Рішення № 139726334, 14.09.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/463/26

Провадження №2/377/480/26

14 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Приліпко К.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник Какун Анна Станіславівна, посилаючись на статті 15, 16, 20, 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 628, 639, 641, 644 ЦК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 9104367 від 30.05.2025 в розмірі 33 600 гривень, з яких: 7 000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 12 600 гривень заборгованість за процентами; 14 000 гривень - заборгованість за пенею, штрафами і понесені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 30 травня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір № 9104367 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в пункті 10 кредитного договору. 12.03.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 12032026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 12.03.2026 до договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 33 600 гривень, з яких: 7 000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 12 600 гривень заборгованість за процентами; 14 000 гривень - заборгованість за пенею, штрафами. Всупереч умовам договору № 9104367 від 30.05.2025 відповідач не виконав свої зобов`язання. Після відступлення прав вимоги позивачу за вказаним договором відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 в розмірі 33 600 гривень, з яких: 7 000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 12 600 гривень заборгованість за процентами; 14 000 гривень заборгованість за пенею, штрафами, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-6).

Ухвалою судді від 09 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 серпня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача, від імені якого діє представник Какун Анна Станіславівна, витребувано із АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» докази (а. с. 63-65).

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року приєднано до матеріалів справи: інформацію АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» № 81-15-9/11552-БТ від 03.07.2026 та виписку про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 , який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , за період з 30.05.2025 по 04.06.2025, які надійшли 09 липня 2026 року на виконання ухвали судді від 09 червня 2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 серпня 2026 року (а. с. 80-81).

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкладено розгляд справи на 09 вересня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 90-91).

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві позивач, від імені якого діє представник Какун Анна Станіславівна, просила розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в призначене судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою та процесуальними документами повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 09 вересня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 9104367 про надання споживчого кредиту, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання 30.05.2025 о 15:03:36 відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С5949, невід`ємною частиною якого є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору (далі кредитний договір № 9104367) (а. с. 8-18).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 9104367 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus» (за вибором споживача). Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку, передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т. ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus» та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІКС товариства. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ мобільного застосунку «CreditPlus».

В пункті 1.2. кредитного договору № 9104367 зазначено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За змістом пункту 1.3. кредитного договору № 9104367, сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 000 гривень. Тип кредиту кредит.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору № 9104367, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Згідно з пунктом 1.5. кредитного договору № 9104367, тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (підпункт 1.5.1. договору). Знижена процентна ставка 0,15 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 29.06.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (підпункт 1.5.2. договору). Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах, визначених в пп.1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку (підпункт 1.5.3. договору).

Пунктом 1.6. кредитного договору № 9104367 передбачено, що мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

За змістом пункту 1.10. кредитного договору № 9104367, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32 200 гривень (підпункт 1.10.1. договору); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 30 415 гривень (підпункт 1.10.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 9104367 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом 5.1. кредитного договору № 9104367, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку, визначеного в пп.5.3. договору.

Додатком № 1 до договору № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 є Графік платежів (а. с. 17-18).

30 травня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором К7053, в якому викладені основні умови кредитування (а. с. 19-21).

Як видно з інформації ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260313-1.1 від 13.03.2026, відповідно до укладеного договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 04.07.2024 між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було успішно перераховано кошти 30.05.2025 о 15:04:05 на суму 7 000 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 54451992, Session ID 032152618048, сайт торгівця https://creditplus.ua, код авторизації 105643, банк-еквайр АТ «ПУМБ», електронний платіжний засіб НОМЕР_3 (а. с. 24).

З розрахунку заборгованості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, що долучений до матеріалів справи, вбачається, що заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 25 січня 2026 року становить 33 600 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 30.05.2025 по 25.01.2026, у розмірі 12 600 гривень, заборгованості за штрафом у розмірі 14 000 гривень, нарахованої за період з 01.09.2025 по 03.11.2025 (а. с. 25-30).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

12 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 12032026 (а. с. 31-36).

Відповідно до умов договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 12032026 від 12.03.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», платіжної інструкції № 59 від 17 березня 2026 року, Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026, підписаного генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 на загальну суму 33 600 гривень перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а. с. 31-38-А).

Питання дійсності договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 було укладено в електронній формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, в якій зазначено, що договір № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 підписаний позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор С5949, дата і час підпису 15:03:36, електронний договір містить особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП та номер особистого платіжного засобу № НОМЕР_3 . Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Отже, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статей 11 і 12 Закону № 675-VIII.

Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Вказані обставини свідчать про належне укладення договору № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З інформації АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» № 81-15-9/11552-БТ від 03.07.2026 вбачається, що банківська картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) (а. с. 75).

Згідно виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 , який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , за період з 30.05.2025 по 04.06.2025, 30.05.2025 наявне надходження грошових коштів в розмірі 7 000 гривень (а. с. 76-77).

Таким чином, доказами підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 є: інформація ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260313-1.1 від 13.03.2026, інформація АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» № 81-15-9/11552-БТ від 03.07.2026, виписка про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 , який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , за період з 30.05.2025 по 04.06.2025.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З розрахунку заборгованості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, що долучений до матеріалів справи, вбачається, що заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 25 січня 2026 року становить 33 600 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 30.05.2025 по 25.01.2026, у розмірі 12 600 гривень, заборгованості за штрафом у розмірі 14 000 гривень, нарахованої за період з 01.09.2025 по 03.11.2025 (а. с. 25-30).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, позивач просить стягнути крім тіла кредиту, процентів за користування кредитом, заборгованість за штрафом, у розмірі 14 000 гривень, нарахованої за період з 01.09.2025 по 03.11.2025.

Відповідно до пункту 6.4. договору № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 840 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 210 гривень, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

З огляду на наведене, суд вважає, що штраф, нарахований за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, за період з 01.09.2025 по 03.11.2025, в розмірі 14 000 гривень, що нарахований позивачем у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню кредитодавцем.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладених: договору № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025, строк кредиту за яким закінчився на час розгляду справи, договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладених договорів та їх неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 в розмірі 19 600 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 30.05.2025 по 25.01.2026, у розмірі 12 600 гривень.

В іншій частині позовні вимоги є недоведеними, доказами не підтвердженими, тому задоволенню не підлягають.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 154136 від 14.04.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (а. с. 2). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 1).

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 19 600 гривень х 100 % : 33 600 гривень = 58,33% (відсоток розміру задоволеного позову); 2 662,40 гривень х 58,33 % (відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 1 552,98 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором № 9104367 про надання споживчого кредиту від 30.05.2025 в розмірі 19 600 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 12 600 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 552 гривні 98 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок № 2.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 14 вересня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька