Ухвала суду № 139712218, 14.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про прийняття звіту про виконання судового рішення)

14 вересня 2026 року м. Житомир Справа № 240/13661/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 ухвалено: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести починаючи з 19.11.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії".

До суду 15.05.2026 (вх. від 19.05.2026 №36249/26) надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

В обґрунтування вказує, що "обмеження належного мені розміру пенсії за рішенням суду з 19.11.2024 року, яке проведено шляхом додавання сум індексацій за 2020-2024 роки разом із застосуванням норми обмеження 1500,00 грн (постанова КМУ від 24.02.24 №185) є невірним і безпідставним, як і подальший розрахунок." Просить заяву задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 29 травня 2026 року постановила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення суду у справі протягом 90 календарних днів з дня отримання копії ухвали в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Звіт про виконання рішення суду у справі надійшов до суду 28.08.2026.

Клопотання ОСОБА_1 надійшло до суду 10.09.2026. У своєму клопотання позивач зазначає, що у звіті не вказано про підстави зменшення поточної заборгованості на суму послідуючої індексації. Окрім того, зазначає також про невиплату поточної заборгованості у лютому-квітні, а також невиплату із травня поточної та ретроспективної заборгованостей.

Отже, звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України рішення суду у справі №240/13661/25 не виконується, оскільки: застосовано постанову КМУ від 24.02.24 №185 якою обмежено суми індексації; заборгованість, нарахована при виконанні рішення суду, виплачується частково або не виплачується зовсім.

Суд, розглянувши у порядку письмового провадження звіт про виконання рішення суду у даній справі, зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-другої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами першою-другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом ч. 1-2 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Рішенням суду у справі зобов`язано відповідача здійснити з 19.11.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,197 та 1,0796, 1,115.

Із наданого до звіту розрахунку пенсії судом встановлено, що пенсія позивачу на виконання рішення суду була перерахована із 19.11.2024 шляхом індексації суми 6188,89грн х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 4,43914 х 0,36667

Також, з розрахунків вбачається, що сума пенсії позивача із 19.11.2024 по 28.02.2025 встановлена в розмірі 17139,24 грн, а із 01.03.2025 - 20529,43 грн (6188,89грн х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115х4,43914 х 0,36667).

Отже, судом встановлено, що відповідачем проведено індексацію пенсії позивача з урахуванням рішення суду у даній справі.

Щодо виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду.

З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду є Міністерство соціальної політики України, а Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Органами Пенсійного фонду України ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили.

Таким чином, невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу нарахованої пенсії відбувається з причин, які не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Щодо застосування обмеження 1500,00 грн (постанова КМУ від 24.02.24 №185), суд зазначає, що рішення судом не містить висновків про необхідність виплати пенсії позивачу без застосування обмеження 1500 грн, встановленого постановою КМУ від 24.02.24 №185.

Частиною 3 Постанови КМУ "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 24.02.24 №185 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Однак, застосування пенсійним органом обмежень, встановлених частиною 3 Постанови КМУ №185 від 24.02.2024 в процесі виконання судового рішення у справі №240/13661/25 виходить за межі технічного виконання рішення суду та створює нові правовідносини, судова оцінка яких повинна здійснюватися в загальному позовному порядку, а не через інститут судового контролю за виконанням судових рішень у справах, в яких правомірність застосування положень Постанови КМУ від 24.02.24 №185, судом не оцінювалась.

З огляду на наведене, суд вважає за доцільне прийняти звіт пенсійного органу про виконання рішення суду у даній справі, оскільки питання його належного виконання через застосування положень Постанови КМУ від 24.02.24 №185 виходить за межі механізму судового контролю у даній справі.

Суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутися до суду із окремим позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування при виплаті пенсії положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.24 №185.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25, подання такого позову не буде вважатися вимогою про зобов`язання органу Пенсійного фонду України повторно виконати прийняте судове рішення, а фактично є вимогою про виплату пенсії у повному розмірі.

Органи Пенсійного фонду України, як органи державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах виконання рішення суду у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/13661/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Лавренчук