Ухвала суду № 139714357, 14.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27604/26

УХВАЛА

14 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімор`є-Транс» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 17.03.2026 року за №13668481/39331445; 17.03.2026 року за №13668482/39331445; 17.03.2026 року за №13668492/39331445; 17.03.2026 року за №13668493/39331445; 14.04.2026 року за №13720887/39331445; 14.04.2026 року за №13720888/39331445; 14.04.2026 року за №13720889/39331445; 14.04.2026 року за №13720890/39331445; 14.04.2026 року за №13720891/39331445; 16.04.2026 року за №13725587/39331445; 16.04.2026 року за №13725607/39331445; 16.04.2026 року за №13725608/39331445; 16.04.2026 року за №13725609/39331445; 16.04.2026 року за №13725610/39331445; 19.05.2026 року за №13781619/39331445; 19.05.2026 року за №13781618/39331445; зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМОР`Є-ТРАНС» №14 від 02.03.2026 року, №15 від 02.03.2026 року, №16 від 02.03.2026 року, №17 від 02.03.2026 року; №32 від 25.03.2026 року, №33 від 25.03.2026 року;№34 від 25.03.2026 року, №35 від 26.03.2026 року, №36 від 26.03.2026 року, №37 від 27.03.2026 року; №38 від 27.03.2026 року; №39 від 27.03.2026 року; №40 від 27.03.2026 року; №41 від 27.03.2026 року; №55 від 15.04.2026 року; №69 від 16.04.2026 року датою їх надходження на реєстрацію.

Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що остання належить до залишення без руху з наступних підстав.

З огляду на матеріали справи, оскаржувані Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації були подані до суду з пропущенням строків до частини податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

День подачі адміністративного позову до суду 07 вересня 2026 року, а отже позивачем пропущено встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячний строк на звернення до суду щодо:

1. рішення за результатами розгляду скарги від 30.03.2026 №6824/39331445/2 (ПН №14 від 02.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 69 календарних дня;

2. рішення за результатами розгляду скарги від 30.03.2026 №6825/39331445/2 (ПН №15 від 02.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 69 календарних дня;

3. рішення за результатами розгляду скарги від 30.03.2026 №6825/39331445/2 (ПН №15 від 02.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 69 календарних дня;

4. рішення за результатами розгляду скарги від 27.03.2026 №6647/39331445/2 (ПН №17 від 02.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 72 календарних дня;

5. рішення за результатами розгляду скарги від 29.04.2026 №9295/39331445/2 (ПН №32 від 25.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 40 календарних днів;

6. рішення за результатами розгляду скарги від 29.04.2026 №9296/39331445/2 (ПН №33 від 25.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 40 календарних днів;

7. рішення за результатами розгляду скарги від 29.04.2026 №9297/39331445/2 (ПН №34 від 25.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 40 календарних днів;

8. рішення за результатами розгляду скарги від 29.04.2026 №9287/39331445/2 (ПН №35 від 26.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 40 календарних днів;

9. рішення за результатами розгляду скарги від 29.04.2026 №9300/39331445/2 (ПН №36 від 26.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 40 календарних днів;

10. рішення за результатами розгляду скарги від 30.04.2026 №9379/39331445/2 (ПН №37 від 27.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 39 календарних днів;

11. рішення за результатами розгляду скарги від 30.04.2026 №9369/39331445/2 (ПН №38 від 27.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 39 календарних днів;

12. рішення за результатами розгляду скарги від 30.04.2026 №9370/39331445/2 (ПН №39 від 27.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 39 календарних днів;

13. рішення за результатами розгляду скарги від 30.04.2026 №9372/39331445/2 (ПН №40 від 27.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 39 календарних днів;

14. рішення за результатами розгляду скарги від 30.04.2026 №9375/39331445/2 (ПН №41 від 27.03.2026 року) строк звернення до адміністративного суду пропущено на 39 календарних днів.

До адміністративного позову позивачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якого зазначено, що 02 липня 2019 року, відповідно до наказу № 44/ОК, ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Примор`є-Транс» на посаду бухгалтера. З моменту працевлаштування ОСОБА_1 здійснював повне бухгалтерське супроводження діяльності підприємства, мав доступ до бухгалтерської документації, електронних ключів, програмного забезпечення, електронних кабінетів контролюючих органів, паролів, первинної документації, а також до комп`ютерної техніки, за допомогою якої здійснював виконання своїх посадових обов`язків. 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку з чим діяльність ТОВ «Примор`є-Транс» зазнала істотних труднощів. Постійні ракетні обстріли, повітряні тривоги, перебої з електропостачанням, нестабільна робота транспорту та загроза життю працівників унеможливлювали нормальне функціонування підприємства. З огляду на зазначені обставини директором ТОВ «Примор`є-Транс» було прийнято рішення перевести бухгалтера ОСОБА_1 на дистанційний режим роботи. Починаючи приблизно з травнячервня 2024 року, він виконував свої посадові обов`язки за місцем проживання. У зв`язку із запровадженням дистанційної роботи вся бухгалтерська документація, робочий комп`ютер, електронні цифрові підписи, електронні ключі, паролі доступу до бухгалтерських програм та електронних сервісів державних органів фактично перебували у розпорядженні бухгалтера за місцем його проживання. Саме він одноосібно забезпечував ведення бухгалтерського та податкового обліку товариства. У жовтні 2025 року директору товариства стало відомо про відсутність будь-якого зв`язку з бухгалтером. Численні телефонні дзвінки та спроби зв`язатися з ним результатів не дали. Лише через певний час вдалося встановити зв`язок із ОСОБА_1 , який повідомив, що був мобілізований до лав Збройних Сил України після його затримання працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки безпосередньо на вулиці. Одразу після отримання цієї інформації директор товариства звернувся до ОСОБА_1 з проханням забезпечити доступ до його житла для вилучення робочого комп`ютера, бухгалтерської документації, а також передачі електронних ключів, паролів та іншої інформації, необхідної для продовження господарської діяльності підприємства. Проте через проходження військової служби організувати передачу майна та інформації оперативно не вдалося. Внаслідок зазначених обставин діяльність підприємства була фактично паралізована. Зокрема, товариство втратило можливість своєчасно здійснювати бухгалтерський облік, подавати звітність, формувати та подавати пояснення до контролюючих органів, а також здійснювати реєстрацію податкових накладних. Особливо критичною стала ситуація із заблокованими податковими накладними. На момент підготовки позову кількість податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, становила близько 100. Для розблокування кожної такої накладної необхідно було готувати окремий пакет документів, значна частина яких перебувала виключно у розпорядженні бухгалтера або була відома лише йому. Відсутність доступу до документів та інформації суттєво ускладнила можливість належного захисту прав товариства. Крім того, нереєстрація податкових накладних негативно вплинула на господарську діяльність підприємства, оскільки контрагенти втрачали можливість формувати податковий кредит та відмовлялися від подальшої співпраці, що призвело до істотного скорочення обсягів господарської діяльності та надходження коштів. На підтвердження факту проходження ОСОБА_1 військової служби товариством було отримано довідку від 25.07.2026 року, видану Міністерством оборони України (військова частина НОМЕР_1 ), відповідно до якої він проходить військову службу за мобілізацією, починаючи з 23.10.2025 року і по теперішній час. Таким чином, підприємству був необхідний тривалий час для встановлення місця перебування бухгалтера, отримання підтверджуючих документів щодо його мобілізації, відновлення доступу до бухгалтерської документації, електронних сервісів та організації подальшої роботи товариства. Крім наведених обставин, фінансовий стан ТОВ «Примор`є-Транс» не дозволяв своєчасно звернутися до суду. Згідно з банківськими виписками, на рахунках товариства були відсутні достатні грошові кошти для сплати судового збору та оплати професійної правничої допомоги. При цьому товариство одночасно було зобов`язане виконувати кредитні зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк», що ще більше погіршувало його фінансовий стан. У зв`язку з відсутністю можливості залучити адвоката директор товариства був змушений самостійно збирати необхідні документи, аналізувати матеріали справи, готувати позовну заяву та інші процесуальні документи для звернення до суду, що також потребувало значного часу. Отже, пропуск строку звернення до суду був спричинений сукупністю об`єктивних, незалежних від волі позивача обставин, а саме: запровадженням дистанційної роботи у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації, мобілізацією єдиного бухгалтера підприємства, втратою доступу до бухгалтерської документації та електронних сервісів, необхідністю відновлення документації, значною кількістю заблокованих податкових накладних, складним фінансовим становищем товариства та відсутністю коштів для своєчасного залучення професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із вищевказаними вимогами поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Так, мобілізація працівника та переведення його на дистанційну роботу є внутрішніми організаційними ризиками суб`єкта господарювання. Законодавство не звільняє юридичну особу від обов`язку дотримання процесуальних строків через відсутність окремих працівників, оскільки відповідальність за ведення господарської та податкової діяльності, а також організацію бухгалтерського обліку несе керівник підприємства, який мав можливість залучити інших фахівців або своєчасно вжити заходів для перерозподілу обов`язків.

Наявність значного масиву заблокованих накладних сама по собі не свідчить про об`єктивну неможливість подати позов у встановлений законом строк, оскільки позивач мав достатньо часу для поетапного оскарження рішень контролюючого органу в межах строку.

Тяжке матеріальне становище підприємства не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду. Позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору у порядку, встановленому процесуальним законом, однак правом цим не скористався.

Здійснення представництва або підготовка процесуальних документів керівником особисто без залучення професійних адвокатів є наслідком внутрішнього волевиявлення суб`єкта господарювання і не може розцінюватися як об`єктивна та непереборна перешкода для своєчасного звернення до суду.

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд

УХВАВИВ:

В задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімор`є-Транс» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк