Ухвала суду № 139714474, 14.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35302/25

УХВАЛА

14 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25 позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити із військового обліку ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/35302/25 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року залишено без змін.

Отже, рішення суду набрало законної сили 25.05.2026.

Виконавчі листи у справі видані 15.06.2026.

15.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю у цій справі та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25 набрало законної сили 25.05.2026. Рішення суду у повному обсязі не виконане. ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 15.07.2026 року ігнорує виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/35302/25, якими ТЦК зобов`язано виключити громадянина ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Попри отримання письмової заяви від 23.06.2026, ТЦК протягом майже двох місяців не надав відповіді та не вніс відповідні зміни до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних та застосунку «Резерв+».

Таким чином, відповідач не виконує рішення суду, що набрало законної сили.

Ухвалою від 27.07.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у цій справі.

09.09.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення суду. У вказаному звіті відповідач зазначив про неможливість безумовного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25 на даному етапі та фактично констатував, що судове рішення залишається невиконаним.

Обґрунтовуючи обставини невиконання зобов`язань, відповідач вказав, що Головним державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гойдою О.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/35302/25, виданого 15.06.2026, було відкрито виконавче провадження ВП № 81352784. Надалі, 25.06.2026 державним виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі абзацу дванадцятого пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Відповідач наголошує, що ТЦК та СП є органом військового управління Збройних Сил України, а тому зупинення виконавчого провадження в силу імперативних вимог закону унеможливлює подальше вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Додатково як на причини, що ускладнили та прострочили виконання ухвали суду від 27.07.2026 про встановлення судового контролю, відповідач посилається на щоденні тривалі повітряні тривоги, введення в дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо негайного залишення приміщень і роззосередження особового складу, вимушені неодноразові переїзди юридичного сектору з перевезенням документації та оргтехніки протягом останнього кварталу, а також на кадровий дефіцит і неукомплектованість посад юристів у ІНФОРМАЦІЯ_6 . На основі викладеного боржник наполягає на поважності причин невиконання рішення суду.

Позивач заперечень проти цього звіту суду не подавав, оскільки не був належним чином повідомлений відповідачем про його направлення до суду.

Перевривши звіт, суд приходить до таких висновків.

Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно із статтею 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Частиною другою статті 382 КАС України установлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Аналізуючи приписи наведених норм, суд приходить до висновку, що обов`язковою умовою для не прийняття звіту є: або відсутність обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення; або заходи, які вживаються відповідачем, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Натомість виконання судового рішення не в повному обсязі не є підставою для відмови у прийнятті звіту, якщо відповідачем суб`єктом владних повноважень доведено, що існують обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а ним, в свою чергу, ужито всіх належних від нього заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25 відповідачем не вчинено жодних фактичних дій, спрямованих на реальний та повний розгляд питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. На момент подання звіту судове рішення залишається повністю невиконаним.

Обґрунтовуючи триваючу бездіяльність, відповідач посилається на постанову Головного державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гойди О.Ю. від 25.06.2026 у виконавчому провадженні ВП № 81352784 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі абз. 12 п. 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача та зазначає, що зупинення примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби є виключно внутрішньою процедурною дією в межах виконавчого провадження. Цей захід жодним чином не скасовує, не змінює і не призупиняє матеріально-правовий обов`язок самого суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 самостійно виконати судове рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення є невід`ємною складовою правосуддя.

Суд наголошує, що зобов`язання виключити особу з військового обліку та внести відповідні відомості до електронного реєстру за своєю суттю є виключною внутрішньою адміністративно-розпорядчою функцією самого відповідача. Реалізація цих дій не потребує примусового тиску з боку органів ДВС, а має здійснюватися суб`єктом владних повноважень добросовісно та негайно після набрання рішенням суду законної сили, що в даній справі відбулося ще 25.05.2026.

Застосування державним виконавцем приписів абзацу дванадцятого пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та винесення постанови про зупинення виконавчих дій є процедурним заходом, який обмежує виключно механізми примусового виконання та заходи впливу з боку органів юстиції щодо органів військового управління на період воєнного стану.

Проте, зазначена норма матеріального права жодним чином не призупиняє чинність самого судового рішення, яке набрало законної сили 25.05.2026, та не звільняє боржника від безпосереднього обов`язку щодо його добровільного та самостійного виконання. Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Оскільки процедура виключення позивача з військового обліку та внесення відповідного запису до електронної системи «Оберіг» є виключною внутрішньою адміністративною функцією самого ТЦК та СП і не потребує вчинення примусових дій державним виконавцем, зупинення провадження органом ДВС не є об`єктивною правовою перешкодою для реалізації рішення суду боржником самостійно.

Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення у повному обсязі чи свідчили про наявність непереборних правових перешкод для виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідачем суду не надано.

Оцінюючи поданий документ на предмет відповідності процесуальним нормам, суд вважає за необхідне також вказати на суттєві порушення вимог КАС України, допущені ІНФОРМАЦІЯ_2 при його поданні.

Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язано відповідача подати звіт протягом тридцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Судом встановлено, що електронну копію ухвали від 27.07.2026 по справі № 420/35302/25 було надіслано та доставлено до Електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_7 27.07.2026 о 21:22, що підтверджується відповідним повідомленням про доставку.

Відповідно до пункту другого частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Пунктом п`ятим частини шостої статті 251 КАС України встановлено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на викладене, ухвала суду від 27.07.2026 вважається належним чином врученою боржнику в наступний робочий день - 28.07.2026, а встановлений судом тридцятиденний строк на подання звіту розпочався 29.07.2026 та закінчився 27.08.2026.

Як свідчить відмітка Одеського окружного адміністративного суду про реєстрацію вхідної кореспонденції № 103416/26, зазначений звіт надійшов до суду лише 09.09.2026, тобто поза межами встановленого процесуального строку. Клопотань про поновлення або продовження цього строку відповідач суду не заявляв.

Окрім цього, звіт за своєю формою не відповідає загальним вимогам до письмових заяв, клопотань та заперечень в адміністративному процесі.

Згідно з абзацом другим пункту сьомого частини першої статті 167 КАС України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 вказану імперативну вимогу закону повністю проігноровано. До матеріалів звіту не долучено жодних доказів про надіслання його копії та доданих документів позивачу - ОСОБА_1 . Направлення відповідачем копії матеріалів «до відома» на адресу органу державної виконавчої служби не звільняє його від обов`язку забезпечити право позивача на ознайомлення зі звітом, що є прямим порушенням принципу змагальності та рівності сторін.

Приписами частини 1 статті 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

З огляду на встановлені судом обставини, а саме: повну відсутність з боку ІНФОРМАЦІЯ_7 у АДРЕСА_1 будь-яких фактичних дій, спрямованих на добровільне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25 та виключення позивача з військового обліку, суттєве порушення процесуального строку подання документа, а також недолучення доказів надіслання копії звіту позивачу, суд дійшов висновку про наявність виключних правових підстав для відмови у прийнятті такого звіту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2026, оскільки поданий документ не підтверджує реального та належного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25, а також не відповідає вимогам встановленим КАС України.

Щодо застосування заходів процесуального примусу, суд зазначає, що відповідно до частин 3 та 4 статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Разом з тим, реалізація права на накладення штрафу за невиконання судового рішення є дискреційним повноваженням суду та інструментом судового контролю, спрямованим передусім на стимулювання боржника до реального виконання судового рішення.

З урахуванням обставин цієї справи, зокрема посилань відповідача на особливі умови функціонування органу військового управління у період дії воєнного стану, суд вважає за доцільне надати відповідачу додаткову можливість усунути допущені порушення та виконати рішення суду у повному обсязі в межах нововстановленого строку.

За таких обставин, питання про накладення штрафу на керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Одесі буде розглянуте судом за результатами дослідження та оцінки наступного звіту про виконання рішення суду.

З метою забезпечення процесуальної можливості реалізації судом повноважень, передбачених частиною 3 статті 382-3 КАС України, у разі повторного невиконання судового акта, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі разом із наступним звітом про виконання рішення суду подати до суду офіційні та актуальні відомості щодо керівника (начальника) установи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення та наявність підстав для встановлення нового строку для подання такого звіту відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 та частини третьої статті 382-1 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ураховуючи те, що виконання судового рішення у цій справі полягає у вчиненні боржником внутрішньо-організаційних дій щодо виключення особи з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що за своєю суттю є електронною адміністративною процедурою та не потребує значного часу чи залучення додаткових матеріальних ресурсів, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання нового звіту тривалістю тридцять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суд також не вбачає на даний час підстав для накладення на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу при розгляді цього звіту.

Керуючись ст. 245, 248, 256, 293-297, 381-1, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2026 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25.

Встановити новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Одесі подати суду звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали про встановлення нового строку для подання звіту.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Одесі разом із звітом надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання звіту відомості щодо керівника суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний