Ухвала суду № 139723390, 11.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/15701/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

розглянувши в письмовому провадженні клопотання про витребування доказів у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної ухвали суду подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 03.02.2025 у справі №620/15701/24 з урахуванням ухвали від 22.05.2025.

Ухвалою суду від 10.09.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №620/15701/24.

Разом з тим, 10.09.2026 від заявника надійшло повторне клопотання про витребування доказів у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у Державної казначейської служби України та у Пенсійного фонду України.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною 3 статті 166 КАС України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до частини другої статті 80 Кодексу у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно із частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 лютого 2021 року по справі №818/237/17, обов`язок суду сприяти сторонам у витребувані документів виникає тоді, коли сторони самостійно не мають такої можливості з об`єктивних причин. В інших випадках, сторони користуються свободою в надані суду доказів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що заявником на наведено підстав, що перешкоджали б самостійно витребувати вказані документи, оскільки не надано доказів звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державної казначейської служби України та Пенсійного фонду України із відповідними запитами.

Таким чином, заявником в порушення вимог частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів вжиття заходів для отримання у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державної казначейської служби України та Пенсійного фонду України вказаних документів та доказів відмови у їх наданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, з вищезазначених норм законодавства слідує, що заявлене заявником клопотання про витребування доказів є очевидно безпідставним та необґрунтованим та як наслідок підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає поверненню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 166-167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про витребування доказів у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів - повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду окремо від рішення суду не оскаржується.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО