Ухвала суду № 139716212, 08.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №348/2389/24

08 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

представника потерпілого: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт від від 30.09.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091200000245 відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться обвинувальний акт від 30.09.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024091200000245 відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_7 поступило письмове клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, в якому просить з метою забезпечення повного та неупередженого судового розгляду, дотримання загальних засад кримінального провадження, витребувати з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » інформацію: чи встановлювало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » дорожні знаки перехресті вулиці Соборна, яка є складовою частиною дороги Н-09 «Мукачево-Львів», та вул. Січинського в м. Надвірна Івано-Франківської області, станом на 26.09.2024? Якщо так, то на підставі яких нормативно-правових актів, норм і правил та коли саме ці знаки було встановлено? -Якщо ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановлювало дорожні знаки на цьому перехресті станом 26.09.2024, то які саме дорожні знаки було встановлено зі сторони с. Стримба у напрямку центру м. Надвірна? Яка була відстань між вказаними дорожніми знаками? На якій віддалі від краю проїзної частини було встановлено ці знаки та на якій висоті від опорної поверхні (поверхні землі) вони розміщувались? -У разі, якщо ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановлювало дорожні знаки на цьому перехресті, надати копії нормативно-правових актів, норм і правил, на підставі яких ці знаки встановлено, копію договору із власником дороги щодо їх встановлення, а також копію схеми організації дорожнього руху на вказаному перехресті, що діяла станом на 26.09.2024.

Клопотання мотивує тим, що згідно із фототаблицею до протоколу огляду місця події 08.07.2024 дорожній знак 5.38.1 «Пішохідний перехід» розташований на одній висоті та на одному рівні безпосередньо перед дорожнім знаком 7.8 «Напрямок головної дороги», що значно ускладнює його своєчасне виявлення водієм. У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.07.2025 № 749/09 22 14/05-20-829/1 на адвокатський запит зазначено, що монтаж дорожніх знаків здійснювався дорожньою організацією, з якою, на момент їх встановлення, було укладено договір про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. Дорожні знаки влаштовуються на підставі проєкту організації дорожнього руху, погодженого уповноваженим підрозділом Національної поліції, або на підставі виданого ним припису, в місцях зазначених в проєкті чи приписі у відповідності з вимогами ДСТУ. У випадку проведення на вказаній ділянці автодороги ремонтних робіт, підрядною організацією, яка їх здійснює, виставляються додаткові попереджувальні знаки. Про їх влаштування та наявність на вказаному відрізку автодороги Н-09, слід звернутися в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Водночас на копії схеми організації дорожнього руху, доданій до відповіді на адвокатський запит, дорожні знаки 2.3 та 7.8 по вул. Соборна у м. Надвірна перед перехрестям із вул. Січинського не зазначені. Ця обставина вказує на те, що станом на 08.07.2024 дорожні знаки 2.3 та 7.8 встановлено ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не на підставі проекту організації дорожнього руху.

Ним 21.07.2025 направлено адвокатський запит в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із проханням надати відповідну інформацію. Відповідна інформація має істотне значення для правильного вирішення питання щодо відповідальності працівників дорожньої організації, яка здійснює обслуговування дороги, за порушення нормативно-правових актів, норм і правил, що стосуються убезпечення дорожнього руху.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів підтримали та просили його задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника за безпідставністю.

Потерпілий та його представник в судовому засіданні також заперечили проти задоволення клопотання захисника.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.ст. 7, 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань і скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

За правилами ст. 24 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

За змістом ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Згідно ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Суд підкреслює, що статтею 333 КПК України передбачено саме право, а не обов`язок суду під час судового розгляду застосувати заходи забезпечення кримінального провадження, тобто належить до дискреційних повноважень суду.

За змістом ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В клопотанні про тимсовий доступ до речей та документів не наведено достатнє обґрунтування того, що існують достатні підстави вважати, що вказані докази мають важливе значення для розгляду кримінального провадження.

За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи (ч. 2 ст. 337 КПК України).

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК).

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а застосування судом заходів забезпечення кримінального провадження під час судового розгляду без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання захисника про витребування доказів, оскільки в матеріалах кримінального провадження міститься достатня кількість доказів для прийняття рішення в їх сукупності та логічному взаємозв`язку. Тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей та документів необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 22, 84, 93, 131, 132, 159-161, 163, 333, 372, 376, 392 КПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей та документів по кримінальному провадженні № 2024091200000245 за обвинувальним актом від 30.09.2024, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_1