Ухвала суду № 139713611, 14.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3384/26

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

14 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі №380/3384/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язано перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

25.08.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про роз`яснення судового рішення, у якій просить роз`яснити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі №380/3384/26, а саме як ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 має виконати рішення.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_2 поданий у розшук за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, а саме: неприбуття 29.09.2025 на 09:00 год за повісткою №4877291 за місцем реєстрації до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних. Вказує, що саме ця обставина стала підставою для звернення до суду. Однак ІНФОРМАЦІЯ_6 25.01.2026 скасував порушення правил військового обліку за неприбуття за повісткою №4877291 та скерував звернення №Е3801349 до Національної поліції України щодо скасування доставки позивача до ТЦК та СП. Водночас звертає увагу, що позивач повторно не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою №6625811, унаслідок чого 14.03.2026 скеровано звернення до Національної поліції України № Е4914234 щодо доставки до ТЦК та СП. Наведене свідчить про те, що порушення правил військового обліку за неявку 29.09.2025 на 09:00 год по повістці №4877291, щодо якого виник спір, автоматично зняте до набрання рішенням суду законної сили, однак з огляду на те, що позивач повторно не прибув за повісткою, він є порушником правил військового обліку.

Розглянувши подану представником відповідача заяву про роз`яснення судового рішення, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст. 14 та 370 КАС України.

У постанові від 21.03.2019 у справі №807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.

Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв про роз`яснення судових рішень унормовані ст. 254 КАС України.

За змістом ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Із аналізу наведеного вище можна зробити висновок, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.

З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення ст. 254 КАС України, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2023 у справі №400/2839/22 наголошено на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення:

(1) заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;

(2) судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;

(3) заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

Отже, суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суд наголошує, що резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі № 380/3384/26 є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; така не містить положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Проаналізувавши заяву представника відповідача про роз`яснення судового рішення, суд виснує, що доводи заявника не стосуються питання незрозумілості/нечіткості резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі №380/3384/26.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник шляхом постановлення ухвали про роз`яснення судового рішення просить вирішити питання, що стосується порядку та способу виконання рішення суду у цій справі.

Водночас, суд наголошує, що процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

У спірному випадку, як вже вказано вище, відсутні підстави для роз`яснення рішення суду, оскільки його зміст та резолютивна частина є зрозумілими і не містять неповноти, неточностей чи суперечностей.

Доводи, викладені у заяві про роз`яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично зверненням до суду за вирішенням питань, що пов`язані із виконанням судового рішення, наданням правових порад щодо дій заявника після ухвалення судового рішення, що з огляд на викладене вище, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

У постанові від 20.12.2023 в справі №400/2839/22 Верховний Суд акцентував на тому, що роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного ст. 254 КАС України, не допускається.

З урахуванням викладеного, суд висновує про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення. Відтак, заява представника відповідача задоволенню не підлягає.

У зв`язку з перебуванням судді у період з 29.08.2026 до 11.09.2026 у відпустці, питання щодо роз`яснення судового рішення вирішується у перший робочий день після виходу з відпустки.

Керуючись ст. 248, 254, 256, 294, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідача про роз`яснення судового рішення від 29.06.2026 у справі № 380/3384/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна