Постанова № 13971942, 18.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2011 року 17:25 № 2а-926/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. при секретарі судового засідання Рагімовій Н.А., за участю представників сторін:

від позивача Шашкун А.Ю. (довіреність від 10.01.2011 р. № 3)

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

до Відкритого акціонерного товариства "По реконструкції, будівництву та ремонту"

простягнення заборгованості у розмірі 137 392,30 гривень

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва (далі позивач, ДПІ у Соломянському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «По реконструкції, будівництву та ремонту»(далі відповідач, ВАТ «По реконструкції, будівництву та ремонту») про стягнення заборгованості у розмірі 137 392,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 25 січня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11 лютого 2011 року.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі була направлена ВАТ «По реконструкції, будівництву та ремонту»за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та отримана відповідачем 28 січня 2011 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 11 лютого та 18 лютого 2011 року уповноважений представник відповідача не зявився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ВАТ «По реконструкції, будівництву та ремонту»(ідентифікаційний номер 03334813) зареєстроване Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 12 липня 1995 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Соломянському районі м. Києва з 18.07.1995 р., що підтверджується довідкою форми 4-ОПП від 07.04.2006 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно довідки про суми податкового боргу обліковується заборгованість у розмірі 137 392,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 26.10.2009 р. № 0043141501/0, яким відповідачу було нараховано податкове зобовязання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 170,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 26.10.2009 р. № 0043321501/0, яким відповідачу було нараховане податкове зобовязання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 187,00 грн., в тому числі 170,00 грн. основного платежу та 17,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- самостійно поданої декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 2315 від 28.01.2008 р. за 2009 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 140714,57 грн. (зобовязання погашено частково у розмірі 3573,97 грн.);

- самостійно поданого податкового розрахунку по комунальному податку за І квартал 2009 року, в якому відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання по комунальному податку у розмірі 51,00 грн. (зобовязання погашено частково у розмірі 13,22 грн.);

- самостійно поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 4625 від 05.02.2009 р. за 2009 рік, в якому відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 119,00 грн (зобовязання погашено частково у розмірі 31,24 грн.).

Вказані вище податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 13.11.2009 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи корінці податкових-повідомлень рішень.

Податкові зобов'язання по податку на прибуток, визначені вказаними повідомленнями-рішеннями, відповідач сплатив частково у розмірі 230,84 грн.

Згідно довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 03.12.2010 року № 197/1/19-060 сума податкового боргу відповідача, що підлягає сплаті до бюджету, становить 137392,30 грн.

Враховуючи те, що податкові зобовязання у відповідача виникли протягом 2008-2009 років, коли був чинним Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Пункт 1.11 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ визначає, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору.

Пунктом п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобовязання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаних повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи 2з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобовязання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та податковими деклараціями є узгодженими, відповідно, у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень та з дня подання відповідних податкових декларацій. При цьому, податкові зобовязання, самостійно визначені в податкових деклараціях, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають ( п. 5.1. Закону № 2181).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 зазначеної статті, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказані податкові зобовязання не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, вказані суми набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/281 від 10.03.2009 р. на суму 8 152,29 грн. та другу податкову вимогу № 2/1112 від 01.09.2009 на суму 78 575,59 грн., які були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 137 392,30 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «По реконструкції, будівництву та ремонту» (код ЄДРПОУ 03334813, адреса, 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 5/6, з рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання постанови суду) заборгованість у розмірі 137 392,30 гривень (сто тридцять сім тисяч триста девяносто дві гривні 30 коп.) на користь Державного бюджету України (з яких 86,76 грн. по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин підлягають перерахуванню на р/р № 34219381700010, код платежу 12020500; 126,16 грн. по податку на прибуток на р/р 31115002700010, код платежу 11020100; 37,78 грн. по комунальному податку на р/р 33212828700010, код платежу 16010200; 137140, 60 грн. по орендній платі з юридичних осіб на р/р 33217812700010, код платежу 13050200; одержувач ВДК у Солом'янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано 24 лютого 2011 року