Ухвала суду № 139720887, 14.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

14 вересня 2026 року Справа № 520/16187/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаний та резервістів інформації щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням його з військового обліку;

-зобов`язати Відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку за станом здоров`я на підставі довідки замість військового квитка№1/2709 від 20.05.2003, виданої Гагарінським райвійськкоматом м. Севастополя, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Рішенням суду від 01.12.2025 року позов задоволено.

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до Харківського окружного адміністративного суду у строк десять календарних днів з дня отримання ухвали звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі № 520/16187/25.

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 додати до звіту належні та допустимі докази фактичного внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку за станом здоров`я на підставі довідки замість військового квитка № 1/2709 від 20.05.2003, зокрема документи або електронні відомості, що дозволяють перевірити дату, зміст і результат внесення таких даних.

В обгрунтування зазначено, що вищевказане рішення набрало законної сили 01.01.2026. На його виконання Харківський окружний адміністративний суд 07.01.2026 видав виконавчий лист № 520/16187/25.

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.06.2026 відкрито виконавче провадження ВГІ № 81268077 з примусового виконання виконавчого листа № 520/16187/25. Того самого дня державним виконавцем винесено вимогу щодо виконання рішення суду № 98175.

Як установлено державним виконавцем, Відповідач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця 18.06.2026 (вхідні № 16729 і № 16730 відповідно), однак у встановлений строк рішення суду не виконав і поважних причин невиконання не повідомив.

11.06.2026 Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення від 01.12.2025 разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 у відкритті апеляційного провадження відмовлено. Доказів зупинення виконання судового рішення або виконавчого провадження немає.

22.07.2026 державний виконавець, перевіривши стан виконання рішення, виніс у ВП № 81268077 постанову про накладення на Відповідача як юридичну особу штрафу в розмірі 5 100,00 грн. та встановив новий строк виконання десять робочих днів, попередивши про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Отже, факт невиконання рішення після відкриття виконавчого провадження, отримання Відповідачем вимоги державного виконавця та спливу первісного строку виконання вже встановлений постановою державного виконавця від 22.07.2026. Надання боржнику нового строку є заходом примусового виконання, але саме по собі не свідчить про виконання рішення і не припиняє порушення прав Позивача.

Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не надав Позивачу доказів внесення до Реєстру присуджених судом відомостей, а право Позивача, підтверджене остаточним судовим рішенням, залишається нереалізованим, що стало підставою для звернення до суду зі вказаною заявою.

Розглянувши заяву, надані матеріали, суд вказує наступне.

Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, що встановлено ч.1 ст.381-1 КАС України.

За правилами ч.2 ст. .381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судом під час розгляду заяви про встановлення судового контролю встановлено, що рішення суду відповідачем не виконано у повному обсязі.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, що встановлено ч.1 ст.381-1 КАС України.

За правилами ч.2 ст.381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

За правилами ч.4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців ( ч.3 ст.382-1 КАС України).

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки станом на час розгляду судом даної заяви рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача, шляхом встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №520/16187/25 та зобов`язання відповідача протягом одного місяця з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю три місяці з дня отримання цієї ухвали.

Суд звертає увагу відповідача на те, що звіт суб`єкта владних повноважень має відповідати вимогам, встановленим ч.ч.2, 3 ст.382-2 КАС України.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч.2 ст.382-3 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

При цьому, згідно ч.2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд наголошує, що постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, є підставою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додаткового встановлення нового строку подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, що випливає з положень ч.3 ст.382-3 КАС України.

У такому разі, за правилами ч.4 ст.382-3 КАС України половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції (ч.7 ст.382-3 КАС України).

Згідно ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.6 ст.382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р. у справі №520/16187/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до Харківського окружного адміністративного суду у строк 1 (один) місяць з дня отримання ухвали звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі № 520/16187/25 з доданням до звіту доказів внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку за станом здоров`я на підставі довідки замість військового квитка № 1/2709 від 20.05.2003.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Попередити відповідача, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу відповідача, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:

- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали направити на адресу учасників справи.

Суддя Кухар М.Д.