140000000663, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.07.2026 із додатком;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 від 06.08.2026;

- аналітичний профіль на особу ОСОБА_5 ;

- довідку №26223392434136705024 щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості;

- відомості інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності №39527-2026 від 17.08.2026;

- вирок Яворівського районного суду Львівської області від 25.11.2025;

- постанову про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки та відеозапису від 03.08.2026;

- протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки та відеозапису від 03.08.2026;

- висновок експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №764 від 25.08.2026;

- повідомлення про підозру від 26.08.2026;

- відеозапис моменту ДТП, що сталася 30.07.2026 приблизно о 14:55 год,

вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися від органів досудового розслідування, суду, з метою уникнення покарання.

Водночас, відповідно до п.36 Рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

На думку слідчого судді існує незаконного впливу ОСОБА_5 на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Більше того, на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. Відповідно, ОСОБА_5 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення злочинів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий: 25.11.2025 вироком Яворівського районного суду Львівської області за ч.3 ст.382 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, під час якого вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, що свідчить про його схильність до кримінальної поведінки, відтак, існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , якому станом на день розгляду клопотання виповнилося 29 років, такий із середньою спеціальною освітою, військовослужбовець Збройних Сил України, оператор безпілотних систем ВЧ НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимий.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.

На переконання слідчого судді, розмір застави, про який слідчий та прокурор просять у клопотанні, є занадто непомірним для підозрюваного, та підлягає зменшенню з огляду на те, що органом досудового розслідування визначений розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266420 грн жодними доказами, що стосуються наявності таких коштів в підозрюваного чи його родичів не обґрунтований.

Слідчий суддя зазначає, що застава повинна встановлюватись з урахуванням реальної можливості її внесення, інакше вона стає суто формальним механізмом, являючи собою безальтернативне тримання під вартою.

Слідчим суддею беруться до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що такий одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, отримує заробітну плату в розмірі близько 20000 грн на місяць, що є єдиним доходом сім`ї, проживає з дружиною, яка перебуває у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами, та двома малолітніми дітьми, та вважає, що достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків буде застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного відповідні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193 194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 задоволити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 діб, - тобто до 07.11.2026 включно, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA918201720355299001500000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 09.11.2026:

1) прибувати до слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;

2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 14.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_11