Ухвала суду № 139720478, 11.09.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5377/25

Провадження №1-кс/944/745/26

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу/

(вступна та резолютивна частина)

11.09.2026 рокум.Яворів

Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворів,у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції з поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, клопотання слідчого СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023140120000731 від 06.11.2023, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Галичани Городоцького району Львівської області, військовослужбовця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, такого, що має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання покликається на те, що СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023140120000731 від 06.11.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 18 липня 2023 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період згідно Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022. Однак, у порушення вказаних вимог нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину в умовах воєнного стану при наступних обставинах.

Так, солдат служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , у порушення вимог ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 06.08.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 .

Надалі, 09.09.2026 солдат ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції та запрошений в Яворівський районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, який знаходиться за адресою: м.Яворів, вул.Івана Франка,16, Львівської області, чим припинив вчинення даного кримінального правопорушення.

Відтак, у період з 06.08.2023 по 09.09.2026 солдат ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував. Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це вчинити.

Таким чином, солдат ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, 06.08.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , будучи запрошений працівниками поліції 09.09.2026 в Яворівський районний відділ поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

09 вересня 2026 року слідчим СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області майором поліції ОСОБА_6 за погодженням із начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Галичани, Городоцького району, Львівської області, зареєстрованому та фактично проживаючому в АДРЕСА_1 , громадянину України, військовослужбовцю, який до виведення в розпорядження перебував на посаді стрільця 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), у військовому званні «солдат», раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

09.09.2026 ОСОБА_5 , було затримано в порядку передбаченому ст. 615 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.09.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, враховуючи тяжкість передбаченого кримінального покарання та вагомість доказів зібраних органом досудового розслідування, що дає обґрунтовані підстави вважати, що у випадку не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім цього, ОСОБА_5 , може іншим чином перешкоджати здійсненні кримінального провадження, зокрема знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також, у разі не обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни наданих ними органу досудового розслідування показань, оскільки знає де вони проживають, може здійснювати фізичний чи психологічний тиск на останніх, залякувати останніх, вчинити кримінальні правопорушення стосовно таких.

Також, у разі не обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість вчинити й інші кримінальні правопорушення, у тому числі й щодо свідків у кримінальному провадженні.

У разі визначення застави, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, а також покласти обов`язки передбачені п. п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, що буде співмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому.

Захисник в судовому засіданні клопотання заперечив. Свою позицію обґрунтовував тим, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання. Жодних доказів вчинення кримінального правопорушення та ризиків, передбачені ст. 177 КПК України в ОСОБА_5 відсутні. Просить суд зменшити розмір застави або обрати запобіжний західне пов`язний з позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу заперечив, підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено що 06.11.2023 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140120000731 за правовою кваліфікацією діяння за ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.

09 вересня 2026 року слідчим СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області майором поліції ОСОБА_6 за погодженням із начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Галичани, Городоцького району, Львівської області, зареєстрованому та фактично проживаючому в АДРЕСА_1 , громадянину України, військовослужбовцю, який до виведення в розпорядження перебував на посаді стрільця 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), у військовому званні «солдат», раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

09.09.2026 ОСОБА_5 , було затримано в порядку передбаченому ст. 615 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.09.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків, майновий стан. При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначено, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).

Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).

Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім обставин, зазначених у ст.184 КПК України, містить виклад обставин, які свідчать про заявлений ризик, який виправдовує обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити підозрюваному розмір застави.

Разом з цим, застосовуючи до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України, зобов`язаний визначити йому розмір застави. Підстави, передбачені ч.4 вказаної статті, які б давали можливість не призначати заставу, відсутні.

Частиною 4 ст.182 КПК України регламентовано, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено на рівні 3328 гривні.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , який відноситься до умисних тяжких злочинів.

Таким чином, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатньою та необхідною для забезпечення підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків та не становитиме для нього надмірного тягаря, а внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно із п.116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України», затвердженого указом Президента від 10.12.2008 року №1153/2008 - зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі зокрема, якщо стосовно військовослужбовців застосовано запобіжні заходи кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання. Тобто, перебування військовослужбовця під заставою не звільняє його від обов`язків проходження військової служби.

Враховуючи, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем та продовжує проходити військову службу у Збройних Силах України, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та одночасного забезпечення виконання ним обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, суд вважає за необхідне застосовуючи запобіжний захід з покладенням обов`язку не залишати населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, яким на час проходження військової служби визначити місце дислокації (розташування) військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас факт існування покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, є вагомим чинником для спонукання підозрюваного дотримуватися належної процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження, а перспектива втрати застави, буде стимулюючим засобом для підозрюваного будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов`язків у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисяч сто двядцять) гривень, які слід внести на наступний депозитний рахунок: UA598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У випадку внесення за підозрюваним, визначеної судом застави, покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , та без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, у разі звільнення з військової служби;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 09 вересня 2026 року по 07 листопада 2026 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для відома та виконання.

Ухвала слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1