ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.02.11 р. Справа № 37/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Відділу освіти Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ Донецької області, ідентифікаційний код 02142891
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтне – будівельне управління „Донмонтаж”, м. Димитрів Донецької області, ідентифікаційний код 300347331
про: стягнення збитків в розмірі 125534, 00 грн.
за участю уповноваженого представника:
від Позивача – Савельєва В.П. (за довіреністю №02/74 від 21.01.2011р.) та Лебедєва Н.В. (за довіреністю №02/73 від 21.01.2011р.);
від Відповідача – Скобліков С.О. (за довіреністю б/н від 20.01.2011р.)
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.01.2011р. на 07.02.2011р., з 07.02.2011р. на 21.02.2011р.
У судовому засіданні 21.02.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Відділ освіти Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ Донецької області (Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтне – будівельне управління „Донмонтаж”, м. Димитрів Донецької області (далі – Відповідач) про стягнення зайво сплачених грошових коштів в розмірі 125534, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на зміну Відповідачем умов договору підряду №20 від 12.07.2007р. щодо збільшення ціни тендерної пропозиції без дотримання встановленого порядку, а саме збільшення ціни на матеріали за рахунок зменшення обсягів робіт, що було встановлено ревізією Красноармійського міжрайонного контрольно-ревізійного відділу.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір підряду №20 від 12.07.2007р.; акти виконаних робіт за серпень 2007р., за вересень 2007р., за листопад 2007р.; акт ревізії від 27.12.2007р. №51; вимогу Красноармійського міжрайонного контрольно-ревізійного відділу від 18.01.2008р. №01-16/62; висновок на заперечення до акту КРУ; постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2008р.; постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2009р.; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010р.; правоустановчі документи; лист від 19.10.2010р. №02/1197 з повідомленням.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст.ст. 837, 843, 844 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем через канцелярію суду 24.01.2011р. на обґрунтування своєї позиції надано письмове пояснення (а.с.85 т.1), в якому Позивач посилається на порушення Відповідачем вимог ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, у зв’язку з чим завдані збитки місцевому бюджету.
Заявою про зміну предмету позову №02/119 від 01.02.2011р. (а.с.а.с.37, 38 т.2) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінив підстави позову, а саме просив стягнути з Відповідача на користь Позивача заявлену в якості відшкодування збитків у формі додатково понесених витрат через зайво сплачені кошти.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду та задля підтвердження своєї позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.87-140 т.1, а.с.а.с.40, 41 т.2), а також - пояснення №б/н від б/д (а.с.35 т.2) на обґрунтування своєї позиції.
Відповідачем через канцелярію суду 25.01.2011р. наданий відзив на позов №б/н від 20.01.2011р. (а.с.17-18 т.2), в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що: вартість виконаних робіт не перевищила суму, яка встановлена проектно –кошторисною документацією; акт виконаних робіт підписаний Позивачем; за згодою сторін один вид робіт був замінений на інший.
Відповідачем було заявлене клопотання (а.с.141 т.1) в порядку ст. 38 Господарського кодексу України про витребування з Позивача доказів, яке було задоволене судом ухвалою від 24.01.2011р. Також Відповідач надав заяву №б/н від 20.01.2011р. (а.с.150 т.1) про застосування строків позовної давності.
Відповідач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 3-15, 21-34 т.2), а відносно заяви про зміну предмету позову у наданих 21.02.2011р. поясненнях (а.с.а.с.49, 50 т.2) наголосив на відсутності правових підстав для стягнення збитків.
У судовому засіданні 21.02.2011р. представники позивача наполягали на стягненні заявлених збитків, а Відповідач заперечував проти цих вимог з підстав, викладених письмово. Представники сторін зазначили про відсутність будь-яких додаткових документів на обґрунтування їх позиції по суті спору.
Суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації заявлених вимог.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
04.07.2007р. рішенням тендерного комітету Відділом освіти Красноарміської міської ради, оформленим протоколом №34 (а.с.а.с.93, 94 т.1) у відкритих торгах зі зменшенням ціни на закупівлю робіт з капітального ремонту системи опалення ЗОШ №9 м. Красноармійська переможцем було визнано - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремонтне – будівельне управління „Донмонтаж”.
12.07.2007р. між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) укладено договір підряду №20 (а.с.а.с. 12, 13 т.1), згідно п.п.1.1, 1.2 якого Відповідач зобов’язався виконати за замовленням Замовника відповідно до проектно-кошторисної документації капітальний ремонт системи опалення в ЗОШ №9 м. Красно армійська. Згідно п. 1.3. договору визначений п. 1.2. обсяг закупівлі може бути змінений в залежності від суми реального фінансування, та потреб, які виникли у процесі виконання робіт.
Згідно п. 2.1. вказаного договору виконання робі здійснюється у 70-денний термін, водночас п. 2.2. надає Підряднику право достроково виконати свої обов’язки за договором.
Вартість робіт та умови їх оплати врегульовані сторонами розділом 3 договору, п. 3.1. якого загальну вартість усіх доручених робіт згідно проектно-кошторисної документації визначає в сумі 350840грн. В свою чергу, п. 3.6. договору допускає за згодою сторін зміну вартості робіт у разі зміни їх складу, коригування об’ємів в процесі виконання тощо.
Розділ 5 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку здавання і приймання робіт:
- в день завершення робіт Підрядник надає Замовнику акти виконаних робі (п.5.1);
- Замовник протягом триденного терміну з дня отримання акту здавання приймання робіт зобов’язаний підписати його і відправити на адресу Підрядника або мотивувати відмову від
прийому робіт (п.5.2);
- у випадку дострокового виконання робіт Замовнику в праві достроково прийняти роботи і
оплатити їх відповідно з умовами діючого договору (п.5.3);
- у випадку мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термін їх виконання (п.5.4);
- у випадку якщо Підрядник не укладається у встановлений теперішнім договором термін, сторонами укладається протокол розбіжностей і встановлюються нові строки з відповідними умовами (п.5.5).
Сторонами були складені та підписані без зауважень акти виконаних робіт а довідки виконаних робіт за період з серпня по листопад 2007р. (а.с.а.с.14-39 т.1) на загальну суму 350539,60грн., яка була сплачена Замовником платіжними дорученнями №735 від 13.09.2007р., №292 від 16.11.2007р. та №386 від 22.08.2007р. (а.с.а.с.87, 88 т.1). При цьому, як вбачається із доповідної записки на ім’я голови тендерного комітету начальника господарської групи Позивача (а.с.44 т.2), ним була виявлена необхідність у збільшені кількості секцій радіаторів опалення та використання імпортних виробів, а також здійснення заміни труд на більш високоякісний матеріал, що відображено у підписаному сторонами 01.09.2010р. дефектному акті (а.с.45 т.2)
З 28.11.2007р. по 07.12.2007р. Красноармійським міжрайонним контрольно-ревізійним відділом була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Красно армійської міської ради за період з 01.01.2007р. по 16.11.2007р.
За результатами ревізії Красноармійським міжрайонним контрольно-ревізійним відділом був складений акт №51 від 07.12.2007р. (а.с.а.с.40, 45 т.1), яким встановлено порушення з боку відділу освіти Красноармійської міської ради ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” від 22.02.2000р. №1490-ІІІ (зі змінами та доповненнями), а саме: відділом освіти змінено умови договору після проведення тендеру та укладання договору на закупівлю робіт по капітальному ремонту системи опалення ЗОШ №9; порушено п.1.2 договору підряду №20 від 12.07.2007р., а саме встановлено виконання робіт в обсягах вищих, ніж передбачено кошторисною документацією, на загальну суму 4962,00грн. та виконання робіт, не передбачених кошторисною документацією взагалі, на суму 816,00грн.; а також п.1.6, 1.8 та 1.9 Порядку надання та розгляду, затвердженого рішенням Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 19.07.2007р. №01/8рш, а саме: при виконанні робіт були змінені умови договору підряду як в частині видів, обсягів робіт, так і в частині завищення вартості матеріалів.
Відповідно до висновку (а.с.а.с. 47-56 т.1) на заперечення до акту ревізії №51 заперечення Відділу освіти Красноармійської міської ради не були прийняті. Красноармійським міжрайонним контрольно-ревізійним відділом 18.01.2008р. винесено вимогу №01-16/62 (а.с.46 т.1) про усунення виявлених ревізією порушень, у тому числі – шляхом подання позову про відшкодування збитків до Підрядника, що припустив порушення договору.
12.02.2008р. Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійського міжрайонного контрольно-ревізійного відділу про визнання недійсною та скасування вимоги №01-16/62 від 18.01.2008р., за результатами розгляду якого Постановою від 19.09.2008р. (а.с. а.с.57-62 т.1) у задоволенні було відмовлено у повному обсязі.
13.10.2008р. Позивачем була оскаржена постанова Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2008р. до Донецького апеляційного адміністративного суду, який постановою від 16.01.2009р. (а.с. а.с.63, 64 т.1) задовольнив апеляційну скаргу Позивача у повному обсязі. Однак, за результатами ініційованого Контрольно-ревізійним управлінням в Донецької області касаційного перегляду Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.06.2010р. (а.с. а.с. 65-67 т.1) постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2009р. скасував, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2008р. залишив в силі.
01.07.2010р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №02/747 (а.с.78а т.1), що містила вимоги про повернення зайво сплачених коштів у розмірі 125534грн. згідно висновку Красноармійського міжрайонного контрольно-ревізійного відділу. Означене претензія була отримана Відповідачем 02.07.2010ор. (а.с.79 т.1)
У зв’язку з незадоволенням претензії Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, остаточно вимагаючи (з урахуванням заяви про зміну предмету позову №02/119 від 01.02.2011р.) стягнення з Відповідача відшкодування збитків в сумі 125534, 00 грн. зайво перерахованих коштів.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов №б/н від 20.01.2011р. (а.с.17-18 т.2) та поясненнях, наданих 21.02.2011р. (а.с.а.с.49, 50 т.2).
Суд, враховуючи права позивача, закріплені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу в контексті вимог, викладених у заяві про зміну предмету позову №02/119 від 01.02.2011р. (а.с.а.с.37-38 т.2), адже про таку сутність заявлених вимог Позивачем було зазначено при оголошені позову до розгляду справи по суті (а.с. 148 т.1) і вона безпосередньо узгоджується із викладених у позові нормативним обґрунтуванням.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивач до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування збитків у розмірі вартості здійснених Позивачем додаткових витрат з оплати виконаних підрядних робіт, здійснених всупереч умов договору.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також – умовами укладеного між ними договору підряду.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу, тоді як до обов’язків підрядника віднесено виконання робіт на свій ризик за завданням замовника.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір підряду №20 від 12.07.2007р. є належною підставою для виникнення у них кореспондуючих прав і обов’язків з виконання та оплати обумовлених робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
За таких обставин, сторони не мали підстав для ухилення від виконання зазначених обов’язків згідно умов укладеного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі – необхідність відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.
Оскільки обов’язки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що предметом стягнення у розглядуваній справі є саме збитки, завдані невиконанням зобов’язання, що випливає з договору, на обов’язковості з’ясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Роз’яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обов’язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов’язань покладені на боржника – особу, яка припустила порушення.
Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона.
З огляду на те, що суб’єктом є боржник, об’єктом – правовідносини за договором підряду, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак – і судового дослідження - є об’єктивна та суб’єктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також – вина зазначеної особи.
Відносно зазначених елементів складу господарського правопорушення суд зазначає наступне:
Щодо наявності порушення з боку Відповідача:
У відповідності до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану Підрядником відповідно до умов договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику під загрозою втрати права у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Наразі, як було встановлено судом, всі акти виконаних робіт підписані Замовником без зауважень і за своїм змістом відображають фактично здійснені роботи Підрядником, які були прийняті. Більш того, означені роботи були оплачені, що у сукупністю із ініціюванням (за змістом доповідної записки – а.с.44 т.2) змін у складі робіт самим Замовником унеможливлює посилання на відхилення Підрядника від умов договору. Судом також враховується, що доказів спростування чинності актів виконаних робіт, які опосередковують припинення відповідних зобов’язань Підрядника до справи не надано, а отже на них розповсюджується презумпція правомірності за ст. 204 Цивільного кодексу України, до справи не надано.
Щодо наявності збитків:
До стягуваних збитків Позивач відносить понесені витрати з оплати прийнятих ним робіт, що були виконані Відповідачем, кваліфікуючи їх як свої додаткові витрати.
За змістом ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати особи у зв’язку із пошкодженнями або знищенням майна, а також – витрати, здійснені управленою стороною для відновлення свого порушеного права.
Між тим, витрати з оплати прийнятих підрядних робіт не є втратами, пов’язаними із пошкодженням або знищенням відповідного майна, або витратами, пов’язаними із відновлення порушеного права, оскільки фактів пошкодження або знищення майна до відома суду не тільки не доведено, але й Позивач взагалі на них не посилається. Не можуть бути ці платежі віднесені до витрат, понесених Замовником для відновлення порушених прав, адже вони опосередковують виконання покладених на Замовника умовами договору та діючим законодавством грошового зобов’язання перед Підрядником і жодною мірою не спрямовані на подолання (відновлення) наслідків правопорушення. Дійсно, ніяких доказів усунення зазначених Красноармійським міжрайонним контрольно-ревізійним відділом відхилень від обумовлених робіт у зв’язку із перерахуванням Позивачем стягуваної суми не представлено, а оскільки ці кошти відповідають вартості прийнятих Замовником робіт, твердження про зайвість їх перерахування є помилковим.
Недоведеність означених елементів об’єктивної сторони складу господарського правопорушення унеможливлює як існування такого порушення в цілому (а отже – і потребу в досліджені питання наявності інших його складових елементів), так і застосування наслідків такого відсутнього порушення у вигляді стягнення збитків.
З урахуванням наведених висновків суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу по суті, не приймаючи до уваги, таким чином, заяву Відповідача про застосування позовної давності.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок у повному обсягу і компенсації з боку Відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Відділу освіти Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ, Донецької області (ідентифікаційний код 02142891) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтне – будівельне управління „Донмонтаж”, м. Димитрів, Донецької області (ідентифікаційний код 300347331) про стягнення збитків в розмірі 125534, 00 грн.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 21.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2011р.
Суддя Попков Д.О.
Судове рішення № 13970990, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: