Рішення № 13971045, 22.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.11 р. Справа № 7/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблненрго” м. Горлівка

До відповідача: Акціонерного товариства закритого типу „Угольинвест” м.Сніжне

Предмет спору: стягнення 8 042,50 грн. 3% річних, 26 149,16 грн. інфляційних

За участю представників:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. - довір.

від відповідача: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ

ВАТ „Донецькоблненрго” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до АТЗТ „Угольинвест” м.Сніжне про стягнення 8 042,50 грн. 3% річних, 26 149,16 грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду договір про постачання електричної енергії №138 від 28.02.2003р. з додатками та додатковими угодами; рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2009р. №38/238, від 28.10.2009р. №10/174, від 02.02.2010р. №25/4; копії позовів №30/45 від 22.07.2009р., №30/37 від 14.09.2009р., №03юр-3970/09 від 15.12.2009р.; рахунок №38/138.145723 від 25.05.2009р.; додаткову угоду про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості від 04.12.2008р. до договору №138 від 28.02.2003р.

В судових засіданнях та письмових поясненнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, причин неявки не сповістив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно витягу з ЄДРПОУ №№419343-419344, Акціонерне товариство закритого типу „Угольинвест” зареєстровано як юридична особа за адресою: 86507, Донецька область, м.Сніжне, вул.Шуберта, б.106.

У зв’язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

28.02.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (Постачальник електричної енергії, далі - позивач) та Акціонерним товариством закритого типу „Угольинвест” м. Сніжне (Споживач, далі - відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №138 (далі Договір), згідно з умовами якого, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 9.5 Договору, він набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлене про припинення його дії або перегляд його умов.

З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 7, п. 9 Додатку №5 до Договору, остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені договором здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунку протягом п’яти банківських днів з дня його отримання.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини споживання електричної потужності Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії.

Пункт 4.2.2. Договору кореспондується з положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, в силу приписів якої, Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні суми по даній справі нараховані позивачем у зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання відповідача щодо оплати спожитої електроенергії, у тому числі за перевищення спожитої електроенергії.

Факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання по Договору перед позивачем підтверджений наявними у справі рішеннями господарського суду Донецької області від 28.09.2009р. №38/238, від 28.10.2009р. №10/174, від 02.02.2010р. №25/4.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.09.2009р. №38/238, що набуло законної чинності, були задоволені позовні вимоги ВАТ Донецькобленерго” про стягнення з АТЗТ „Угольинвест” заборгованості в сумі 67914,15 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.2009р. №10/174, що набуло законної чинності, були задоволені позовні вимоги ВАТ Донецькобленерго”, у тому числі, про стягнення з АТЗТ „Угольинвест” заборгованості за активну електроенергію – 86365,26 грн., за реактивну електроенергію – 3792,28 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.02.2010р. №25/4, що набуло законної чинності, були задоволені позовні вимоги ВАТ Донецькобленерго” про стягнення з АТЗТ „Угольинвест” 25140,71 грн. згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості від 04.12.2008р.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов’язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на невиконання належним чином відповідачем основного договірного зобов’язання, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 8042,50 грн. за період з 25.07.2009р. по 14.01.2011р., інфляційні у сумі 26149,16 грн. за період з 01.09.2009р. по 31.12.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, в період, в який позивачем по справі №7/16 здійснено нарахування спірних сум, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором по сплаті за спожиту електроенергію у повному обсязі не виконав. Таким чином, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем, що виникло з договірних правовідносин, не зважаючи на прийняття рішень господарським судом Донецької області та звернення їх до примусового виконання, не можна вважати таким, що припинило своє існування, оскільки главою 50 “Припинення зобов’язань” Цивільного кодексу України такої правової підстави припинення зобов'язань не передбачено.

Враховуючи те, що погашення відповідачем заборгованості, факт виникнення якої, у тому числі, встановлено вищевказаними рішеннями господарського суду Донецької області, та на яку нараховані спірні суми, не відбулося у повному обсязі протягом вказаного у розрахунку позивача періоду, а також дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних саме за вказаний ним у розрахунку період є обґрунтованими та правомірними.

3% річних та інфляційні перераховані судом у відповідності до вимог діючого законодавства та дат оплати суми заборгованості, які відповідно складають:

- 3% річних – 8042,50 грн.;

- інфляційні – 26148,96 грн..

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 8 042, 50 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, інфляційних - частково у сумі 26 148, 96 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 549, 598-609, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблненрго” м. Горлівка до Акціонерного товариства закритого типу „Угольинвест” м.Сніжне про стягнення 8 042,50 грн. 3% річних, 26 149,16 грн. інфляційних задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Угольинвест” (86507, Донецька обл.., м.Сніжне, вул.Шуберта, б.106) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблненрго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26006301460004 у відділенні Промінвестбанку України м.Тореза Донецької області, МФО 334282, ЄДРПОУ 00130932) 8 042,50 грн. 3% річних, 26 148, 96 грн. інфляційних, 341,00 грн. державного мита, 235,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського в передбаченому законодавством порядку.

Повний текст рішення підписано 28.02.2011р.

Суддя Сгара Е.В.