Ухвала суду № 139720175, 11.09.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1729/26

№ провадження 1-кс/453/426/26

У Х В А Л А

11 вересня 2026 року слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе в залі суду клопотання прокурора Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2026 року №42026142330000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України,-

в с т а н о в и в:

Прокурор Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження на земельну ділянку земельну ділянку із кадастровим номером 4624580800:04:000:0430 площею 0,25 га, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з іноземними інвестиціями «ГОРАРИ», код ЄДРПОУ: 33505963, що визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42026142330000102 від 05 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 29 жовтня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якої на той час діяла повірена особа ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4624580801:01:014:0329 площею 0,25 га в селі Волосянка Стрийського районну Львівської області, яка належала на праві власності ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЛВ №069243, виданий 15 жовтня 2004 року.

Однак, в подальшому 25 листопада 2024 року під час дії воєнного стану ФОП ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_5 було виготовлено технічну документацію, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з кадастровим номером 4624580801:01:014:0329, яка на той час їй уже їй не належала, в результаті чого при реєстрації вказаної земельної ділянки їй було присвоєно новий кадастровий номер 4624580800:04:000:0430 та в подальшому 29 листопада 2024 року, ОСОБА_5 , було повторно продано, вказану земельну ділянку, яка на той час вже їй не належала, «Товариству з іноземними Інвестиціями «ГОРАРИ»» за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером 4624580800:04:000:0430 площею 0,25 га в селі Волосянка, Стрийського районну, Львівської області, яка ніби то належала продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЛВ № 069243, виданий 15 жовтня 2004 року.

Таким чином, як вбачається із заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не зважаючи на попереднє відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 4624580801:01:014:0329 за оплатним договором купівлі-продажу у 2004 році, повторно розробила технічну документацію на земельну ділянку, яка їй вже не належала та у шахрайський спосіб змінила її кадастровий номер на 4624580800:04:000:0430, після чого 29 листопада 2024 року повторно її відчужила в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з іноземними інвестиціями «ГОРАРИ».

Відтак, ОСОБА_4 було позбавлено права власності на належне йому майно, земельну ділянку з кадастровим номером 4624580801:01:014:0329 площею 0,25 га, що в с. Волосянка Стрийського району Львівської області.

З метою запобіганню можливості відчуженню нерухомого майна для виконання завдань кримінального процесу виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 4624580800:04:000:0430 площею 0,25 га, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з іноземними інвестиціями «ГОРАРИ», код ЄДРПОУ: 33505963.

У судове засідання прокурор не з`явився, в клопотанні просить проводити розгляд такого без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.

Окрім того просить проводити розглядати клопотання без участі власника майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з іноземними інвестиціями «ГОРАРИ», код ЄДРПОУ: 33505963.

В свою чергу, враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутності слідчого, прокурора та власника майна, тож розглянувши клопотання, дослідивши матеріали кримінальне провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям визначеними ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом.

Клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів, передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2025 року за 05 серпня 2026 року №42026142330000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони відчуження та розпорядження, на земельну ділянку земельну ділянку із кадастровим номером 4624580800:04:000:0430 площею 0,25 га, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з іноземними інвестиціями «ГОРАРИ», код ЄДРПОУ: 33505963, що визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42026142330000102 від 05 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України.

Негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, які були присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1