Ухвала суду № 139714954, 14.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

. 14 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2906/26 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокової А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 09.09.2026 про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/2906/26 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування з 01.01.2026 та з 01.03.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та обмеження максимальним розміром при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Заяву позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі № 440/2906/26 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 440/2906/26 залишено без змін.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №440/2906/26 набрало законної сили 18.06.2026.

23.07.2026 до суду надійшла подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява ОСОБА_1 (далі також - позивач, заявник) від 22.07.2026, в якій він просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не здійснення ОСОБА_1 виплати щомісячної пенсії відповідно до резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №440/2906/26 та постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України; надіслати прокурору окрему ухвалу суду в порядку передбаченому частиною 9 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, для реагування та повідомлення суду про вжиті заходи у визначений в окремій ухвалі строк; для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 21 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у нарахованому на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №440/2906/26 Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розмірі 31 663.26 грн. з 01 березня 2026 року.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2026 вказану заяву у справі № 440/2906/26 передано головуючому судді (суддя-доповідач): Р.І. Молодецькому.

03.08.2026 справа № 440/2906/26 після апеляційного перегляду надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Другого апеляційного адміністративного суду (вхідний № 58273/26).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 заяву позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали надати до суду докази фактичного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі № 440/2906/26.

09.09.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 (вхідний № 69181/26) про відвід судді, якою він просить:

- задовольнити заяву про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича;

- передати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2906/26 в порядку статті 383 КАС України на розгляд будь якого іншого судді Полтавського окружного адміністративного суду;

- розглянути заяву про відвід судді Молодецького Р.І. в письмовому провадженні без виклику сторін.

У заяві від 09.09.2026 (вхідний № 69181/26) позивач керуючись пунктом 4 частини 1 статті 36, ч.2 та ч.3 статті 166 КАС України, ч.2 статті 241 КАС України, ч. 4 ст.373 КАС України, ч. 5 статті 383 КАС України, ст.ст. 36,39-41 КАС України, рішеннями Європейського Суду з прав людини, заявляє відвід головуючому судді Полтавського окружного адміністративного суду Молодецькому Роману Ігоровичу у справі № 440/2906/26 в зв`язку з обставинами, які, на переконання заявника, викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості, професійності та здатності судді належним чином здійснювати правосуддя, а також незаперечному порушенні суддею норм процесуального права. Вказана заява про відвід судді Молодецького Р.І. у справі № 440/2906/26 вмотивована, зокрема, тим, що 22 липня 2026 року позивач з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2906/26 в порядку статті 383 КАС України. Але його заява подана в порядку статті 383 КАС України до цього часу залишається не розглянутою суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецьким Р.І. Позивач у заяві про відвід зазначає, що згідно з частиною 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. Також заявник зауважує, що 21 серпня 2026 року з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи він подав до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання, в якому прохав розглянути заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2906/26 (в порядку статті 383 КАС України) відповідно до вимог та у строк визначений частиною 5 статті 383 КАС України. Але це клопотання суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецьким Р.І. проігноровано. Водночас, позивач зазначає, що клопотання осіб, які беруть участь у справі з усіх питань пов`язаних з розглядом справ суд розглядає негайно. 27.08.2026 року він подав до суду заяву (вхідний № 65414/26) про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича. Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Кукоби О.О. від 01.09.2026 року по справі №440/2906/26 у задоволенні заяви про відвід судді Полтавського окружного адміністративного суду Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі №440/2906/26 - відмовлено. Заявник стверджує, що доводи про неукомплектованість штату Полтавського окружного адміністративного суду суддями (нормативна чисельність судів, затверджена для суду - 26 суддів, проте фактично здійснює правосуддя 13 суддів), надмірний рівень судового навантаження, на переконання заявника, не можуть виправдовувати порушення суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецьким Р.І. процесуально встановленого частиною 5 статті 383 КАС України десятиденного строку розгляду заяви з дня її отримання, поданої до суду в порядку статті 383 КАС України 22 липня 2026 року. З моменту отримання заяви поданої до суду в порядку статті 383 КАС України строк її розгляду порушений більше ніж в чотири рази. Крім цього, вважає позивач, суддею Полтавського окружного адміністративного суду Молодецьким Р.І. здійснюється вибіркове правосуддя, оскільки, зокрема по справі № 440/10406/26 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), а рішення по цій справі ухвалено 02 вересня 2026 року. В той час як заяву подану до суду в порядку статті 383 КАС України 22 липня 2026 року суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І. не розглядає. У поданій заяві позивач зауважує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах "Федіна проти України" від 2 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 8 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 2 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 5 лютого 2004 року та інші). Відповідно до вказаної судової практики, строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов`язків. Отже заявник констатує, що суддею Молодецьким Р.І. допущено порушення норм процесуального права, визначених ч.2 та ч.3 статті 166 КАС України, ч.2 статті 241 КАС України, ч. 4 ст.373 КАС України, ч. 5 статті 383 КАС України.

Наведені вище обставини, як на думку заявника, свідчать про порушення права позивача на справедливий суд, зокрема, на розгляд судом справи за його позовом протягом розумного строку. Порушення головуючим у справі права позивача на справедливий суд, зокрема, на розгляд судом справи за його позовом протягом розумного строку, на думку з, дають ґрунтовні підстави для сумніву в неупередженості судді, у зв`язку з чим вона заявляє відвід з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року (суддя Молодецький Р.І.) для вирішення по суті заяви ОСОБА_1 про відвід судді Молодецького Р.І. передано справу до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 вересня 2026 року головуючим суддею з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Молодецького Р.І. у справі № 440/2906/26 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокову А.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 вересня 2026 року.

Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід судді Молодецького Р.І. у справі № 440/2906/26 в порядку письмового провадження.

Оцінивши доводи заяви про відвід судді Молодецького Р.І. у справі № 440/2906/26, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частинами першою, другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)".

Слід зауважити, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості чи зацікавленості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Так, зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді слідує, що обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, є тривалий розгляд заяви, поданої в порядку ст. 383 Кодексц адміністративного судочинства України.

Оцінюючи такі доводи, суд констатує, що вони фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями судді.

Недотримання строків розгляду справи, на яке посилається заявник, не є автоматичним доказом упередженості судді і не може слугувати законною підставою для відводу. Відвід має бути обґрунтований належними доказами упередженості, а не лише припущеннями щодо затягування процесу.

Суд зауважує, що порушення строку розгляду заяви, а так само і посилання на порядок здійснення судочинства та ухвалення судових рішень в інших справах, жодним чином не доводить, на думку суду, упередженості головуючого судді. В умовах багатократного понаднормового перевантаження суду позовами та заявами, суд вже позбавлений об`єктивної можливості, в силу об`єктивних причин дотриматися процесуальних строків розгляду в усіх справах. До того ж передача заяви для розгляду іншому складу суду у будь-якому разі тільки продовжить строк її розгляду і швидшому розгляду явно не сприятиме.

Суд наголошує, що недотримання строків розгляду заяви чи справи - це процесуальне питання, яке зазвичай викликане зовнішніми обставинами, а не особистим ставленням судді до сторони у справі. Для задоволення відводу потрібні вагомі, об`єктивні докази упередженості, яких порушення строку не доводить.

Крім того, твердження заявника про те, що в інших справах цей самий суддя ухвалював рішення чи дотримувався процедур інакше, суд відхиляє, оскільки кожна справа є індивідуальною, а оцінка дій судді дається виключно в межах конкретного провадження.

Таким чином, усі доводи заявника є суб`єктивними, посилання заявника на нібито упередженість та необ`єктивність судді Молодецького І.Г. ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях заявника та будь-якими доказами не підтверджуються.

Враховуючи зазначене, а також зважаючи на відсутність доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Молодецького І.Г., інших підстав, визначених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Молодецького І.Г., суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 від 09.09.2026 про відвід судді Молодецького І.Г. у справі №440/2906/26 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною дванадцять статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 09.09.2026 про відвід судді Молодецького Романа Ігоровича від участі в розгляді заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 440/2906/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова