Ухвала суду № 139729606, 09.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8955/26

Номер провадження 1-кп/711/525/26

УХВАЛА

09 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси підготовче судове засідання по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026250000000147 від 20.08.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білозір`я, Черкаського району, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого водієм ПСП «Ньютон», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Прокурор під час проведення підготовчого судового засідання вважав можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, інші учасники кримінального провадження проти зазначеного прокурором не заперечували.

Перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1 - 4 ч.3 ст. 314 КПК України відсутні.

Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України відсутні.

Кримінальне провадження підсудне Придніпровському районному суду м. Черкаси.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, порушень вимог процесуального закону, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду: визначено час і місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту та склад осіб, що підлягають виклику.

На підставі викладеного, суд вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України.

Крім того захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу його підзахисному із застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись за межі м. Черкаси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати за кожною вимогою до суду. А також просив звернути заставу, сплачену ОСОБА_7 за обвинуваченого на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 в розмірі 66560 грн. для внесення на спеціальний рахунок НБУ для цілей оборони України. Клопотання мотивував тим, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладеними судом обов?язками буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки. У період дії запобіжного заходу у вигляді застави на обвинуваченого ОСОБА_4 поширювалася дія визначених ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026, процесуальних обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які останній сумлінно виконував, з`являвся на першу вимогу до органу досудового розслідування, здав на зберігання до Центрально-Південного міжрегіонального управління ДМС свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що підтверджується заявою ОСОБА_4 та довідкою Центрально-Південного міжрегіонального управління ДМС, а тому в період з 07.08.2026 і станом на дату подання даного клопотання, не виникало підстав для звернення застави в дохід держави. Зазначив, що стороною обвинувачення не встановлені та не підтверджені ризики, якими слідчий суддя обґрунтовував обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а також вказані ризики на даний час істотно зменшилися, з огляду на встановлені дані про особу обвинуваченого, його характеризуючи дані в цілому, поведінку під час досудового розслідування, визнання ним вини.03.09.2026 заставодавцем ОСОБА_7 подано клопотання про звернення застави в дохід ЗСУ, в якому остання підтвердила своє щире бажання та дозвіл на перерахування грошових коштів, які були сплачені в якості застави за ОСОБА_4 в розмірі 66560,00 грн. для внесення на спеціальний рахунок НБУ для цілей оборони України. Враховуючи вищевикладене, просив задовольнити клопотання та змінити стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід.

Також захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.2026 року по справі № 712/9379/26 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ Черкаській області ОСОБА_8 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , власником квартири за вказаною адресою є ОСОБА_9 , з метою виявлення і вилучення: - комп?ютерної техніки, мобільних телефонів, карток операторів мобільного зв?язку у тому числі з абонентським номером НОМЕР_1 , та інших, з використанням яких здійснюється адміністрування групи «Білозір?я антігаї» в інтернет-месенджері «Viber», в якій розміщується інформація, у тому числі щодо часу, дати та місця здійснення військовослужбовцями ТЦК та СП призовної роботи (вручення повісток). 10.07.2026 в ході проведення обшуку, ОСОБА_4 добровільно видав свій мобільний телефон «iPhone 13», IMEI: НОМЕР_2 , IME12: НОМЕР_3 , з СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , внаслідок чого працівниками правоохоронного органу повністю досліджено вміст телефону та даний пристрій було вилучено. 10.07.2026 постановою слідчого вилучений мобільний телефон «iPhone 13», який належить ОСОБА_4 , визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні та на нього ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.07.2026 року по справі № 712/9473/26 накладено арешт. В подальшому, 11.07.2026 року старшим оперуповноваженим Черкаського РВ (з дислокацією в м. Сміла Черкаської області) Управління СБ України в Черкаській області майором ОСОБА_10 проведено огляд мобільного телефону «Iphone 13», який був вилучений 10 липня 2026 року у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 про виділення матеріалів досудового розслідування від 20.08.2026 року, вирішено виділити з кримінального провадження № 22026250000000001 від 01.01.2026 в окреме кримінальне провадження за № 22026250000000147 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Оскільки матеріали кримінального провадження, що внесене до ЄРДР за № 22026250000000147 від 20.08.2026 року вже всі зібрані, нові докази не можуть бути приєднані до матеріалів кримінального провадження, усі необхідні експертизи та заплановані слідчі дії із мобільним телефоном «iPhone 13», IMEI: НОМЕР_2 , IME12: НОМЕР_3 вже проведені, вважає, що доцільність перебування в арешті та тримання мобільного телефону ОСОБА_4 в камері речових доказів Управління СБУ в Черкаські області повністю відпала та значно порушує право власності обвинуваченого. Тому просив скасувати арешт, накладений на мобільний телефон ОСОБА_4 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подані клопотання про скасування арешту майна та зміну запобіжного заходу його підзахисному, просив їх задовольнити. Свою позицію щодо скасування арешту на майно обґрунтовував тим, що вся інформація, яка міститься на зазначеному у клопотанні телефоні та має значення для кримінального провадження, була оглянута під час досудового розслідування та отримана стороною обвинувачення. У зв`язку з цим захисник вважав, що подальше застосування арешту щодо вказаного майна є безпідставним.

Заставодавець ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила своє щире бажання та дозвіл на перерахування грошових коштів, які були сплачені в якості застави за ОСОБА_4 в розмірі 66560,00 грн. для внесення на спеціальний рахунок НБУ для цілей оборони України.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна та зазначив, що вирішення питання про скасування арешту з майна, накладеного на вказаний речовий доказ, є передчасним. Свою позицію обґрунтовував тим, що зазначений телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні. Прокурор також зазначив, що на даний час судовий розгляд триває, а тому в подальшому може виникнути необхідність у дослідженні зазначеного речового доказу.Просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та перерахування на підтримку ЗСУ коштів, внесених ОСОБА_7 , як заставу за обвинуваченого, не заперечував.

Заслухавши думку учасників, дослідивши письмові матеріали провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України також встановлено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 , застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66560 гривень, з покладенням обов`язків, в порядку ст. 194 КПК України.

На виконання ухвали слідчого судді, 07.08.2026 ОСОБА_7 внесла грошові кошти, в якості застави за ОСОБА_4 , що підтверджується квитанцією № 2.790770587.1 від 07.08.2026.

При вирішенні питання про можливість зміни запобіжного заходу суд враховує положення ст.ст. 177, 178 КПК України, а саме характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу, тривалість застосування запобіжного заходу, його процесуальну поведінку та дотримання покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, для вирішення питання про зміну запобіжного заходу не вимагається встановлення повної відсутності ризиків, оскільки визначальним є те, чи можуть наявні ризики бути належним чином нейтралізовані шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Судом встановлено, що з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, ОСОБА_4 належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, за викликами до органу досудового розслідування з`являвся вчасно, даних про порушення ним умов застосованого запобіжного заходу, переховування від суду, або вчинення інших дій, які б свідчили про необхідність подальшого застосування застави, суду не надано.

У справі «Gafa v. Malta», заява № 54335/14, рішення від 22 травня 2018 року, ЄСПЛ звертав увагу на необхідність належного обґрунтування умов застави та їх відповідності меті забезпечення явки особи до суду. Застава не є покаранням і не має перетворюватися на самостійний майновий тиск.

На підставі вищевикладеного, враховуючи процесуальну поведінку ОСОБА_4 та дані про особу останнього, який має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, враховуючи викладені стороною захисту обставини стосовно бажання обвинуваченого ОСОБА_4 у перерахуванні застави у розмірі 66 560 на підтримку Збройних Сил України, надання дозволу заставодавцем ОСОБА_7 на перерахування даних коштів, суд приходить до висновку, що, незважаючи на встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на нього низки процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, при цьому на переконання суду саме такий запобіжний захід зможе виступити достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, а також достатнім чином забезпечить належне виконання останнім процесуальних обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Згідно з п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (в актуальній редакції), кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частин території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення. Сторони відзначили, що оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової.

З урахуванням позиції сторони захисту та заставодавця ОСОБА_7 щодо розпорядження належними їй грошовими коштами шляхом негайного перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України, суд вважає за можливе задовольнити таке прохання.

З урахуванням нормативних приписів, повернення застави власнику грошових коштів шляхом негайного перерахування їх з рахунку ТУ ДСА у Черкаській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, не суперечить загальним засадам кримінального провадження та є виправданим для виконання завдань кримінального провадження.

Отже, заставу у розмірі 66 560 грн., яка внесена заставодавцем ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 за її заявою перерахувати на підтримку Збройних Сил України.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду Черкаси від 10 липня 2026 року накладений арешт на майно, а саме: мобільний термінал «iPhone 13», IMEI: НОМЕР_2 , IME12: НОМЕР_3 , з СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучені 10.07.2026 у ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 , з метою забезпечення збереження речового доказу.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ця норма кореспондується з пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України, за якою ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Крім того, вказаний мобільний термінал «iPhone 13», IMEI: НОМЕР_2 , IME12: НОМЕР_3 , з СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_1 у даному кримінальному провадженні має статус не тільки арештованого майна, а й має статус речового доказу.

Станом на час розгляду клопотання про скасування арешту, суд не досліджував речові докази і порядок дослідження доказів не визначений, тому скасування арешту на даній стадії буде передчасним.

Окрім того, як було зазначено вище, вказане майно є речовим доказом у справі, а згідно ч. 4 ст. 374 КПК України суд у резолютивній частині вироку зазначає рішення щодо речових доказів і документів.

Також є всі підстави вважати, що майно може бути відчужене або приховане, а відтак судом не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищезазначене та те, що на даний час у кримінальному провадженні триває судовий розгляд, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.31,170-174, 177, 178, 179, 182, 201, 350, 314-316, 369-372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, на 17.09.2026 року о 14.30 годині.

Судовий розгляд кримінального провадження провести одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Про час та місце проведення судового засідання повідомити прокурора, обвинуваченого та захисника.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 змінити на особисте зобов`язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки,строком на 2 (два) місяці, тобто до 09.11.2026 включно, а саме:

- не відлучатись за межі м. Черкаси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- прибувати за кожною вимогою до суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка внесена заставодавцем ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 по справі № 712/11186/26, квитанція № 2.790770587.1 від 07.08.2026 за заявою заставодавця ОСОБА_7 перерахувати на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України,для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, а саме: UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний Банк України.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 14.09.2026 о 08.30 год.

Суддя: ОСОБА_1