Ухвала суду № 139722998, 08.09.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 689/1620/25

Провадження № 2/686/1429/26

УХВАЛА

08 вересня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,

представника позивача Адаменко Т.С.,

представника відповідачки Прядуна Р.В.,

ознайомившись у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницький з матеріалами цивільної справи за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває вище вказана цивільна справа, у якій відповідач просить про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою спростування того, що він підписував «Додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № HMJ0G40000007077» від 23.04.2008 року, а також «Додаток № 1 до Додаткової угоди до Договору про іпотечний кредит № HMJ0G40000007077 від 23-04-2008».

Представниця позивача в підготовчому засіданні просила в задоволенні клопотання відмовити, вважаючи, що зазначені обставини не потребують доказування, оскільки вже були предметом дослідження під час розгляду іншої судової справи, а саме клопотання спрямоване на затягування судового розгляду справи.

Представник відповідача в підготовчому засіданні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підтримав, проте зразків підпису відповідача суду не надав (окрім однієї копії довіреності від імені відповідача), зазначив, що такі зразки можуть бути зібрані за клопотанням експерта після призначення експертизи.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Підпунктами 1.3 1.8 п. 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) визначено, що в разі призначення почеркознавчої експертизи має бути дотримано таких вимог щодо матеріалів, що надаються для дослідження:

«1.3. Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

1.4. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

1.5. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

1.6. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.

Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.

Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

1.7. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

1.8. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.».

Наведених вимог у справі не дотримано, оскільки вільні зразки подані відповідачем лише частково (крім того, надана суду копія довіреності від імені відповідача хоча і має силу оригіналу в правовому розумінні, однак фізично оригіналом документа не є), експериментальні зразки взагалі не подані. Отже, суд позбавлений можливості в разі призначення експертизи надати експерту необхідні для дослідження матеріали, які мають бути зазначені власне в ухвалі про призначення експертизи, а не зібрані пізніше. З цією метою в підготовчому засіданні оголошувалася перерва за клопотанням відповідача, однак представник відповідача після перерви знову пояснив, що необхідних зразків зібрати не вдалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин слід дійти висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Всі попередньо заявлені у справі клопотання сторін судом вирішені, інших клопотань не надійшло.

Таким чином, справа підготовлена до розгляду в судовому засіданні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 103 104, 189, 196 198, 200 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіта призначити її до судового розгляду по суті в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 117, 2-ий пов., 7 каб.) на 29 вересня 2026 року об 11.20 (резервна дата 12.10.2026 о 10.00).

Про час і місце судового розгляду справи повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 11.09.2026.

Суддя: