Ухвала суду № 139722069, 14.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2026 року справа № 580/9835/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/9835/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти та науки України (проспект Берестейський 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (вул. Олександра Довженка 3, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

11.09.2026 вх.№49612/26 представник Позивача - адвокат Паньчак Олег Ігорович (ордер серії ВС №1496268) у позовній заяві просить:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування у довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 07.09.2026 №920147 відомостей стосовно ОСОБА_1 у частині послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» із зазначенням твердження: «ні, порушує»;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати або забезпечити формування нової довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно ОСОБА_1 із зазначенням про посліждовність здобуття освіти у відомостях твердження: «так, не порушує».

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України адвокат має надати відомості на підтвердження вказаної адреси міністерства - проспект Перемоги 10.

Усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України адвокат не обггрунтовує зміст і характер порушеного права кожним із обраних відповідачів та не формує вимог до Державного підприємства «Інфоресурс», не бере до уваги повноваження навчального закладу (відповідного суб`єкта освітньої діяльності) щодо обліку з питань освіти стосовно ОСОБА_1 .

У справі № 580/3701/25 (у подібних правовідносинах) суд відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю. Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБИ залишив без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року без змін.

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач не обрав формалізований спосіб захисту відповідно до п.3 чи п.4 ч.1 ст.5 КАС України щодо якого саме порушеного права.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що належали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Адвокат усуреч висновків Верховного Суду формує вимогу зобовязального характеру із альтернативою: сформувати або забезпечити формування нової довідки, що потребує пояснення.

У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Позивач не врахував компетенцію обраних відповідачів і не надав звернень до відповідного суб`єкта освітньої діяльності щодо відображення черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту» у контексті повноважень відповідних суб`єктів освітньої діяльності.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати Позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено обраними відповідачами; надання копії наказів про зарахування і відрахування на навчання; оформлення адміністративного позову з урахуванням ст.5 КАС України щодо способів захисту порушеного права; копії звернень до відповідних суб`єктів освітньої діяльності про внесення відомостей до ЄДЕБО стосовно здобувача освіти.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити Позивачеві.

Ухвала складена, підписана 14.09.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА