Ухвала суду № 139720276, 14.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/7161/26

2/465/5298/26

У х в а л а

про залишення заяви без руху

"14" вересня 2026 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Дзеньдзюра С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОКОМП" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

встановив :

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Дем`яновський Юліан Галійович через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОКОМП" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно норм чинного законодавства про працю, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачці слід сплатити судовий збір.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачці слід сплатити судовий збір, розмір якого не може бути меншим 1331,20 грн.

Однак, як вбачається із додатків доданих до позовної заяви, позивачкою не додано документів, що підтверджують сплату судового збору

Крім того, вимогами п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Разом з тим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачкою розрахунку сум, які вона просить стягнути з відповідача, не надано.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачці строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОКОМП" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачам зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзеньдзюра С.М.