Рішення № 139729503, 09.09.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/954/26 провадження № 2/694/1108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.09.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Тимошенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 25.07.2025-100000973 від 25.07.2025 в загальному розмірі 23 920,00 грн., та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 25.07.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25.07.2025-100000973, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в загальному розмірі 2 000 грн на строк 217 днів. Згідно з умовами договору ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

29.07.2025 між Кредитодавцем та Позичальником укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 4 000 грн.

31.07.2025 між Кредитодавцем та Позичальником укладено додатковий договір, за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 6 000 грн.

05.09.2025 між Кредитодавцем та Позичальником укладено додатковий договір, за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 7 000 грн.

У порушення умов кредитного договору № 25.07.2025-100000973 від 25.07.2025, про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує в повному обсязі платежі, в результаті чого має заборгованість в загальному розмірі 23 920,00 грн., з яких: 7 000 грн. тіло кредиту; 8 570 грн. проценти; 90,00 грн. комісія (пов`язана з наданням кредиту); додаткова комісія 1 260,00 грн. відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала.

09.09.2026 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 з якої вбачається, що він позов визнає частково, а саме: в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 7 000 грн, процентів в розмірі 8 570 грн та 90 грн комісії пов`язаної з наданням кредиту. В іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 25.07.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25.07.2025-100000973, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в загальному розмірі 2 000 грн. на строк 217 днів. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

29.07.2025 між Кредитодавцем та Позичальником укладено додатковий договір, за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 4 000 грн.

31.07.2025 між Кредитодавцем та Позичальником укладено додатковий договір, за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 6 000 грн.

05.09.2025 між Кредитодавцем та Позичальником укладено додатковий договір, за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту на 7 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 25.07.2025-100000973 від 25.07.2025, доданого до позовної заяви, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 23 920,00 грн., з яких: 7 000 грн - тіло кредиту; 8 570 грн - проценти; 90,00 грн - комісія (пов`язана з наданням кредиту); додаткова комісія 1 260,00 грн, відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України в розмірі 7000,00 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "Споживчий центр" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Дослідивши надані суду докази, судом встановлено, що у відповідності до умов кредитного договору № 25.07.2025-100001534 від 25.07.2025 року товариство взяті на себе зобов`язання за договором виконало своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у загальному розмірі 7 000 грн., однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконала, отримані кредитні кошти та проценти за користування ними в межах строку кредитування в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим суд знаходить вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією за надання кредиту обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 1 260,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час укладання кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Відповідно до редакції п. 5 Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Згідно додатку 1 до Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

За змістом редакції додатку 1 до Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець зацікавлений у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування банком кредитної заборгованості передбачено в кредитному договорі. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування банком кредитної заборгованості та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (касаційне провадження № 61-4202сво22) дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків Верховний Суд доходив і раніше, наприклад в постановах № 363/1834/17 від 13.07.2022, № 496/3134/19 від 13.07.2022 тощо.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору № 25.07.2025-100000973 від 25.07.2025 передбачено сплату позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1 260 грн.

При цьому ні в кредитному договорі, ні в інших документах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за видачу та обслуговування кредиту.

Позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, вимога про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості) є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо частини позовних вимог про стягнення відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в сумі 7 000 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Оскільки, кредитний договір № 25.07.2025-100000973 від 25.07.2025 був укладений в у період дії в Україні воєнного стану період нарахування неустойки також припадає на період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена і триває до теперішнього часу, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, неустойка у розмірі 7 000,00 грн. за цим договором не підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 25.07.2025-100000973 від 25.07.2025, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 15 660 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 570 грн - сума заборгованості за відсотками та 90,00 грн комісія за надання кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 743,02 грн.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 526, 527, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ТОВ «Споживчий центр», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором 25.07.2025-100000973 від 25.07.2025 в розмірі 15 660 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 570 грн - сума заборгованості за відсотками та 90,00 грн комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1 743,02 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частинисудового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, тел. (063) 073 14 05, електронна адреса: info@sgroshi.com).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.Ю.Смовж