Постанова № 13971739, 28.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/461/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Трофімової Л.В.,

при секретарі –Левчуку А.С.,

за участю: прокурора –Максимової В.В.; представників: позивача –не з’явився; відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Маньківського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Березівська цегла»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Маньківського району звернувся до суду в інтересах держави в особі УПФУ у Маньківському районі Черкаської області з адміністративним позовом до ТОВ «Березівська цегла»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.          

Позивач стверджував, що за період з серпня 2010р. по жовтень 2010р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 68 601 грн. 63 коп.

Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

В подальшому позивач уточнив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість із сплати страхових внесків у сумі 5259 грн. 84 коп.

Представник позивача в судове засідання свого представника не направив.

          Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, у судове засідання свого представника не направив.

Заслухавши думку прокурора, який вважав, що позов підлягає задоволенню, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом –«Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

ТОВ «Березівська цегла» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 17.04.2007р. (ідентифікаційний код 34089694).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, у розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що формують систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до УПФУ у Маньківському районі Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2010р., вересень 2010р. та жовтень 2010р. із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 5 004 грн. 15 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу в сумі 301 грн. 48 коп.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплатив частково у сумі 45 грн. 79 коп. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у сумі 5 259 грн. 84 коп.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Березівська Цегла»(20114, Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, вул. Підопригори, 111, ідентифікаційний код 34089694) на користь управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Леніна, 11, ідентифікаційний код 21366679) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з серпня 2010р. по жовтень 2010р. в сумі 5 259 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 84 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 3 березня 2011р.

Суддя Л.В.Трофімова