Єдиний державний реєстр судових рішень 308/12769/26
У Х В А Л А
І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
14.09.2026 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., оглянувши матеріали справи за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ОСОБА_3 , третя особа: Тячівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Лазар Діани Василівни, про скасування рішення та державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 в особі представника Ракущинець А.А. звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК Єврокредит», ОСОБА_3 , третя особа: Тячівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Лазар Діани Василівни, про скасування рішення та державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оспорює законність державної реєстрації за ТОВ «ФК Єврокредит» права власності на житловий будинок та нежитлову будівлю кафе-бару, які раніше перебували в іпотеці. Позивач посилається на порушення порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, неналежне підтвердження прав вимоги, порушення порядку направлення вимоги про усунення порушень та неналежну оцінку майна.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.
Відповідно до наказу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 202/02-07 від 19.08.2026 суддя Бедьо В.І. у період з 07 по 11 вересня 2026 року включно проходив тижневу підготовку суддів місцевих загальних судів у Національній школі суддів України загальним обсягом 40 академічних годин.
Навчання проводилося дистанційно, в онлайн-режимі, із використанням платформи «Zoom», з метою підтримання та підвищення рівня професійної кваліфікації судді.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, а тому, не може бути прийнята у провадження без усунення недоліків.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повні відомості про сторін та інших учасників справи, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують ці обставини.
Абз. 2 ч. 5 ст.14 ЦПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачу необхідно вказати у позові чи окремому документі відомості про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету відносно усіх учасників справи.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Як убачається зі змісту позовної заяви, сторонами спору визначено позивача - ОСОБА_2 та відповідачі - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ОСОБА_3 .
Водночас позовна заява не містить належного обґрунтування підстав залучення ОСОБА_3 як відповідача, а також не зазначено, які саме позовні вимоги пред`являються безпосередньо до нього, крім вимог про витребування спірного нерухомого майна.
При цьому на підтвердження обставин, які обґрунтовують пред`явлення позову саме до ОСОБА_3 , позивачем не надано належних доказів, зокрема документів, які підтверджують набуття ним права власності на спірне майно, наявність такого права на час звернення до суду та інші обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо відповідача - ОСОБА_3 зазначити конкретні обставини, які є підставою для пред`явлення вимог та надати належні докази на підтвердження таких обставин.
Також, до участі у справі залучено Тячівську міську раду Закарпатської області в особі державного реєстратора Лазар Діани Василівни, однак статус вказаного органу у справі позивачем не визначено.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивачем зазначено ціну позову у розмірі 350 015,55 грн, однак із позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається належного обґрунтування зазначеної суми.
На підтвердження вартості спірного нерухомого майна позивачем долучено копію Висновку за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи від 15.04.2022 року, з висновку якої вбачається, що ринкова вартість об`єкту житлової нерухомості житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28.05.2021 року становила 949 317,60 грн.; ринкова вартість об`єкту житлової нерухомості житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 03.06.2021 року становила 943 110,00 грн.. Ринкова вартість об`єкту комерційної нерухомості «Колиба-бар» за адресою: АДРЕСА_2 станом на 28.05.2021 року становила 1 114 772.00 грн., ринкова вартість об`єкту комерційної нерухомості «Колиба-бар» за адресою: АДРЕСА_2 станом на 03.06.2021 року становила 1 107 484.00 грн.
Водночас позовну заяву подано до суду у 2026 році, тобто зазначеним висновком визначено вартість спірного майна станом на 03 червня 2021 року, що не відповідає даті звернення до суду.
Відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна є процесом визначення його вартості на певну дату. Отже, документ, яким визначено вартість майна станом на 03 червня 2021 року, сам по собі не дає можливості встановити дійсну вартість спірного майна станом на дату подання позову у 2026 році.
При цьому та обставина, що спірне майно на момент звернення до суду не перебуває у власності позивача, не звільняє його від обов`язку визначити ціну позову відповідно до вимог статей 175, 176 ЦПК України, оскільки саме вартість майна, щодо якого заявлено вимогу про витребування, є базою для визначення ціни позову та судового збору.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. Таким чином, без визначення належної вартості двох об`єктів нерухомого майна станом на дату звернення до суду неможливо перевірити правильність визначення позивачем ціни позову у розмірі 350 015,55 грн та відповідність сплаченого (або заявленого до відстрочення) судового збору вимогам Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин позивачу необхідно надати належні докази дійсної (ринкової) вартості спірних об`єктів нерухомого майна - житлового будинку та нежитлової будівлі кафе-бару - станом на дату звернення до суду, або інші належні докази, на підставі яких можливо визначити ціну позову, а також здійснити відповідний розрахунок судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З поданої позовної заяви вбачається, що зазначені положення закону позивачем та його представником не виконані. Так, при зверненні до суду із даним позовом, заявлено чотири позовні вимоги: 1) скасувати рішення державного реєстратора № 58552795 щодо кафе-бару; 2) скасувати рішення державного реєстратора № 58552494 щодо житлового будинку (тобто, немайнові) та 1) витребувати кафе-бар, 2) витребувати житловий будинок (тобто, майнові).
При цьому позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі, а належних документів, які б підтверджували сплату судового збору, до позовної заяви не додано.
У позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» та на обставину виховання дитини з інвалідністю.
На підтвердження зазначеної обставини до матеріалів позовної заяви долучено корінець медичного висновку № 58 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 04 квітня 2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням захворювання 076.8 інші вроджені аномалії кісток грудної клітини. При цьому відповідно до зазначеного документа його дія була встановлена до 05 вересня 2024 року, а датою переогляду визначено 05 серпня 2024 року. Таким чином, поданий документ не підтверджує наявність у позивача станом на дату звернення до суду у 2026 році обставин, на які вона посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору, оскільки строк його дії закінчився 05 вересня 2024 року.
Крім того, позивачем не надано інших актуальних документів, які б підтверджували наявність передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати належні та актуальні докази на підтвердження підстав для відстрочення сплати судового збору або сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі з урахуванням одночасного пред`явлення вимог майнового та немайнового характеру та надати суду відповідний платіжний документ.
Судовий збір, за вимоги майнового та немайнового характеру сплачується на рахунок:
Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:
отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895
банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
код банку отримувача (МФО) 899998
рахунок отримувача UA308999980313141206000007493
код класифікації доходів бюджету 22030101
призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
Щодо змісту позовної заяви в частині обґрунтування підстав для скасування рішення та державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно, судом встановлено, що позивач зазначає про підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, такими доказами:
1.Копія Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58552494 від 04.06.2021 11:16:00 - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в матеріалах реєстраційної справи.
2.Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58552795 від 04.06.2021 11:21:58 - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в матеріалах реєстраційної справи.
3.Копія кредитного договору № 115/7-07 від 13 липня 2007 року - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в відповідача.
4.Копія іпотечного договору № 196/23-2007 від 13 липня 2007 року - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в відповідача.
5.Копія іпотечного договору № 29/23-2008 від 25 лютого 2008 року - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в відповідача.
6.Копія Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2014 року у справі № 308/2317/14-ц - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в матеріалах судової справи.
7.Копія Постанови Закарпатського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у справі № 308/2317/14-ц - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в матеріалах судової справи.
8.Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 від 05 листопада 2020 року - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в позивача.
9.Копія вимоги ТОВ «ФК «Єврокредит» від 28 травня 2021 року - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в відповідача.
10.Копії документів реєстраційної справи державного реєстратора по реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Єврокредит» - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в матеріалах реєстрації справи у відповідача.
11.Копія договору купівлі-продажу житлового будинку (предмету іпотеки) від 20.12.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального договору Шевченко І.Л., зареєстрованим в реєстрі за № 1946, ОСОБА_3 - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у відповідача.
12.Копія договору купівлі-продажу ОСОБА_3 нежитлової будівлі кафе-бар (літ. А), загальною площею 104,7 кв.м - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у відповідача.
13.Копія інвентарної справи - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться в архіві БТІ.
14.Копія Висновку судового експерта - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у позивача.
15.Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_4 - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у позивача.
16.Копія Медичного висновку № 58 від 04.04.2023р. про дитину інваліда віком до 18 років - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у позивача.
17.Копія Довідки Оноківської сільської ради про реєстрацію місця проживання від 17.05.2021р. - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у позивача.
18.Копія Довідки Оноківської сільської ради про зареєстрованих осіб від 17.05.2021р. до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у позивача.
19.Копія Довідки ЦНАП Виконавчого комітету Оноківської сільської ради № 367/01-10 від 22.03.2024р. - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у позивача.
20.Копія довідки про склад сім`ї - до позовної заяви додається копія, оригінал знаходиться у позивача.
Однак на підтвердження наведених тверджень та позиції позивача, до матеріалів справи доказу - копії Довідки ЦНАП Виконавчого комітету Оноківської сільської ради № 367/01-10 від 22.03.2024 р., не додано.
Позивач зазначає, що крім того, станом на момент продажу зазначеного будинку, в даному будинку проживав та був зареєстрований неповнолітній син позивача у справі - дитина інвалід. Продаж майна здійснено всупереч ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» без дозволу органів опіки та піклування. Дана дитина була знята з реєстрації за заявою ОСОБА_3 20.02.2024р., тобто вже після укладення спірного договору купівлі продажу..
Слід також зазначити, що у позовній заяві позивач вказує на те, що за адресою нерухомого майна - житлового будинку станом на день реєстрації права власності була зареєстрована та проживає станом на сьогодні дитина - син позивача, що підтверджується відповідними реєстраційними документами.
Однак на підтвердження наведених тверджень та позиції позивача, до матеріалів справи жодних доказів не додано.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Суд звертає увагу, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву представника позивача Ракущинець Андрія Андрашовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ОСОБА_3 , третя особа: Тячівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Лазар Діани Василівни, про скасування рішення та державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно- залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачеві право протягом п`яти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених вимогами ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.
Судове рішення № 139717933, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 14.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/12769/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: