Ухвала суду № 139717332, 14.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

14 вересня 2026 року Справа № 520/23320/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши матеріли справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по вересень 2023 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з жовтня 2020 року по вересень 2023 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового І начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року включно;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з березня 2024 року по червень 2025 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

- зобов`язати НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26 червня 2013 р. № 450 з березня 2024 року по червень 2025 року в сумі подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з березня 2024 року по червень 2025 року включно;

- зобов`язати НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою КМУ №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з березня 2024 року по червень 2025 року включно.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що у періоди з жовтня 2020 року по вересень 2023 року та з березня 2024 року по червень 2025 року йому не в повному обсязі виплачувалась грошова компенсація за піднайом житлового приміщення, а також не компенсувались утримані з таких виплат суми податку на доходи фізичних осіб. У зв`язку з цим позивач просить визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов`язати їх провести відповідні нарахування і виплати з урахуванням уже виплачених сум.

Ухвалою суду від 11.09.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

До суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) надійшли заяви про залишення позовної заяви без руху та залишення позовної заяви без розгляду, з підстав несплати позивачем судового збору, в обґрунтування зазначених клопотань відповідачі посилались на компенсаційний характер виплат та, відповідно, не входження цих сум до складу грошового забезпечення.

В обґрунтування зазначених заяв, відповідач зазначив, що позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, а підстави для звільнення від його сплати відсутні. Відповідач зазначає, що спір щодо виплати компенсації за піднайом житлового приміщення не пов`язаний із реалізацією позивачем прав саме як учасником бойових дій, а тому положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» на ці правовідносини не поширюються. Також відповідач вказує, що заявлені вимоги не є вимогами про стягнення заробітної плати, у зв`язку з чим позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 цього Закону. З огляду на це відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду як подану без додержання встановлених процесуальних вимог.

Також, представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) до суду надійшли заяви про залишення позовної заяви без руху та залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропущення процесуального строку.

В обґрунтування зазначених заяв, відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки був виключений зі списків особового складу 01.08.2023 та саме з цього часу мав можливість дізнатися про розмір і склад проведених йому виплат. Відповідач зазначає, що до 27.07.2025 позивач не звертався ні до військової частини, ні до суду, а тому його тривала пасивна поведінка не може бути поважною причиною пропуску строку. Крім того, відповідач вважає, що позивач не довів наявності об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду. У зв`язку з цим відповідач просить залишити позов без розгляду.

Також позивачем до суду подано письмові пояснення, щодо дотримання ним процесуальних строків на звернення до суду, в яких він зазначив, що безперервно проходив військову службу у ДПСУ з 2017 по 2025 рік, у тому числі у відповідачів, і через побоювання негативних наслідків для проходження служби не звертався до суду раніше. Після звільнення з військової служби він, за його твердженням, невідкладно звернувся до суду, тому просить не застосовувати наслідки пропуску строку та розглянути позов по суті.

Суд надаючи оцінку викладеним сторонами обставин, виходив з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_7 від 10.04.2023 року.

Відповідно до положень п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.

Відтак, суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються належних позивачеві виплат під час проходження ним військової служби, а тому спір у цій справі стосується соціальних прав позивача, що, на переконання суду, свідчить про наявність підстав для застосування відповідної пільги до позивача, в межах даного спору, відтак, посилання відповідача на необхідність сплати позивачем судового збору в цій справі є необґрунтованим.

Щодо дотримання позивачем строків на звернення до суду, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до положень статті 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 116 КЗпП України зобов`язує на день звільнення виплатити всі суми заробітної плати за весь час існування правовідносин працівника і роботодавця, а у разі спору про їх розміри, працівник має право звернутись до суду у строки визначені ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Позивача з військової служби звільнено 09.07.2025, 04.08.2025 позивач отримав відповідь на заяву про перерахунок та донарахування сум компенсації за піднайом житла та податку на доходи з відповідних сум, а також надано довідку-розрахунок нарахованих та виплачених сум компенсації №73 від 31.07.2025 року. Засобами поштового зв`язку позивач 28.08.2025 звернувся з позовом до суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини у справах, які стосуються порушень статті 6 Конвенції, правило встановлення обмеження доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи («Іліан проти Туреччини» (llhan v. Turkey), заява № 22277/93).

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)».

Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

На підставі вище викладеного, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про вжиття позивачем активних та послідовних заходів для захисту своїх прав. Доказів необґрунтованого зволікання чи недобросовісної процесуальної поведінки позивача матеріали справи не містять, у свою чергу пропуск процесуального строку за оскарження податкових повідомлень-рішень обумовлений об`єктивними причинами, що не залежали від волі позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку є поважними, а зазначені відповідачем підстави для залишення позовної заяви без розгляду не знайшли свого підтвердження, тому наявні підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про залишення позовної заяви без руху та залишення позовної заяви без розгляду з підстав не сплати позивачем судового збору - залишити без задоволення.

Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав недотримання позивачем процесуальних строків - залишити без задоволення.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Мельников Р.В.