Постанова № 13971783, 15.02.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 р. м. Чернівці Справа №2а-1895/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання Антонюка О.В.;

за участю: представників позивача: Шемчук Т.М. (довіреність від 21.05.2010 року №1562/04), Пензій М.С. (довіреність від 7.02.2011 року №578/04), Семенюка С.О. (довіреність від 10.01.2011 року № 87/04), Чорнея М.Г. (довіреність від 4.02.2001 року №547/04), Лазоряк М.І. (довіреність від 25.02.2001 року № 345/04); представника відповідача Зінчука П.Ф. (довіреність від 30.12.09р. №344)?

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі додержавного підприємства «Лужанський експериментальний завод» про відшкодування витрат на виплату пенсій наукових працівників

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.02.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій наукових працівників з державного підприємства «Лужанський експериментальний завод»на користь управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі у сумі 73 042, 87 грн.

В обґрунтування своїх позивних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного Фонду України, а саме має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій наукових працівників згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність»від 13.12.1991 року № 1977-ХІІ (далі Закон № 1977-ХІІ) і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 73 042, 87 грн. (а.с. 3-4).

Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом подав суду заперечення виходячи з наступного.

Приписи ч. 9 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ та відповідного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372, що покладені в основу вимог позивача, суперечать Конституції України, оскільки встановлюють додаткові порівняно з чинною системою оподаткування та загальнообов'язкового державного пенсійного страхування платежі юридичних осіб до державного бюджету та спеціальних державних фондів, яким є Пенсійний фонд України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (а.с. 127-135).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»та ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»відповідач перебуває на обліку в позивача і є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. На час розгляду справи в суді відповідач має заборгованість по платежах до Пенсійного Фонду України, а саме має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій наукових працівників згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» в сумі 73 042, 87 грн.

Приведене повністю підтверджується письмовими доказами як містяться в справі.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9.07.2003 року №1058-ІV. (далі Закон №1058-ІV)

В статі 1 Закону №1058-ІV визначено що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону № 1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання наведеної норми Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 13 грудня 2000 року № 1826 «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності його постановою від 24 березня 2004 року № 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи". (далі - Постанова № 372 ).

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, що затверджений Постановою № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу.

Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи організації чи вищого навчального закладу III-ІV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або змін власника. Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ організацій та вищих навчальних закладів ІІІІV акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органам Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточних роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визнаному законодавством.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій наукових працівників згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» в сумі 73 042, 87 грн., яка підлягає стягненню за рішенням суду.

Тому суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, відповідач в супереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів зворотного, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути на користь управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі (вул. Незалежності, 85/а, м. Кіцмань, 59300, р/р 2560434001 в ЧОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 356389, ідентифікаційний код 21430584) з державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» (вул. Центральна, 53, смт. Лужани, Кіцманського району, Чернівецької області, 59342, р/р 26001302789 в «Укрсоцбанк»м. Чернівці, МФО 356011, ідентифікаційний код 00333380) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій наукових працівників у сумі 73 042, 87 грн. (сімдесят три тисячі сорок дві гривні вісімдесят сім копійок).

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено в повному обсязі 21 лютого 2011 року.

Суддя Р.В. Ватаманюк