Рішення № 139722872, 14.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1897/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 45282,72 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 17.01.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі ТОВ «Служба миттєвого кредитування») було укладено кредитний договір №2101738747308, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 600 грн, а позичальник зобов`язався повернути вказану суму та сплатити відсотки за користування кредитним коштами на умовах, визначених умовами договору. Вказує, що договір укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за договором №2101738747308 від 17.01.2021, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 відступило право боргової вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр», у тому числі за договором №2101738747308 від 17.01.2021, укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45282,72 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3545,36 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 41737,36 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19.

Також секретарем судового засідання здійснювався телефонний дзвінок на контактний номер телефону відповідача, наявний у справі, однак оператор повідомив, що номер абонента не дійсний.

Додатково копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу було надіслано на електронну адресу, наявну у матеріалах справи.

Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

17.01.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання фінансових послуг №2101738747308 «Стандартний» (далі Договір), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в Заяві-анкеті та складає 3 600 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору (пункт 1.1 Договору ) .

Кредит надається на строк, зазначений у Заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в; д) тип процентної ставки фіксована (пункт 1.4 Договору).

В разі якщо сума кредиту залишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (пункт 1.4.2 Договору).

Граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік (пункт 1.9 Договору).

Реальна річна процента ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає: при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 а договору - 730 відсотків річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 б договору - 1302,36 відсотків річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 в договору - 1711,7 відсотків річних; при нарахуванні відсотків згідно п.1.4 г договору - 2735,45 відсотків річних (пункт 4.2 Договору).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (пункт 4.3 Договору).

Сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 4.15 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом міститься у Заяві-анкеті (додаток №1 до Договору), а також паспорті споживчого кредиту, які підписані електронним підписом - одноразовим ідентифікатором .

Відповідно до повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 04.07.2024, ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтвердило ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що на підставі укладеного між ними договору про організацію переказів грошових коштів було здійснено переказ грошових коштів, деталі транзакції: номер карти: НОМЕР_1 , власник карти (емітент) банк COMMERCIAL BANK PRIVATBANK, час запиту 17.01.2021, номер договору згідно інформації кредитора 2101738747308, сума 3 600 грн.

Зазначені реквізити банківської карти підтвердженні ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останньою у заявці-анкеті на отримання кредиту від 17.01.2021 (додаток №1 до Договору).

Відповідно до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (Клієнт) зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками (п.2.1 Договору Факторингу). Відповідно до умов цього договору фактор набуває права на всі суми які він одержить на виконання вимоги від боржників (п.2.2 Договору Факторингу). З дати відступлення права вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договором фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржником грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг (п. 2.3 Договору Факторингу) .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року, розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування» станом на 03.12 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2101738747308 в загальному розмірі 32502,06 грн, з яких 3 545,36 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 28956,70 грн заборгованість за процентами .

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» згідно договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у додатку №1, про що складений акт прийому передачі реєстру боржників та акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до витягів з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2101738747308 від 17.01.2021 у загальному розмірі 45282,72 грн, з яких 3545,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за процентами 41737,36 грн

Вказана сума заборгованості збігається із наданими позивачем розрахунками заборгованості за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості слідує, що відповідачем частково внесено кошти на погашення заборгованості, з яких позичальником зараховано 5697,36 грн на погашення відсотків та 54,64 грн. на зменшення тіла кредиту (02.03.2021 було сплачено 5 752 грн.).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на їх виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не спростовано факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між відповідачем та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» було укладено договір про надання фінансових послуг № 2101738747308 від 17.01.2021.

У подальшому позивач набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.

Відповідно до розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2101738747308, який надала ТОВ «Служба миттєвого кредитування», становить 32502,06 грн., з яких тіло кредиту 3545,36 грн, проценти 28956,70 грн, нарахування здійснювалося в період з 17.01.2021 року до 01.12.2021; оскільки граничний строк кредитування один рік, тому фінансова компанія-фактор здійснило донарахування заборгованості у період з 01.12.2021 по 16.01.2022 у розмірі 12780,66 грн., таким чином загальний розмір заборгованості 45282,72 грн., з яких тіло кредиту 3545,36 грн, 41737,36 грн відсотки.

Отже, договором передбачено та погоджено сторонами граничний строк користування кредитними коштами - 1 рік, в межах якого і було здійснено нарахування відсотків, оскільки, позичальник не скористався своїм право щодо повернення кредитних коштів у рекомендований строк.

Відтак, період з 17.01.2021 по 16.01.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів.

Велика Палата Верховного Суду у п.6.28 постанови від 4 лютого 2020 у справі №912/1120/16 вказала, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За змістом п.1.4 проценти договору за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в розмірі 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту, а разі невиконання умов договору щодо сплати відсотків у вказаний період процентна ставка збільшується на 1,64 %, на 1,38 % на 2,65 %, в загальному до 7,67% в день.

Тобто, фактично умова договору про збільшення розміру відсотків в разі невиконання умов договору про сплату відсотків у визначений сторонами строк є мірою відповідальності як неустойка у вигляді річних процентів.

З розрахунку заборгованості слідує, що відповідачем частково вносилися кошти на погашення заборгованості, з яких позичальником зараховано 5697,36 грн на погашення відсотків та 54,64 грн. на зменшення тіла кредиту (02.03.2021 було сплачено 5 752 грн.).

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України. Зазначена у договорі позики домовленість, враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду, за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір відсотків слід розрахувати наступним чином, в межах строку договору 365 днів і відповідно до процентної ставки, яка зазначена у п. 1.4 договору - 2% в день.

Аналогічна позиція викладена у постанові Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі № 672/668/25.

Відтак, розмір відсотків має становити у період з 17.01.2021 по 01.02.2021 - 1152 грн. (36х2%*16 днів), а з 02.02.2021 по 02.03.2021 - 2 088 грн. (36х2%х29 днів). Тобто, разом 3 240 грн. відсотків за вказаний період.

02.03.2021 відповідачем було сплачено 5 752 грн., які мали погасити 3 240 грн. нарахованих відсотків, та 2 512 тіла кредиту.

Тобто, залишок тіла становить 1 088 грн. (3600 2512). Більше відповідачем сплат не здійснювалось, відповідно відсотки за решту періоду строку кредитування становлять: 10,88*2%*320 днів = 6 963,2 грн.

Таким чином, розмір тіла кредиту становить 1 088 грн., а відсотки - 6 963,2 грн.; вказаний розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до укладеного договору на загальну суму 8 051,2 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню - у розмірі 8051,20 грн.

Розподіл судових витрат у справі.

З урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 430,70 грн. (8051,20 х 100 : 45282,72 =17,78%; 2422,40 х 17,78%:100 = 430,70 грн.).

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 16 000 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги №523 від 01.09.2025 та Акт №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, перелік таких становить: складання позовної заяви - 12000 грн. (4 год.), надання усної консультації з вивченням документів - 4000 грн. (2 год.).

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовку позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин, невеликий обсяг досліджуваних доказів. Дана категорія справ є поширеною.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, значенням справи для сторони.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України,-

у х в а л и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2101738747308 від 17.01.2021 у розмірі 8051 (вісім тисяч п`ятдесят одну) грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 430 (чотириста тридцять) грн. 70 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн., а всього 1 930 (одну тисячу дев`ятсот тридцять) грн. 70 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 14.09.2026

Суддя С. В. Васільєв