Ухвала суду № 139717236, 14.09.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5980/26

провадження № 1-кс/619/1118/26

УХВАЛА

іменем України

09 вересня 2026 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026221230001147 від 01 вересня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

встановив:

Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026221230001147 від 01 вересня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 29.08.2026 приблизно о 20 годині 00 хвилин, невстановлені особи, незаконно заволоділи транспортним засобом колісним трактором марки «LOVOL TB454», чотирьох колісний, синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , який був припаркований на території «Фельдман Екопарк» за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Лісне, вул. Салтівське Шосе, буд. 12.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 16.06.2026, власником колісного трактору LOVOL TB454, 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , є громадська організація «СВІТ НАВКОЛО», зареєстрована: Харківська область, Харківський район, селище Лісне, вул. Київське Шосе, буд. 12.

04.09.2026 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області проведено огляд транспортного засобу трактору LOVOL TB454, 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , синього кольору, р.н. НОМЕР_1 та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз серед яких: авто-технічна експертиза, експертиза технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічна експертиза та проведення інших слідчих (розшукових) дій.

Оскільки вище вказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовим доказом по справі, посилаючись на положення ст.ст. 36, 64-2, 167-174 КПК України, прокурор просить накласти арешт на зазначене вище майно із забороною відчуження, розпорядження та користування, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведеннясудових експертиз, та яке може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні.

В судове засідання прокурор не з`явився, надав до суду заяву, в якому клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та судовий розгляд провести у його відсутність.

Особа, майно якої тимчасово вилучено ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначено в матеріалах справи, SMS-повідомлення доставлено 08.09.2026 о 09:59:59, крім того інформація щодо часу розгляду даної справи також розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За приписами ч. 1 статті 172 КПК України відсутність прокурора, підозрюваного, іншого власника майна, і за наявності - також захисника не є перешкодою для розгляду клопотання.

Таким чином, використавши всі можливі засоби для забезпечення справедливого розгляду клопотання, враховуючи скорочений термін його розгляду, судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи, майно якої тимчасово вилучене, в судове засідання ОСОБА_4 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини своє неявки суд не повідомив, що не позбавляє вказану особу, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2026 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

04.09.2026 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області проведено огляд транспортного засобу трактору LOVOL TB454, 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , синього кольору, р.н. НОМЕР_1

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 16.06.2026 власником колісного трактору LOVOL TB454, 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , є громадська організація «СВІТ НАВКОЛО», ідентифікаційний код 41545670, зареєстрована: Харківська область, Харківський район, селище Лісне, вулиця Київське Шосе, буд. 12.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 01.09.2026, вказаний вище транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026221230001147.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На теперішній час вилучений трактор відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що він міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурор обґрунтував підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З урахуванням цього, є належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора про арешт майна, оскільки останнє відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

При цьому, належить врахувати, що виходячи з обраної органом досудового розслідування кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 289 КК України, існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно є предметом кримінального правопорушення та могло зберегти на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказані обставини обумовлюють процесуальну необхідність арешту майна саме з метою його збереження, але у проміжок часу, який пов`язаний зі строком досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.

Судові матеріали містять дані, що власник транспортного засобу є потерпілою особою у даному кримінальному провадженні.

Згідно зі ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Так, стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Однак, стороною обвинувачення не доведено необхідність поміщення транспортного засобу на штрафний майданчик. Вирішуючи питання зберігання арештованого майна слідчий суддя виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява № 47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п.п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Так, зберігання колісного трактору LOVOL TB454, 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун Т23157709, синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є громадська організація «СВІТ НАВКОЛО», на штрафному майданчику, на думку слідчого судді, призведе до надмірного обмеження у користуванні цим майном його власником. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб буде відповідати належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя приходить до висновку, що вказаний транспортний засіб необхідно передати власнику на відповідальне зберігання, попередивши відповідальну особу про недопустимість відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна, також слід попередити про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, та на першу вимогу експерта, слідчого, прокурора, слідчого судді, суду надавати таке майно для проведення слідчих дій, в тому числі експертиз, у разі такої необхідності.

Слідчий суддя також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим. Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст.174 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026221230001147 від 01 вересня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12026221230001147 від 01 вересня 2026 року на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено 04 вересня 2026 року, а саме на: - трактор LOVOL TB454, 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун Т23157709, синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 16.06.2026 належить громадській організації «СВІТ НАВКОЛО», ідентифікаційний код 41545670, який полягає у забороні відчуження та розпорядження, в межах строку досудового розслідування, абоухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.

Транспортний засіб трактор LOVOL TB454, 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун Т23157709, синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , повернути його власнику - громадській організації «СВІТ НАВКОЛО», зареєстрована за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Лісне, вул. Київське Шосе, буд. 12, на відповідальне зберігання, попередивши її про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України, за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, та на першу вимогу експерта, слідчого, прокурора, слідчого судді, суду надавати для проведення слідчих дій, в тому числі експертиз, у разі такої необхідності.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, контроль за виконанням покласти на прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Роз`яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1