Рішення № 139717771, 14.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/823/26

Провадження № 2/302/538/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., до Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права на земельну частку (пай),-

В С Т А Н О В И В:

18.06.2026 року в інтересах ОСОБА_1 її представник-адвокат Рішко С.І. звернувся до суду з позовом про визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042006, виданого на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстрованого 25.08.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №16. Цей позов обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 була членом колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області. Згідно з розпорядженням Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 25.02.1993 року №74 колгосп ім. Кірова с. Нижній Студений було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид» (далі КСП «Бескид»). На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 року №197 за ОСОБА_1 було визнано право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Бескид» розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 621,00 грн. На підтвердження цього права ОСОБА_1 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042006, зареєстрований 25.08.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №16 (далі Сертифікат №0042006). Однак, на даний час позивачка втратила оригінал Сертифікату №0042006, про що в газеті «Верховина» було опубліковано відповідне оголошення. З метою відновлення оригіналу сертифікату на земельну частку (пай) позивачка зверталася до Пилипецької сільради та Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області. Однак їй було роз`яснено, що у зв`язку із відсутністю бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай) адміністрація не може видати новий бланк сертифіката взамін втраченого та рекомендувала звернутися до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай). Підтвердження права на земельну частку (пай) для ОСОБА_1 є важливим, оскільки надасть їй змогу реалізувати в подальшому свої права та інтереси, отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укласти договір оренди земель сільськогосподарського призначення, тощо. Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.06.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника 07.07.2026 року подала суду заяву про визнання вимоги ОСОБА_1 та проханням розгляд справи проводити за відсутності представника сільради.

Хустська районна державна адміністрація копію ухвали про відкриття провадження отримала 24.06.2026 року, станом на 14.09.2026 року відповідачем відзив на позовну заяву не подано, як і будь-які інші заяви та клопотання, строк для подачі відзиву сплив.

Оцінивши зміст позову, подані в справу докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області №29-7-0.31-2497/2-26 від 27.04.2026 року Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042006 по КСП «Бескид» (імені Кірова) с.Нижній Студений Міжгірського району виданий на ім`я ОСОБА_1 на підставі розпорядження Міжгірської РДА від 07.04.1997 року №197, зареєстрований в Книзі №1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 25.08.1997 року за №16, розмір земельної частки (паю) становить 0,71 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) по КСП «Бескид» (імені Кірова) с.Нижній Студений Міжгірського району на момент видачі зазначеного сертифіката становить 621 грн.

Згідно з відповіддю Хустської районної військової адміністрації від 22.01.2025 №01-27/150 у зв`язку із відсутністю бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай) адміністрація не може видати новий бланк сертифіката взамін втраченого та рекомендувала адвокату Рішко С.І. звернутися до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з оголошенням у газеті «Верховина» від 02.07.2026 року №18 (11211) втрачено Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042006 у майні КСП «Бескид», виданий на підставі розпорядження Міжгірської РДА від 07.04.1997 року №197 на ім`я ОСОБА_1 , його слід вважати недійсним.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року №720/95 паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Судом встановлено, що позивачці було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042006 як члену КСП «Бескид» с.Нижній Студений Міжгірського району на підставі розпорядження Міжгірської РДА від 07.04.1997 року №197. Однак позивачка втратила оригінал зазначеного сертифіката, який вважається правовстановлюючим документом при реалізації нею права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.а) ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищенаведені норми права та встановлені судом обставини, приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042006, виданого на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстрованого 25.08.1997 року у Книзі №1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №16.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 14.09.2026 року.

Суддя В. П. Кривка