Ухвала суду № 139712750, 14.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 вересня 2026 року Справа № 280/9480/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 441186663)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії про відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Головного управління ДПС у Запорізькій області, а саме: №13352809/3391103980 та №13352824/3391103980 від 10.10.2025, №40847/3391103980/2 та №40857/3391103980/2 від 23.10.2025, № 11137 від 18.02.2026, № 13660318/3391103980 від 12.03.2026, №37/3391103980 від 19.03.2026, №19195 від 24.03.2026, № 22796 від 07.04.2026, № 29857 від 07.05.2026.

Зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, а саме: № 96 від 07.08.2025, № 98 від 09.08.2025, № 23 від 23.01.2026, № 25 від 07.02.2026, № 26 від 13.02.2026 та № 27 від 17.02.2026.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити ФОП ОСОБА_1 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

За приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У відповідності до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб`єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 КАС України.

При цьому суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії про відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Головного управління ДПС у Запорізькій області, а саме: №13352809/3391103980 та №13352824/3391103980 від 10.10.2025 року, №40847/3391103980/2 та №40857/3391103980/2 від 23.10.2025 року, № 11137 від 18.02.2026 року, № 13660318/3391103980 від 12.03.2026 року, №37/3391103980 від 19.03.2026 року, №19195 від 24.03.2026 року, № 22796 від 07.04.2026 року, № 29857 від 07.05.2026 року.

При цьому, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є: № 11137 від 18.02.2026, №19195 від 24.03.2026, № 22796 від 07.04.2026, № 29857 від 07.05.2026.

Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №13352809/3391103980 та №13352824/3391103980 від 10.10.2025, є рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 13660318/3391103980 від 12.03.2026, є рішеннями про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Рішення №40847/3391103980/2 та №40857/3391103980/2 від 23.10.2025 є рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення №37/3391103980 від 19.03.2026 є рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, та відповідно не є рішеннями Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19 вказано, що «Аналіз приписів п.п. 56.1, 56.2 та 56.10 ст. 56 ПКУ свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятного за результатами розгляду його скарги, до суду. Водночас, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку».

Крім того, рішення ДПС України не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18 зазначив, що «оскільки рішення Державної фіскальної служби України не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права, то правових підстав для визнання такого рішення протиправним та скасування немає».

Отже, така позовна вимога викладена не у відповідності до положень статті 5 КАС України, тому позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно виправити вказану позовну вимогу.

Крім того, позивачем не вказано у позовній заяві у якості відповідача Державну податкову службу України, якою прийняті частина оскаржуваних рішень.

Також, суд звертає увагу, що нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 визначено, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, а не Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Позивач у порушення вищевказаних норм законодавства просить суд зобов`язати зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, а саме: № 23 від 23.01.2026, № 25 від 07.02.2026, № 26 від 13.02.2026 та № 27 від 17.02.2026, однак вимог щодо оскарження рішень про відмову у реєстрації вказаних накладних позивачем не заявлено.

З огляду на викладене позивачу слід подати виправлену позовну заяву із уточненням змісту позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України та п. 4 ч.5 ст.160 КАС України, з урахуванням зауважень суду.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язаний з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду щодо оскарження рішень №13352809/3391103980 та №13352824/3391103980 від 10.10.2025, № 13660318/3391103980 від 12.03.2026, та шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження рішення № 11137 від 18.02.2026.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До справи обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску не надано.

Крім того, позивачем сплачений судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру (1331,20 грн), при цьому, заявлено вимоги про скасування 10 рішень та похідні вимоги до оскаржених рішень, а також вимоги щодо реєстрації 4 податкових накладних, рішення щодо відмови у реєстрації таких не оскаржуються.

У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач мав сплатити судових збір за заявлені у позовній заяві позовні вимоги у розмірі 37 273,60 грн (3328 х 14) х 0,8.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, позивачу після виправлення позовних вимог з урахуванням зауважень суду викладених у цій ухвалі, у разі якщо в позовній заяві буде об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру за ставками визначеними у Законі України «Про судовий збір».

Реквізити для сплати судового збору містяться на сайті Запорізького окружного адміністративного суду: «Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої виправленої позовної заяви з урахуванням зауважень суду (у примірнику для суду та копії для відповідачів або докази надсилання відповідачам у разі подання позову в електронній формі) із уточненням складу учасників справи та змісту позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України та п. 4 ч.5 ст.160 КАС України;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску (щодо оскарження рішень №13352809/3391103980 та №13352824/3391103980 від 10.10.2025, № 13660318/3391103980 від 12.03.2026, № 11137 від 18.02.2026);

- у разі якщо в позовній заяві буде об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру за ставками визначеними у Законі України «Про судовий збір».

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Б.В. Богатинський