Ухвала суду № 139720493, 14.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 вересня 2026 р. № 520/28702/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 24.08.2026 №63-26 про відмову ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- визнати протиправними дії/рішення відповідачів у частині створення перешкод у продовженні дії довідки про звернення за захистом в Україні шляхом пов`язування її продовження з проходженням адміністративного протоколу , якщо відповідачами не буде доведено наявність прямої законної підстави для такого обмеження;

- зобов`язати Державну міграційну службу України безпосередньо прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

- зобов`язати відповідачів забезпечити законність перебування ОСОБА_1 в Україні на період оскарження та не вчиняти дій, спрямованих на примусове повернення або видворення позивача до остаточного вирішення спору;

- вжити заходів забезпечення позову відповідно до окремого клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши подану заяву та матеріали справи, зазначає таке.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.

Зокрема, частиною 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що позовна заява подається до суду виключно у письмовій формі і повинна бути підписана або позивачем, або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Натомість невиконання обов`язку щодо підпису позовної заяви позивачем або її підписання особою, яка не має права її підписувати, є підставою для повернення позовної заяви позивачеві.

Окрім того, суд звертає увагу, що частиною 10 статті 44 КАС України встановлено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Так, судом встановлено, що позовна заява подана позивачем до Харківського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку. При цьому, очевидним є той факт, що позовна заява в місці підпису містить відсканований графічний підпис особи.

Отже позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, є такою, що не підписана повноважною особою, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків (повернення позовної заяви).

При вивченні матеріалів позовної заяви судом з програми "Діловодство спеціалізованого суду" також встановлено, що позивач вже звертався до суду з адміністративним позовом, в якому оскаржував рішення Державної міграційної служби про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. Даній адміністративній справі було присвоєно унікальний номер №520/14227/25.

З порівняльного аналізу матеріалів вищевказаної та даної позовної заяви вбачається, що адміністративний позов у справі №520/28702/26 містить сканований підпис, що суттєво відрізняється від підпису позивача, яким він засвідчив позовну заяву та апеляційну скаргу в межах адміністративної справи №520/14227/25, а також довідку, що посвідчує особу позивача №2021КН/0-1.

Зважаючи на суттєву та очевидну різницю між підписом позивача та підписом, яким підписана позовна заява, а також ознаки копіювання особистого підпису позивача, суд не може вважати, що позов підписаний особою, якою подано позов.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За приписами частин другої та п`ятої статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість з матеріалів позовної заяви вбачається, що жоден з долучених позивачем у якості додатків до позовної заяви доказів, не засвідчено ним у розумінні приписів статті 94 КАС України.

З урахуванням викладеного, оскільки ані позовна заява, ані додатки до неї не підписані у встановлений законом спосіб, суд висновує про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії та клопотання про забезпечення позову - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН