Рішення № 13971203, 24.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа № 16/13/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", м. Жовті води Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 12068 грн. 40 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача –не прибув,

Від відповідача –Онищенко А.В., дов. від 30.12.10 №15497,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлена вимога про стягнення неустойки в сумі 12068,40грн. за несвоєчасне виконання грошового обов’язку за договором поставки від 26.06.07 №17/07.

Позивач надіслав на адресу суду заяву від 23.02.11 №23/026, в якій просить вирішити спір за його відсутності.

Відповідач відзивом від 17.02.11 №1898 проти позову заперечив, посилаючись на недійсність договору.

Листом від 23.02.11 №23/02 позивач заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві, і вказав, що договір у повній мірі відповідає вимогам закону.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки від 26.06.07. №17/07, відповідно до якого постачальник ( позивач ) зобов’язується поставити покупцю (відповідачу) товар –залізну руду –в кількості, за якістю та по ціні, вказаними у договорі, а покупець зобов’язується належним чином прийняти та оплатити товар.

Специфікацією до договору сторони встановили, що вартість поставки товару дорівнюватиме 8928000грн.

Додатком від 26.07.07 №1 до договору встановлено, що товар оплачується по передоплаті 100%. Додатком від 27.08.07 №2 до договору сторони встановили, що поставити товар позивач зобов’язується 26.08.08. Також даним додатком сторони домовились про вид та розмір відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання договору –сплата неустойки за неповну та несвоєчасну поставку і за неповну або несвоєчасну оплату товару.

На виконання умов договору відповідач переказав позивачу гроші в сумі на суму 8250000грн., що підтверджено банківською випискою з рахунку позивача від 26.06.07 суму 8250000грн., тобто не у повному обсязі, адже сторони домовились про поставку товару на суму 8928000грн.

Листом від 14.02.08 позивач заявив вимогу про переказ передоплати у повному обсязі, обумовленому договором, але відповідач вимогу позивача не виконав і на день поставки товару –26.08.08 –повністю передоплату у розмірі 8928000грн. не переказав.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасний переказ передоплати у повному обсязі і просить стягнути з відповідача, як з покупця товару, неустойку в сумі 12068,40грн. за період з 02.03.08 по 26.08.08

Відповідач вимог по суті спору - про стягнення неустойки - не заперечив. Листом, зданим у судовому засіданні 24.02.11, підтвердив факт отримання вимоги від позивача про переказ передоплати у повному обсязі. Відзивом від 17.02.11 №1898 відповідач вказав на недійсність договору поставки від 26.06.07. №17/07, оскільки зі сторони покупця (відповідача) договір укладено і підписано не у відповідності до статуту підприємства. Представник відповідача зазначив, що голова правління не мав права підписувати договір на суму 8928000грн. без надання згоди загальних зборів товариства.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у семиденний строк з дня отримання вимоги. Вимогу про повернення грошей позивач надіслав відповідачу в 14 лютого 2008 року і запропонував здійснити передоплату у повному обсязі до 01.03.08, але відповідач грошових коштів не переказав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором поставки від 26.06.07. №17/07, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленої продукції –100% передоплата до 26.08.08 (додаток №2 до договору). Відповідач не переказав відповідачу грошові кошти у повному обсязі -- на суму 8928000грн., а переказав 8250000грн. і позивач належним чином довів суду цей факт. Таким чином, відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265 ГК України, 655-693 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті поставки продукції у повному обсязі у відповідності до вимог закону.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов’язку по оплаті поставки товару, зобов’язаний сплатити позивачеві –постачальнику товару –неустойку у вигляді пені у розмірі, передбаченому вказаним договором, і у відповідності до вимог ст.ст.230-232 ГК України. Тому вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені не суперечить положенню закону та фактичним обставинам правовідносин сторін за договором поставки від 26.06.07. №17/07 і позов в цій частині є правомірним –на суму 12068,40грн. за період з 02.03.08 (дата, вказана у письмовій вимозі позивача) до 26.08.08 (дата поставки продукції).

Доводи відповідача щодо нікчемності або недійсності договору поставки від 26.06.07. №17/07 спростовуються наступним.

Згідно ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ст.180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналізуючи вказані норми права і договір поставки від 26.06.07. №17/07, укладений сторонами по справі, суд дійшов висновку про те, що вказаний господарський договір є укладеним, між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, визначених статтею 180 ГК України, і передбачених правовим інститутом «Поставки»(статтями 265-267 ГК України) та «Купівлі-продажу»(ст.655-693 ЦК України). За таких обставин відсутні підстави для ствердження про неукладеність договору.

Норма ст.203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких вказано про необхідний обсяг цивільної дієздатності, що повинна мати особа, яка вчиняє правочин. Стаття 207 ЦК України зобов’язує юридичну особу, яка вчиняє правочин, дотримати правило підпису договору (правочину). В законі вказано, що особа, яка укладає договір повинна бути на це уповноваженою установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Договір скріплюється печаткою.

З огляду на вказані норми права і на статут Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов Луганської області (відповідач), суд дійшов висновку, що договір поставки від 26.06.07. №17/07, укладений сторонами спору, зі сторони відповідача укладено та підписано уповноваженою статутом особою – головою правління акціонерного товариства, який має право укладати договори від імені товариства (пункт 15.8 розділу «Правління товариства» статуту підприємства) на суму до 1 200 000 000грн. У разі перевищення ціни договору вказаної суми, така угода має бути затверджена загальними зборами товариства (пункт 13.1 розділу «Загальні збори акціонерів товариства»статуту відповідача).

Таким чином, доводи відповідача щодо неукладеності або недійсності договору поставки від 26.06.07. №17/07 суперечать матеріалам справи і не знайшли свого підтвердження належними доказами під час розгляду справи. Договір поставки від 26.06.07. №17/07 укладено та підписано з дотриманням норм ст.ст.179,180 ГК України, ст.203 -205,207 ЦК України.

За таких підстав з відповідача слід стягнути неустойку в сумі 12068,40грн. на користь позивача та позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 173, 193, 179,180, 232, 265-267 ГК України, ст.ст.203-205,207,526,629,655-693 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов Луганської області, проспект ім.. Леніна, 67, ід. Код 00210890 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", м. Жовті води Дніпропетровської області, провулок «Капітальний», 2, ід. Код 19354901 неустойку 12068,40грн., витрати по держмиту у сумі 120,68грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Видати наказ.

Рішення підписане 01.03.11

Суддя Р. Шеліхіна