Постанова № 13971425, 19.01.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-319/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М.за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Електра», представник Філіпович Н.О.;

відповідача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді, представник Товтин М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Електра»до Державної податкової інспекції м. Ужгороді про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 19 січня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 24 січня 2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Електра»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції м. Ужгороді про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000112341/0 про донарахування податкового зобов'язання щодо сплати податку на прибуток та № 0000122341/0 про донарахування податку на добавлену вартість від 25 січня 2010 року прийняті відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві та додатково наданих доказах.

Просив суд задовольнити його вимоги та наголосив на наступному.

Позивач при виконанні робіт по договорах субпідряду керувався положеннями частини 4 ст. 879 ЦК України щодо забезпечення будівництва та оплати робіт якою передбачено, що оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого обєктам (виконання робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, які зазначені у запереченнях наголосив на тому, що вказані в акті перевірки договори субпідряду не можна віднести до будівельного підряду, вони не відповідають вимогами ст. 854 ЦК України, є нікчемними, а отже прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення рішення є законними і скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 30.10.2009 року №23-1/2495, виданого ДПІ у м. Ужгороді, старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Ужгороді Мазуркевич Е.Л., головним державним податковим ревізор - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Ужгороді Вучкан В.В., старшим державним податковим ревізор-інспектором сектору організації податкового аудиту, відбору платників та аналізу їх діяльності УПК ЮО Державної податкової інспекції у м. Ужгород Посполітак І.О., завідувачем сектору адміністрування майнових податків Управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Ужгороді Олексик І.І., на підставі наказу ДПІ у м. Ужгороді від 30.10.2009 року за № 682 та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційної фірми «Електа»(далі ТОВ ВКФ «Електра») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт від 15.01.2010 року № 16/23-1/10/30541459.

В ході перевірки встановлено, що на виконання укладених договорів позивач у зв'язку із нестачею техніки, кваліфікованих працівників та стиснуті строки виконання будівельних робіт ТОВ ВКФ «Електра»ЛТД для виконання замовлень залучає субпідрядні організації, зокрема ТОВ ПБФ «Електра Плюс».

У складі валових доходів ТОВ ВКФ «Електра»відображена повна вартість наданих Замовнику послуг, а у складі валових витрат - вартість послуг виконаних субпідрядниками.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ВКФ «Електра»мало взаємовідносини з ТОВ ПБФ «Електра Плюс»(код 32794988 м. Ужгород, пр-т Свободи 40/40). Станом на 01.07.2006 року по бухгалтерському обліку на підприємстві рахується кредиторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»перед ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»в сумі 428513.6 грн., яка виникла згідно договорів від 4 січня 2005 року №04с та від 5 січня 2006 року № 02с. Згідно згаданих договорів ТОВ ВКФ «Електра»доручає, а ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»приймає на себе обов'язок виконати комплекс будівельно-монтажних робіт, об'єм та кількість яких визначається у додаткових угодах. Згідно п.3.3.1 договору від 4 січня 2005 року № 04с між ТОВ ВКФ «Електра»та ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»розрахунки за виконані роботи здійснюються через 36 місяців з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт, які розглядаються та підписуються повноважними представниками Замовника та підрядника.

Частина даної заборгованості в сумі 87405.0 грн. погашена на протязі 2 півріччя 2006 року - 2007 рік, а заборгованість в сумі 341108.6 грн. є непогашеною на кінець періоду перевірки, оскільки підприємство керувалось п.3.3.1 договору від 4 січня 2005 року № 04с.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що засновником і директором ТОВ ВКФ «Електра»є ОСОБА_1 з частиною в статутному фонді - 50%.,який в свою чергу є засновником ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»з частиною в статутному фонді - 50%. Таким чином відповідно до п.1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.94 р., із змінами і доповненнями ТОВ ВКФ «Електра»та ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»є пов'язаними особами.

Враховуючи наведені обставини відбувається мінімізація податкових зобов'язань двох суб'єктів господарювання.

ТОВ ПБФ „Електра - Плюс" не отримує кошти за виконані роботи, а тому у цього товариства не виникає зобов'язання із сплати єдиного податку, оскільки відповідно до п. 3 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності" податок у розмірі 6% сплачується від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

ТОВ ВКФ „Електра" не розраховуючись за виконані підрядні роботи при цьому формує валові витрати згідно п.п. 11.2.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" за правилом вказаної норми Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Отже формування валових витрат без фактичного розрахунку з контрагентом призводить до заниження об'єкту оподаткування, а також сприяє тому що ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»не сплачує податок до бюджету.

Формуючи валові витрати без фактичного існування таких витрат ТОВ ВКФ „Електра" з одного боку зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток, занижує розмір зобовязань, які підлягають сплаті до бюджету, а отже у розпорядженні товариства залишаються кошти у вигляді несплаченого податку, які належать державі.

З другого боку у розпорядженні ТОВ ВКФ „Електра" залишаються кошти, які підлягають перерахуванню за виконані роботи, що у свою чергу сприяє несплаті ТОВ ПБФ „Електра - Плюс" єдиного податку до бюджету.

В періоді, що перевірявся, виконання субпідрядних будівельних робіт ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»здійснювалося на підставі укладених між ТОВ ВКФ „ Електра" та ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»договорів:

- договір 08/29-06 на виконання електромонтажних робіт від 20.07.2006 року;

за даним договором Позивач зобов'язується оплатити виконану роботу Підрядником в строки, установлені договором (строк оплати через 36 місяців після підписання актів виконаних робіт);

-договір 10/29-06 на виконання електромонтажних робіт від 15.08.2006 року;

за даним договором Позивач зобов'язується оплатити виконану роботу Підрядником в строки, установлені договором (строк оплати через 36 місяців після підписання актів виконаних робіт);

-договір на виконання електромонтажних робіт по влаштуванню освітлення заводу Джєйбіл ТОВ «КЕС Україна Київ» від 06.11.2006 року;

за даним договором Позивач зобов'язується оплатити виконану роботу Підрядником в строки, установлені договором (строк оплати через 36 місяців після підписання актів виконаних робіт);

-договір 02/24 - 07 на виконання електромонтажних робіт від 17.08.2007 року;

за даним договором Позивач зобов'язується оплатити виконану роботу Підрядником в строки, установлені договором (строк оплати через 36 місяців після підписання актів виконаних робіт);

-договір 04/26-7 на виконання електромонтажних робіт від 26.06.2007 року;

за даний договором Позивач зобов'язується оплатити виконану роботу Підрядником в строки, установлені договором (строк оплати через 36 місяців після підписання актів виконаних робіт);

-договір 01/21-08 на виконання електромонтажних робіт від 21.01.2008 року;

за даним договором Позивач зобов'язується оплатити виконану роботу Підрядником в строки, установлені договором (строк оплати через 36 місяців після підписання актів виконаних робіт);

-договір субпідряду 26/01-02 на виконаний електромонтажних робіт; від 26.01.2009 року,

за даним договором Позивач зобов'язується оплатити виконані субпідрядником за даною угодою роботи;

-договір субпідряду 16/03-02 на виконання електромонтажних робіт від 16.03.2009 року;

за даним договором Позивач зобов'язується сплатити виконані субпідрядником за даною угодою роботи;

-договір субпідряду 20/03 на виконання електромонтажних робіт від 19.03.2009 року;

за даним договором Позивач зобов'язується прийняти і сплатити виконані субпідрядником за даною угодою роботи;

-договір субпідряду 21/03 на виконання електромонтажних робіт від 05.06.2009 року;

за даний договором Позивач зобов'язується прийняти і сплатити виконані субпідрядником за даною угодою роботи;

Прийняття Позивачем підрядних будівельних робіт від ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»здійснювалося на основі актів виконаних робіт (Дт 84 Кт 631), які підписувалися сторонами.

Так, за перевірений період, ТОВ ПБФ «Електра - Плюс»виконало для Позивача підрядних будівельних робіт на загальну суму 513756,0 грн.

Слід відмітити, що повний розрахунок за виконані роботи не відбувався навіть після спливу встановленого договором трьох річного терміну, а з огляду на встановлені ЦК України строки позовної давності загальний терпін відстрочення складає 6 років.

Позивач проводив тільки часткову оплату, що підтверджено актами звірки розрахунків (а.с. 71 - 81) та додатково наданими в судовому засіданні платіжними дорученнями за період із серпня 2009 по грудень 2010 року, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки перевірка охоплювала період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року.

За вищезгадані виявлені порушення відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 25.01.2010р. №0000112341/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 125049 (в т.ч. 83366 грн. основного платежу та 41683 грн. фінансових санкцій) та від 25.01.2010р. №0000122341/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 83839,5 грн. (в т.ч. 55 893 грн. основного платежу та 27946,5 грн. фінансових санкцій).

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що ТОВ ПБФ «Електа Плюс»наділена повноваженими щодо проведення будівельної діяльності. Це підтверджено ліцензією та додатком до неї (а.с. 110 - 114).

Разом з тим вищезазначені договори субпідрядних будівельних робіт не можна віднести до поняття «будівельного підряду»в розумінні ст. ст. 875, 879 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. При цьому мова у вказаній статті йде про оплату , за договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Поняття „будівельні" та „монтажні" роботи наведено в Правилах визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 07.05.2002 р. № 80. Відповідно до підпункту 3.1.3 Правил при визначенні кошторисної вартості будівництва до будівельних робіт відносяться:

- роботи зі зведення будівель і споруд: земляні; улаштування збірних і монолітних залізобетонних і бетонних, цегляних, блокових, металевих, дерев'яних та інших будівельних конструкцій, підлог, покрівель; опоряджувальні роботи;

- роботи гірничорозкривні; буропідривні; пальові із закріплення ґрунтів; з улаштування опускних колодязів; з буріння свердловин; із захисту будівельних конструкцій і устаткування від корозії; теплоізоляційні (включаючи обмурування і футерування котлів, промислових печей та інших агрегатів); гірничопрохідницькі; підводнобудівельні (водолазні);

- роботи з електроосвітлення житлових і громадських будівель;

- роботи з улаштування внутрішнього водопроводу, каналізації, опалення, газопостачання, вентиляції та кондиціонування повітря (включаючи вартість опалювальних котлів, радіаторів, калориферів, бойлерів та інших санітарно-технічних виробів і облаштувань), а також інших внутрішніх трубопроводів;

- роботи, що виконуються при спеціалізованому будівництві, в тому числі: автомобільні дороги та залізниці; мости і труби; тунелі і метрополітени; трамвайні колії; аеродроми; лінії електропередачі; споруди зв'язку, радіомовлення і телебачення; конструкції гідротехнічних споруд; судновознї колії стапелів і сліпів; промислові печі і труби; буріння нафтових і газових свердловин (у тому числі в морських умовах); протиерозійні, протисельові, протилавинні, протизсувні та інші інженерні та природоохоронні споруди; меліоративні роботи (зрошення, осушення, обводнювання);

- роботи з будівництва зовнішніх мереж і споруд водопостачання, каналізації, тепло і енергопостачання; газопроводів; магістральних трубопроводів газонафтопродуктїв; споруд для очищення стічних вод і для охорони атмосфери від забруднення;

- роботи з озеленення, захисних лісонасаджень, багаторічних плодових насаджень;

- роботи з підготовки території будівництва: вирубка лісу і чагарнику, корчування пнів, планування території, намивання ґрунту та інші роботи зі створення рельєфу, знесення будівель тощо;

- роботи з улаштування основ, фундаментів і опорних конструкцій під устаткування; пов'язані з будівництвом будівель і споруд геологічні та гідрогеологічні (шурфування, відкачка води тощо), днопоглиблювальні, гірничо-капітальні та розкривні роботи;

- інші роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи, в тому числі з розбирання будівельних конструкцій, що виконуються при реконструкції і технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд.

Згідно підпункту 3.1.4 Правил при визначенні кошторисної вартості будівництва до монтажних робіт відносяться такі:

- складання та встановлення в проектне положення на місці постійної експлуатації (включаючи перевірку та індивідуальний іспит) усіх видів устаткування, в тому числі компресорних машин, насосів, вентиляторів, електротехнічних установок, електричних печей, приладів, засобів автоматизації тощо;

- прокладання ліній електропостачання і мереж до електросилових установок, приєднання до електричних мереж і підготовка до здачі під налагодження електричних машин;

- прокладання технологічних трубопроводів і улаштування підведень до устаткування води, повітря, пари, охолоджувальних та інших рідин в обсягах, передбачених збірниками розцінок на монтаж устаткування;

- інші роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж устаткування, в тому числі демонтаж устаткування, установок, машин та пристроїв, що здійснюється при реконструкції і технічному переоснащенні діючих підприємств, будівель і споруд.

В даному випадку вищезгадані договори стосувались збірки електрощитового устаткування, готової освітлювальної продукції, влаштування та реконструкції освітлення виробничих приміщень, влаштування системи кабельних лотків, розробка проектно кошторисної документації, ремонт системи електропостачання, підключення обладнання.

Відповідно до ст. 84 ЦК України - товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою вдержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства, зокрема у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що Здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, ЦК України передбачено дві можливості оплати робіт за договором після остаточної здачі робіт, або достроково.

Оскільки законом, не передбачено можливості зміни сторонами умов розрахунку за договорами підряду, умова визначена ЦК України є обов'язковою та відповідає вимогам розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже умова договору про відтермінування розрахунку за виконані підрядні роботи суперечить вимогам ч. 1 ст. 854 ЦК України щодо встановленого порядку розрахунку, не відповідає вимогам розумності і справедливості, а також суперечить ст. 84 ЦК України та ст.42 ГК України щодо спрямованості діяльності ТОВ ПБФ „Електра - Плюс" на отримання прибутку.

Разом з цим господарські зобов'язання між ТОВ ВКФ „Електра" та ТОВ ПБФ „Електра - Плюс" не відповідаючи вимогам закону одночасно вчинені з метою/ завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Так, укладаючи договори підряду на умовах значного відстрочення розрахунку по ним, що не відповідає вимогам ЦК України про такі договори, сторони мали на меті уникнути сплати податків.

Отже договори підряду між Позивачем та ТОВ ПБФ „Електра - Плюс" суперечать інтересам держави і суспільства та порушують публічний порядок шляхом незаконного заволодіння майном держави у вигляді податків.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частинами 1 та 2 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином перераховані вище договори підряду між Позивачем та ТОВ ПБФ „Електра - Плюс" є нікчемними, оскільки порушують ч. 1 ст.203, ч. 1 ч. 2 ст. ст. 215, 216, 228, 627, ч. 1 ст. 854 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Враховуючи, що відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то, відповідно, зменшуються валові витрати за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів. Тобто, суми витрат по оприбуткованих Позивачем субпідрядних будівельних робіт здійснених ТОВ ПБФ «Електра - Плюс», без врахування податку на додану вартість, за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягають зменшенню зменшуються на загальну суму 428130,0 грн.

А суми податку на додану вартість віднесені Позивачем до складу дозволеного податкового кредиту за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, проведеною перевіркою скореговано у відповідності до пп. 7.4.1, п, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на загальну суму 85626,0 грн.

Отже донарахування інспекцією Позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток та відповідно застосування фінансових санкцій є обґрунтованими.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 18, 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Електра»до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000112341/0 про донарахування податкового зобов'язання щодо сплати податку на прибуток та № 0000122341/0 про донарахування податку на добавлену вартість від 25 січня 2010 року прийняті відповідачем відмовити.

2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шешеня О.М.