Ухвала суду № 139711877, 14.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2026 рокуСправа №160/18569/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Дніпропетровської обласної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення у справі №160/18569/25 за адміністративним позовом керівника Самарівської окружної прокуратури до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури України, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Дніпропетровської обласної військової адміністрації, в якій заявник просить суд роз`яснити:

1) рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №160/18569/25 в частині покладеного на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію обов`язку «вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення "Троїцький собор (дер.) 1772 р., з охоронним №040049, "Дзвіниця Троїцького собору (дер.), ХІХ століття", з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області», та зазначити, які саме дії має вчинити облдержадміністрація для реєстрації вказаного об`єкта культурної спадщини;

2) чи є вказане рішення суду в частині зобов`язання облдержадміністрації вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення "Троїцький собор (дер.) 1772 р.", з охоронним №040049, "Дзвіниця Троїцького собору (дер.), ХІХ століття", з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області, підставою для здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

3) за умови відсутності визначеного чинним законодавством суб`єкта права державної власності на об`єкти культурної спадщини, чи є висновки суду в мотивувальній частині рішення про зобов`язання «вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.", з охоронним №040049, "Дзвіниця Троїцького собору (дер.), ХІХ століття", з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області» підставою для реєстрації вказаних об`єктів за облдержадміністрацією без правовстановлюючих документів (титулів) та рішень судів про визнання права власності на вказані об`єкти культурної спадщини;

4) чи може облдержадміністрація як орган державної влади, який діє в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами (стаття 19 Конституції України), вчиняти дії щодо реєстрації права власності на об`єкти культурної спадщини за відсутності встановленого законодавством порядку, яким держава в особі уповноважених органів надала (делегувала) таке право за відсутності спеціального закону чи порядку;

5) які дії та яким чином може вчиняти облдержадміністрація за умови приналежності земельних ділянок під церквами до іншої форми та сфери власності, які не передані в державну власність та не сформовані.

В обґрунтування заяви зазначено, що резолютивна частина рішення містить зобов`язання Дніпропетровської обласної державної адміністрації вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини "Троїцький собор (дер.) 1772 р.", з охоронним №040049, "Дзвіниця Троїцького собору (дер.) ХІХ століття", з охоронним №040050. Мотивувальна частина рішення містить посилання на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який передбачає вчинити дії щодо "державної реєстрації" права державної власності, тоді як резолютивна частина містить лише зобов`язання вчинити дії щодо просто «реєстрації» права державної власності, що викликає питання щодо тлумачення термінів та порядку виконання судового рішення. При цьому, процедура саме «державної» реєстрації речових прав на нерухоме майно є самостійною адміністративною процедурою, яка детально врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» . Також, в ході аналізу резолютивної частини рішення вбачається, що суд поклав на відповідача обов`язок вчинити дії щодо: «реєстрації права державної власності на об`єкти культурної спадщини», однак не визначив суб`єкт права державної власності на об`єкт культурної спадщини, за яким має бути зареєстроване право, не конкретизував зміст покладеного на відповідача обов`язку, не визначив, які саме юридично значимі дії повинні бути вчинені відповідачем, та не окреслив меж його обов`язків під час виконання судового рішення. Крім того, кінцеве рішення про проведення або відмову у проведенні державної реєстрації приймається державним реєстратором, який під час розгляду заяви перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства та наділений повноваженнями прийняти рішення про державну реєстрацію, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації. На сьогоднішній день відсутні нормативно-правові акти, які б регулювали порядок здійснення реєстраційних дій або державної реєстрації на об`єкти культурної спадщини, необхідність виготовлення технічної та іншої документації на такі об`єкти та фінансування таких дій. При цьому, аналіз резолютивної частини рішення суду у взаємозв`язку з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідчить про існування об`єктивної невизначеності щодо обсягу обов`язків відповідача під час виконання судового рішення. Така невизначеність полягає у відсутності конкретизації змісту покладеного судом обов`язку та процедури (порядку), визначеної чинним законодавством для реєстрації об`єктів культурної спадщини. Суд, зобов`язавши Дніпропетровську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо державної реєстрації права державної власності, не визначив, у чому саме полягає зміст такого обов`язку з урахуванням спеціального законодавства, яке регулює порядок державної реєстрації речових прав. Зокрема, із судового рішення неможливо встановити, чи повинен відповідач вважатися таким, що виконав рішення суду, після вчинення всіх залежних від нього дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», або лише після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності. Судом жодним чином не зазначено, які дії відповідача мають бути здійснені відносно земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти культурної спадщини.

Також до суду від представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшла заява, в якій викладено додаткові питання, щодо яких заявник просить роз`яснити судове рішення:

1) чи покладено резолютивною частиною рішення на відповідача обов`язок здійснити державну реєстрацію права власності в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та на підставі якого документа така реєстрація має бути проведена з урахуванням встановленої рішенням відсутності правовстановлюючих документів і того, що право власності рішенням не визнавалося;

2) чи виникає у відповідача обов`язок реєстрації права державної власності та за яких умов його невчинення може вважатися протиправною бездіяльністю з урахуванням того, що право виникло до 01.01.2013 і є дійсним незалежно від державної реєстрації, а реєстрація раніше виниклих прав здійснюється за заявою правоволодільця;

3) чи не передбачає виконання рішення попереднього формування земельної ділянки під об`єктами (визначення меж, присвоєння кадастрового номера), що не належало до предмета спору, з урахуванням відсутності сформованої земельної ділянки;

4) чи охоплює покладений рішенням обов`язок вчинення відповідачем дій, які не віднесені законом до його повноважень, зокрема з виготовлення технічної та облікової документації, визначення суб`єкта права державної власності та балансоутримувача, формування правовстановлюючого документа, чи обмежується він вчиненням дій, що належать до компетенції відповідача.

Заява про роз`яснення судового рішення призначена до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2026.

Враховуючи тривалу повітряну тривогу в м. Дніпро 10.09.2026, з метою гарантування безпеки учасників справи та дотримання процесуальних строків розгляду заяви, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду заяви про роз`яснення судового рішення в порядку письмового провадження.

Вирішуючи вимоги заяви про роз`яснення судового рішення, суд виходить з такого.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Самарівської окружної прокуратури до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка полягає у невжитті заходів щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним № 040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №160/18569/25 позов керівника Самарівської окружної прокуратури задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка полягає у невжитті заходів щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним № 040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області;

- зобов`язано Дніпропетровську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 апеляційну скаргу Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №160/18569/25 залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №160/18569/25 набрало законної сили 23.04.2026.

Відповідно до частин 1-3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Виходячи з тлумачення положень вказаної статті, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення та у викладенні рішення суду в більш ясній та зрозумілій формі.

При цьому роз`яснення не може полягати у зміні змісту рішення, доповненні його новими положеннями, вирішенні питань, які не були предметом розгляду, або встановленні нового способу чи порядку виконання судового рішення.

Так, приймаючи рішення зобов`язального характеру суд в мотивувальній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 обгрунтував правову підставу для проведення таких дій, зазначивши наступне:

«Відповідно пункту 13 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Згідно з абзацом 1 пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту».

…

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що об`єкт культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області, мають бути зареєстровані в Державному реєстрі прав відповідно до приписів законодавства.

…

У відповідності до статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-XII (далі - Закон №987-XII) культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Держава в особі органів, передбачених статтею 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», є належним власником культових споруд і майна.

Отже, уповноваженим державою органом на вчинення дій щодо реєстрації права власності на об`єкти культурної спадщини національного значення: «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області, є Дніпропетровська ОДА.».

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія Третього апеляційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2026 виснувала про таке:

«Відповідно п.13 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

Відповідно до пунктів 6, 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що об`єкт культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області, мають бути зареєстровані в Державному реєстрі прав відповідно до приписів законодавства. Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що на час розгляду справи «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області, перебувають у державній власності і це право власності слід зареєструвати у встановленому порядку. Уповноваженим державою органом на вчинення дій щодо реєстрації права власності на об`єкти культурної спадщини національного значення: «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області, є Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація.»

Таким чином, як в рішенні суду першої інстанції, так і в постанові суду апеляційної інстанції чітко викладено в межах якої процедури та ким мають здійснюватися дії щодо реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти культурної спадщини національного значення «Троїцький собор (дер.) 1772 р.», з охоронним №040049, «Дзвіниця Троїцького собору (дер.), XIX століття», з охоронним №040050, розташовані за адресою: пл. Соборна, 1, м. Самар Дніпропетровської області.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на зміст позовних вимог, викладених в позовній заяві керівника Самарівської окружної прокуратури та зміст мотивувальної та резолютивної частин рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025, судом розглянуто адміністративну справу за позовною заявою в межах заявлених позовних вимог.

Під час розгляду і вирішення справи судом не досліджувались і не мали досліджуватися питання щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти культурної спадщини, що виключає можливість роз`яснення питань, які не були предметом розгляду.

На підставі частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначенні належного способу захисту порушеного права в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 300/923/24, яка полягає в тому, що поновлення правового становища спірного об`єкта полягає в зобов`язанні обласної державної адміністрації вчинити дії щодо реєстрації права власності на об`єкт культурної спадщини національного значення.

Відтак, з огляду на те, що рішення суду є зрозумілим за своїм змістом, його резолютивна частина не містить неясностей, які перешкоджають його виконанню, а заявлені питання фактично спрямовані на зміну змісту рішення, доповненні його новими положеннями, вирішенні питань, які не були предметом розгляду, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025.

Таким чином, оскільки підстави для роз`яснення судового рішення відсутні, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Дніпропетровської обласної військової адміністрації про роз`яснення судового рішення у справі №160/18569/25 за адміністративним позовом керівника Самарівської окружної прокуратури до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури України, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар