Рішення № 13971200, 24.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11                                                                                 Справа № 28/17/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Комунального підприємства „Житлосервіс Ритм”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 365431 грн. 27 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Рожко Є.В., дов. № 12-01-182/1578 від 27.10.2010; заступник начальника юридичного відділу;

від відповідача: Придатко С.В., довіреність б/н від 22.03.2010; юрисконсульт.

в с т а н о в и в:

          Суть справи: стягується заборгованість за відпущену теплову енергію у сумі 176497 грн. 28 коп., пеня у сумі 176497 грн. 28 коп., інфляційні нарахування у сумі 8 350 грн. 63 коп., 3% річних у сумі 4086 грн. 08 коп.

          Відповідач у листі від 25.01.2011 зазначив, що до позивача було направлено лист щодо зменшення площі опалення у зв’язку із демонтажем систем опалення. 20.01.2011 позивачем були направлені представники для актування зменшення площі, про що був складений акт. Незважаючи на це, позивачем нараховувалась оплата за повну площу та не прийнято до уваги її зменшення. Даним листом відповідач просив позивача зробити перерахунок суми позовних вимог.

          Позивач у запереченні на відзив повідомив, що такий демонтаж систем опалення є порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідач повинен погоджувати нові підключення, відключення та переобладнання систем теплопостачання. Позивач позбавлений права законно не нараховувати плату за теплову енергію, яку відповідач не отримав зі своєї вини. Тому позивач вважає, що свої зобов’язання за договором він виконав в повному обсязі, а тому і відповідач повинен сплатити ці послуги у повному розмірі.

          У судовому засіданні 24.02.2011 представник позивача у порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача борг у сумі 156 178 грн. 76 коп., пеню у сумі 156 178 грн. 76 коп., інфляційні нарахування у сумі 7 644 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 3654 грн. 10 коп.

          Судом встановлено, що дана заява не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає дану заяву до розгляду.

          Відповідач заявою, зданою в судовому засіданні 24.02.2011, визнав позовні вимоги у повному обсязі /з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог/.

          Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представників сторін, суд встановив наступне.

          Між сторонами у справі - Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” та Комунальним підприємством „Житлосервіс Ритм” 01.06.2005 був укладений договір № 75 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач у період з листопада 2009 року по березень 2010 року поставив теплову енергію в гарячій воді на суму 176497 грн. 28 коп. у приміщення, яке займає КП «Житлосервіс Ритм», згідно додатку № 2 до договору.

          Відповідно до умов договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період /місяць/, встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації /п.6.1/.

          Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми /сальдо/ розрахунків на початок місяця /п. 6.3/.

На сплату поставленої теплової енергії позивачем відповідачу були виставлені рахунки № 75 від 30.11.2009, № 75 від 30.12.2009, № 75 від 29.01.2009, № 75 від 26.02.2010, № 75 від 31.03.2010 на загальну суму 176497 грн.28 коп., які відповідачем були отримані, але не сплачені, а претензії з вимогою сплатити суму боргу № 26-04-1678 від 22.12.2009 на суму 16772 грн. 18 коп., № 16-20-181 від 19.04.2010 на суму 46 881 грн. 44 коп., № 16-20-4 від 16.02.2010 на суму 60 719 грн. 18 коп. та № 16-6-83 від 21.10.2010 на суму 52 124 грн. 48 коп. були залишені без відповіді та задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення заборгованості в сумі 176 497 грн. 28 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Позивач заявив до стягнення суму основного боргу 176497 грн. 28 коп. за період з листопада 2009 року по березень 2010 року, пеню у сумі 176497 грн. 28 коп., інфляційні нарахування у сумі 8 350 грн. 63 коп., 3% річних у сумі 4086 грн. 08 коп. Але враховуючи доводи відповідача про те, що він провів демонтаж системи опалення, у зв’язку з чим зменшилась опалювальна площа, що підтверджується листами відповідача № 36 від 13.01.2009, № 179 від 05.02.2010 та актом обстеження технічного стану від 20.01.2010, складеному сторонами /а.с. 35-37/, позивач провів перерахунок вартості спожитої у спірний період теплової енергії відповідно до фактично опалювальної площі, згідно якої заборгованість у період з листопада 2009 року по березень 2010 року склала 156 178 грн. 76 коп., що стало підставою для подання заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача /з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог/ останнім нарахована пеня за період з 16.12.2009 по 14.10.2010 в сумі 156 178 грн. 76 коп.

Даний розрахунок пені відповідає умовам договору та приписам Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»№ 686 від 22.05.1999.

Відповідно до п. 7.2.4 договору за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За розрахунком позивача, який не оспорений відповідачем, 3% річних за період з 16.12.2009 по 17.11.2010 складають 3 654 грн. 10 коп., а інфляційні нарахування за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року складають 7644 грн. 53 коп. /з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог/.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов /з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог/ підлягає задоволенню.

          Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства "Житлосервіс "Ритм", м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 26, ідентифікаційний код 33503196, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", 93403, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 156 178 грн. 76 коп., пеню у сумі 156 178 грн. 76 коп., індекс інфляції у сумі 7 644 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 3 654 грн. 10 коп., витрати на державне мито у сумі 3236 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.03.2011.

Суддя                                                                                          І.В. Семендяєва