Постанова № 13971827, 01.03.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а-2470/184/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області до Комунального підприємства "Кельменецьке обєднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд"про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, суд

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області (далі-позивач) звернувся з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Кельменецьке обєднання по агропромисловому будівництву “Райагробуд” (далі-відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 4945,26 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до повідомлення про взяття на облік юридичної особи підприємств, відповідач з 11.02.1991 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі за реєстраційним номером 2405010066 і є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. (а.с.8)

Відповідно до розрахунку по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій призначених відповідно до п. “а”-“з”ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” заборгованість відповідача становить 4945,26 грн. (а.с.10)

Дана заборгованість не була сплачена відповідачем добровільно у звязку з чим порушені вимоги Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Представник позивача надіслав клопотання в якому адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідач вдруге в судове засідання не зявився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив. На адресу відповідача, яка вказана в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тричі були направлені судові повідомлення із вказівкою суті спору, дати, часу і місця проведення судових засідань. Проте, конверти з поштовою відміткою повертались на адресу суду.

Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належними чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керуючись ч.6 ст. 128 КАС України, має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Суд вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Забезпечивши право на оскарження шляхом направлення копій постанови.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), як субєкт господарювання за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Жукова, 9 (а.с. 6-7).

Відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування відповідно до повідомлення про взяття на облік з 11 лютого 1991 року (а.с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача працювали наймані працівники, які мають необхідні підстави для призначення їм пільгових пенсій відповідно до п.п. “а” - “з” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та щодо яких виникла заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій в період з жовтня по грудень 2010 року, а саме:

1. ОСОБА_1 - розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень-грудень 2010 року становить 2356,08 грн.;

2. ОСОБА_2 - розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень-грудень 2010 року становить 2589,18 грн.;

Всього по підприємству, станом на 31 грудня 2010 року заборгованість становить 4945,26 грн. (а.с. 10).

Відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне забезпечення відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1058-VI та п. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97р № 400/97 (далі Закон №400/97), Закон чинний в частині, що не суперечить Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Дослідженні судом копії довідок із зазначенням професій та посад, вказаних вище працівників, які дають право на пільгову пенсію відповідно до п.п. “а”-“з” ч. 1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, копії трудових книжок, протоколів, висновків державної експертизи умов праці підтвердили право на отримання пільгових пенсій (а.с. 12-31).

Заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з”ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з жовтня 2010 рік (а.с. 10-11).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обовязкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону N1058. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Проте, на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена та складає 4945,26 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми або ж спростовували доводи позивача, суду не подано.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Кельменецьке обєднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд" (смт. Кельменці, вул. Жукова, 9, Кельменецький р-н, Чернівецька обл., код ЄДРПОУ 03587980) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року в сумі 4945 (чотири тисячі девятсот сорок пять) грн. 26 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.О. Григораш