Рішення № 13971081, 24.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.11 р. Справа № 34/16

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганська виробничо-екологічна фірма „Зефир”, м. Луганськ

до відповідача – Державного підприємства „Укршаштгідрозахист”, м. Макіївка

про стягнення 119949,83грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Раков В.В. (за довіреністю)

від відповідача – Борисенко Т.Ф. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганська виробничо-екологічна фірма „Зефир”, м. Луганськ до Державного підприємства „Укршаштгідрозахист”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 106666,24грн., інфляційних витрат в сумі 853,32грн., 3% річних в сумі 376,98грн., пені в сумі 4586,65грн. та додаткового штрафу в сумі 7466,64грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №402/10 про надання послуг з технічних випробувань та аналізу (розробка дозволів на спеціальне водокористування та проектів нормативів ГДС для водовідливних комплексів шахт Луганської області) відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати отриманих послуг, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 106666,24грн.

Клопотанням від 24.02.2011р. (вхід. №02-41/7498) позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій та інфляційних витрат та стягнути з відповідача лише суму боргу у розмірі 106666,24грн. Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку, що воно відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Відтак судом розглядаються позовні вимоги лише про стягнення суми боргу у розмірі 106666,24грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.02.2011р. (вхід. №02-41/7495) суму боргу у розмірі 106666,24грн. визнає у повному обсязі. У задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій відповідач просить відмовити, оскільки фінансування ДП „Укршаштгідрозахист” здійснюється за рахунок коштів з державного бюджету.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між ДП „Укршахтгідрозахист” (Замовник) та ТОВ „Луганська виробничо-екологічна фірма „Зефир” (Учасник) 09 листопада 2010р. було укладено договір №402/10, за умовами якого Учасник зобов’язується у 2010р. надати послуги з технічних випробувань та аналізу (розробка дозволів на спеціальне водокористування та проектів нормативів ГДС водовідливних комплексів шахт Луганської області), а Замовник – прийняти та оплатити послуги.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить 106666,24грн., у тому числі ПДВ 17777,72грн.

Згідно із п. 3.2. вартість послуг за договором встановлюється Специфікацією на виконання послуг з технічних випробувань та аналізу (розробка дозволів на спеціальне водокористування та проектів нормативів ГДС водовідливних комплексів шахт Луганської області) та Розрахунком вартості послуг з технічних випробувань та аналізу.

За приписами п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред’явлення учасником рахунка на оплату послуг після підписання сторонами акта виконаних послуг.

Замовник на протязі 5 діб після отримання акту виконаних послуг зобов’язаний направити Учаснику підписаний акт виконаних послуг чи мотивовану відмову від прийому послуг.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що Замовник зобов’язаний своєчасно (за наявністю бюджетного фінансування) та в повному обсязі сплатити послуги.

Відповідно до п. 10.1. цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2010р., а по фінансовим зобов’язанням до повного їх виконання.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Між тими ж сторонами до укладеного договору було підписано Додаток №1 - Специфікація, у якій сторони зазначили найменування послуг їх вартість та загальну суму, Додаток №2 – розрахунок вартості послуг з технічних випробувань та аналізу (розробка дозволів на спеціальне водокористування та проектів нормативів ГДС водовідливних комплексів шахт Луганської області).

20 грудня 2010р. між сторонами було підписано акт №1 відповідно до якого Виконавець здав, а Замовник прийняв виконані послуги з технічних випробувань та аналізу (розробка дозволів на спеціальне водокористування та проектів нормативів ГДС водовідливних комплексів шахт Луганської області) на суму 106666,24грн.

Після підписаного сторонами акту виконаних робіт позивачем було виставлено для оплати рахунок №640 від 20.12.2010р. на суму 106666,24грн.

14 січня 2011р. та 18 лютого 2011р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 106666,24грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за Договором №402/10 від 09.11.2010р. належним чином не виконав, отримані послуги не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 106666,24грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того в актах звірки взаєморозрахунків станом на 14.01.2011р. та станом на 18.02.2011р. відповідач підтвердив суму боргу у розмірі 106666,24грн., а також повністю підтверджує її у відзиві на позовну заяву, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 106666,24грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганська виробничо-екологічна фірма „Зефир”, м. Луганськ до Державного підприємства „Укршаштгідрозахист”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 106666,24грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Укршаштгідрозахист” (86104, м. Макіївка, вул. Абакумова, 1, код ЄДРПОУ 32442405, р/р 35238005002457, р/р 35248006002457 в ДУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганська виробничо-екологічна фірма „Зефир” (91018, м. Луганськ, пров. Тріщенко, 16-а, код ЄДРПОУ 21762205, р/р 2600001005604 у філії АТ „Укрексімбанк”, м. Луганськ, МФО 304289) борг у сумі 106666,24грн., державне мито в розмірі 1066,67грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 209,88грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.