Ухвала суду № 139719946, 14.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6749/26

Провадження №4-с/463/17/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, -

з участю: скаржника ОСОБА_2 , його представника адвоката Гук О.О., державного виконавця Навки Н.В.,

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Гук О.О. звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просить: скасувати розрахунок заборгованості по аліментах від 25.03.2026 року у виконавчому провадженні № 51806043; визначити розмір заборгованості по аліментах по виконавчому провадженні № 51806043 відкритому на примусове виконання виконавчого листа № 2-3784/09, виданого 20.05.2010 року Личаківським районним судом міста Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 50559,75 грн.

В обґрунтування вимог скарги представник скаржника покликалася на те, що 25 березня 2026 року заступником начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дзвоник Мартою Василівною було здійснено розрахунок заборгованості по аліментах по виконавчому провадженню № 51806043 відкритого на примусове виконання виконавчого листа № 2-3784/09 виданого 20.05.2010 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, та визначено борг у розмірі 143908,25 грн.. Вважаємо, що вищезазначений розрахунок заборгованості по аліментам є не вірним, а відповідно підлягає перерахуванню, оскільки ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, до нього застосовані положення ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, яке визначає, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Разом з тим, як вбачається з відповіді на запит Головного управління статистики у Львівській області від 03.10.2025 року наявна лише інформація про середньомісячну заробітну плату за липень та серпень 2025 року. У відповіді Головного управління статистики у Львівській області від 08.12.2025 року, надана інформація про середньомісячну заробітну плату з січня по жовтень 2025 року. Станом на час подання даної скарги, на вебсайті Управління статистики опубліковано лише середньомісячна заробітна плата штатних працівників за 2019 - 2021 р. та за 2025 - 2026 року, а відповідно не зрозуміло якою інформацією керувався державний виконавець при визначені середньомісячної заробітної плати за період з 2022 р. по 2024 рік включно. Крім цього, ОСОБА_1 належним чином виконував рішення суду про стягнення аліментів сплачуючи щомісячно 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і даний факт підтверджується довідкою виданою 17.06.2024 року начальником відділу Сихівського ВДВС у м. Львові, з якої вбачається, що станом на вказану дату заборгованість зі сплати аліментів по ВП № 51806043 відсутня. Окрім того, в оскаржуваному розрахунку не відображені платежі по аліментах за лютий та червень 2023 р., за вересень 2024 р. та червень 2025 року. Відтак, розрахунок заборгованості по аліментах за показниками середньомісячної плати працівника можливий лише за 2025 та 2026 рік, оскільки відомостей за 2022 2024 рік відсутні та наявна довідка за 2024 рік про відсутність у ОСОБА_1 боргу по аліментах Відповідно, можна однозначно стверджувати про наявність боргу по аліментах у розмірі 50559,75 грн.

Державним виконавцем Навка Н.В. надіслано до суду відзив на скаргу, у якому виконавець заперечує щодо доводі скаржника та в обгрунтування таких заперечень покликається на те, що, керуючись ст..ст.5,18,71 Закону України «Про виконавче провадження», р.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5,г. 15 Сімейного кодексу України та на підставі наявних матеріалів виконавчого провадження проведено розрахунок заборгованості по аліментах відносно боржника ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ст. 195 Сімейного кодексу України, визначення заборгованості по аліментам , присудженим в частці від заробітку(доходу) платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_1 проводився з врахуванням даних статистичної інформації щодо середньої заробітної плати , наданих Головним Управлінням 12.04.2022,23.01.2024 та 08.12.2025. статистики у Львівській області

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Гук О.О. в судовому засіданні вимоги скарги підтримали, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у скарзі та наполягали на їх задоволенні.

Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Навка Н.В. у судовому засіданні вимоги скарги заперечила та на вимогу суду надала копії матеріалів ВП №51806043.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа по справі № 2-3784 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01 червня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Н.В. від 08.08.2016 року відкрито виконавче провадження за №51806043 з виконання виконавчого листа № 2-3784, виданого 20.05.2010 року Личаківським районним судом міста Львова та звернено стягнення на доходи боржника.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 13.12.2023 року, заборгованість боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 51806043 станом на 01.12.2023 року відсутня.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск О.С. від 13.12.2023 року, передано виконавчий документ виконавчий лист № 2-3784, виданий 20.05.2010 року Личаківським районним судом міста Львова про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не меньше 30 % прожитвокого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

До матеріалів виконавчого провадження долучено платіжні інструкції на підтвердження сплати аліментів боржником ОСОБА_1 .

Згідно листа начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудницької Мирослави № 56245 від 17.06.2024 року, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 , встановлено що станом на 17.06.2024 року борг зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-3784, відсутній.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 31.12.2024 року, який зроблений старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бехарською Т.М., заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 31.12.2024 року становить -472,29 грн.

Заявою від 24.02.2026 року стягувачка ОСОБА_6 просила державного виконавця здійснити розрахунок боргу по аліментах з 30.11.2021 року та надала виписку із її банківського рахунку.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 25.03.2026 року, який зроблений заступником начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник М.В., заборгованість боржника зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 51806043 становить 144768,00 грн.

Згідно листів Головного управління статистики у Львівській області від 1.01.2024 року 27.11.2025 року встановлено, що інформація про середньомісячну заробітну плату у Львівському районі Львівської області за І-ІV квартали 2022 та 2023 року може бути надана після завершення встановленого Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період воєнного стану або стану війни» терміну для подання статистичної звітності, опрацювання та оприлюднення на державному рівні, а середньомісячна заробітна плата штатного працівника у Львівському районі Львівської області у ІV кварталі 2021 року становила 13958 грн.

Постановами державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник М.В. від 25.03.2026 року у виконавчому провадженні № 51806043, накладено арешт на грошові кошти боржника, накладено арешт на майно боржника, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу паитронів , споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та накладено штраф.

Також, судом були досліджені документи, надані боржником на підтвердження виплати аліментів на користь стягувача скарги копії платіжних документів за лютий та червень 2023 року, вересень 2024 року та червень 2025 року, які також не були враховані державним виконавцем про розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

За ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1сст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Зазначений порядок передбачено приписами ч. 3 ст. 195 СК України, якою визначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі виникнення спору - судом.

Відповідно законодавець визначив обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст.199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років (ст. 194 СК України).

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суд увід 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Судом встановлено, що державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції реалізовує виконавче провадження № 51806043, відкритого 08.08.2016 року за заявою стягувача ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа по справі № 2-3784 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01 червня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що 25.03.2026 року державним виконавцем Дзвоник М.В. за письмовою заявою стягувачки було проведено розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 51806043 за період з грудня місяця 2021 року по грудень місяць 2025 року та враховано платежі, про які повідомила стягувачка, а платежі, про які наголошував боржник державним виконавцем не враховано, оскільки останній про них не повідомляв виконавця.

Відповідно, згідно отриманого розрахунку, станом на 25.03.2026 року заборгованість зі сплати аліментів складає 144769,00 грн.

Щодо доводів сторони скаржника про неправильність застосування державним виконавцем величини середньомісячної заробітної плати при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, суд звертає увагу та таке.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції, чинній на час вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій), виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16 (провадження № 61-15882св20) зазначив, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який, як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, під час проведення грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень. Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Вказівка на те, що частина друга статті 195 СК України чітко встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, що здійснюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, є сталою практикою Верховного Суду, що знаходить своє відображення у низці рішень (зокрема: ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі № 316/1729/17, ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 754/8519/23, від 08 травня 2025 року у справі № 679/987/21 (від висновку у якій пропонує відступити Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду), від 03 грудня 2025 року у справі № 711/3517/21, від 04 грудня 2025 року у справі № 202/7552/21, ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року у справі № 1515/1812/12, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 161/3963/21, від 28 травня 2025 року у справі № 303/7578/23, від 05 червня 2025 року у справі № 2-6997/11, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2025 року у справі № 489/267/22 та інші).

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду також враховує, що Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні ввів воєнний стан, який триває дотепер.

У Законі України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (набув чинності з 25 березня 2022 року) зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації). За рішенням про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-IX «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (в редакції, чинній на час виникнення заборгованості зі сплати аліментів) фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких

вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Отже, починаючи зі звітного періоду за лютий 2022 року, у зв`язку із незабезпеченням повноти подання звітності респондентами, органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації щодо середньомісячної заробітної плати штатних працівників по регіонах України.

Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду наголосив, що законодавець не вніс будь-яких змін до статті 195 СК України щодо визначення заборгованості за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, у період воєнного стану, а тому у державного виконавця не було підстав розраховувати заборгованість за аліментами іншим чином, аніж з останніх показників середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оприлюдненої органом статистики.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду наголошує, що обчислення заборгованості за аліментами із використанням інших даних, аніж ті, що передбачені частиною другою статті 195 СК України, а саме показника середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, суперечить законодавчим приписам.

Так, згідно з інформацією, яка надана Головним управлінням статистики у Львівській області, востаннє відомості про розмір середньої заробітної плати по цьому регіону оприлюднені за січень 2022 року, відповідно до яких розмір середньомісячної заробітної плати штатних працівників Львівського району Львівської області становить 13958 грн, які правильно врахувала державний виконавець під час розрахунку заборгованості. Вже із січня 2025 року Головне управління статистики у Львівській області відновило роботу щодо визначення середньомісячної заробітної плати.

Отже, державний виконавець правомірно здійснила розрахунок заборгованості за аліментами, виходячи із останнього відомого показника середньої заробітної плати працівників для даної місцевості, оприлюдненої органом статистики для Львівського району Львівської області.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи скаржника щодо неправильного застосування державним виконавцем величини середньомісячної заробітної плати при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, судом критично оцінюється твердження державного виконавця про правильність проведеного розрахунку заборгованості, оскільки із аналізу самого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів встановлено, що такий проведено не вірно і у загальну суму заборгованості зазначено без врахування сплачених платежів.

Державний виконавець у свою чергу при здійсненні розрахунку заборгованості не виконав свого обов`язку щодо повідомлення боржника про здійснення ним такого розрахунку та надання ним усіх даних щодо сплати аліментних платежів, тим самим обмеживши його право на надання такої інформації, взявши до уваги лише платіжні інструкції, які надала стягувачка.

Боржник самостійно не надаючи виконавцю такої інформації, мав законні очікування на відсутність у нього будь-якого боргу зі сплати аліментів станом на 2024 рік, про що свідчать як лист державного виконавця від 17.06.2024 так і розрахунок заборгованості від 31.12.2024 року, жодним чином не ухилявся від виконання свого обов`язку зі сплати аліментів.

Відтак, суд розцінює поведінку боржника ОСОБА_1 щодо сплати аліментів як сумлінну.

Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зобов`язаний був ретельно перевірити усі документи, надані як стягувачкою так і боржником та після цього зробити розрахунок заборгованості, з урахуванням сплачених платежів.

Крім цього, суд звертає увагу державного виконавця на помилки, які допущені в оскаржуваному розрахунку заборгованості, а саме невірно зазначено суд який видав виконавчий документ.

Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи, що переглядається, та доказів, поданих учасниками справи, суд дійшов висновку, що вимоги щодо перерахунку заборгованості є підставними. Разом з тим, вимога щодо визначення судом розміру заборгованості до задоволення не підлягає, оскільки визначення такої заборгованості є повноваженнями державного виконавця, який при здійсненні перерахунку заборгованості, врахувавши думку сторін виконавчого провадження, визначить суму заборгованості повторно.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги боржника про визнання неправомірними дій державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник М.В., пов`язаних зі складанням розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_4 , та зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у вказаному виконавчому провадженні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, зобов`язання до вчинення дій.

Керуючись ст. 447, 449, 451ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, задовольнити частково.

Скасувати розрахунок заборгованості по аліментах від 25.03.2026 року у виконавчому провадженні № 51806043.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 14 вересня 2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО