Ухвала суду № 139709118, 11.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1885/23

Провадження № 4-с/761/155/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Шевченко І. М., за участі секретаря судового засідання Ямельського Н. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, стягувачі: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району",

установив:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною скаргою, в якій просила:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. щодо накладння арешту на банківський рахунок у АТ «Ощадбанк», що належить скаржниці ОСОБА_1 ;

- зобов`язати приватного виконавця Гненного Д. А. зняти арешт з коштів у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк» для соціальних виплат, накладений постановою приватного виконавця Гненного Д. А. від червня 2026 року, у частині нарахування соціальної допомоги на дітей від Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області.

Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. знаходиться виконавчий лист за № 761/1885/23 щодо виконання постанови Київського апеляційного суду від 29.01.2025 року. На початку червня 2026 року згідно з постановою приватного виконавця Гненного Д. А. було накладено арешт на рахунок у АТ «Ощадбанк» за р/р НОМЕР_1 , на який скаржниця отримувала допомогу на дітей. На звернення до приватного виконавця Гненного Д. А. щодо скасування арешту - отримала відмову. Тому скаржниця звернулася до суду для оскарження дій приватного виконавця Гненного Д. А.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 11 вересня 2026 року 11:00 год. та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д. А. копію виконавчого провадження № НОМЕР_5.

31.08.2026 до суду надійшло заперечення приватного виконавця Гненного Д. А. на скаргу, в якій він просив скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що у нього на виконанні перебуває відкрите зведене виконавче провадження № НОМЕР_5 від 13.03.2026 року до складу якого входять: ВП № 80506505 від 13.03.2026 року з примусового виконання виконавчого листа № 761/1885/23, виданого 26.11.2025 року Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частинах на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» судового збору за подання позовної заяви в сумі 1597 грн 36 коп., та за подання апеляційної скарги в сумі 2 396 грн 04 коп., а також на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» заборгованості за спожиті послуги в загальній сумі 106 490 грн 99 коп., що складається з: 38 417 грн 03 коп. - сума основної заборгованості, 55 514 грн 20 коп. - інфляційні втрати, 12 559 грн 76 коп. - три відсотки річних; ВП № 80506747 від 13.03.2026 року з примусового виконання виконавчого листа № 761/1885/23, виданого 26.11.2025 року Шевченківським районним судом міста Києва про солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» заборгованості за спожиті послуги в загальній сумі 57 455 грн. 03 коп., що складається з: 27 164 грн 48 коп. - сума основної заборгованості, 24 589 грн 33 коп. - інфляційні втрати, 5 701 грн 22 коп. - три відсотки річних та в рівних частинах на користь Комунального підприємства «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» судового збору за подання позовної заяви в сумі 910 грн, та за подання апеляційної скарги - 1365 грн 50 коп.

У день відкриття виконавчих проваджень - 13.03.2026 року виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно боржника у межах суми стягнення, а також постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 184 682,28 грн. Указану постанову було направлено на виконання до банківських установ.

Приватному виконавцю на момент винесення постанови про арешт коштів боржника невідомо про цільове призначення рахунків боржника, як і про походження коштів, що містяться на відповідних рахунках. Питання щодо накладення арешту на той, чи інший рахунок боржника приймається обслуговуючим банком. Приватним виконавцем у постанові про арешт коштів боржника містилась вказівка на те, що арешту не підлягають кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

09.06.2026 на адресу приватного виконавця надійшло клопотання від боржника ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк». До клопотання боржником було долучено наступні документи: копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 22.01.2019 року; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 06.07.2012 року; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 03.09.2024 року; копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00074772047 від 06.07.2012 року. Жодного документа, який би підтверджував факт зарахування соціальної допомоги саме на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», боржницею додано не було. Крім того, таке підтвердження не додано боржницею і до скарги, яка є предметом судового розгляду в межах цієї справи.

09.06.2026 року приватним виконавцем надано відповідь на клопотання боржниці, відмовлено у знятті арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк». Додатково приватним виконавцем проведено телефонну розмову з боржницею та надано їй рекомендації щодо переліку документів, які вона має додати до клопотання про зняття арешту з рахунку, щоб підтвердити цільове призначення коштів на рахунку. Однак будь-яких нових документів від боржниці на адресу приватного виконавця так і не надходило. Також Гненним Д. А. після надходження клопотання від боржниці про зняття арешту з рахунку IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», прийнято рішення не вживати заходів щодо примусового списання коштів із вказаного рахунку до моменту з`ясування цільового призначення коштів. Ураховуючи вищевикладене, дії приватного виконавця Гненного Д. А. є правомірними, підстав для зняття арешту з рахунку IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», станом на цей день не вбачається.

10.09.2026 до суду надійшли письмові заперечення представника КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" - Пархомчук Л. В., в яких вона просила відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на необгрунтованість і недоведеність вимог скарги, відсутність підстав для скасувння арешту з коштів рахунка боржниці. Просила розглянути справу за її відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Скаржниця ОСОБА_1 подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі, скаргу підтримала, просила задовольнити.

Гненний Д. А. подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, скаргу просив залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, суд дішов таких висновків.

Судом установлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. знаходиться виконавчий лист за № 761/1885/23 щодо виконання постанови Київського апеляційного суду від 29.01.2025 року, про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частинах на користь КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1597 грн 36 коп., та за подання апеляційної скарги в сумі 2396 грн 04 коп.; стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" заборгованість за спожиті послуги в загальній сумі 106 490 грн 99 коп., що складається з: 38 417 грн 03 коп. - сума основної заборгованості, 55 514 грн 20 коп. - інфляційні втрати, 12 559 грн 76 коп. - три відсотки річних.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. від 13.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80506505 з виконання вищевказаного виконавчого листа.

13.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Гненним Д. А. прийнято постанови у ВП № 80506505 про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, а саме на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми 184 682,28 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. від 13.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80506747 з виконання виконавчого листа № 761/1885/23, виданого 26.11.2025, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» заборгованість за спожиті послуги в загальній сумі 57 455 грн 03 коп., що складається з: 27 164 грн 48 коп. - сума основної заборгованості, 24 589 грн 33 коп. - інфляційні втрати, 5 701 грн 22 коп. - три відсотки річних; стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частинах на користь Комунального підприємства «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» судовий збір за подання позовної заяви в сумі 910 грн, та за подання апеляційної скарги - 1 365 грн 50 коп.

13.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Гненним Д. А. прийнято постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 80506505, 80506747 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_5.

03.06.2026 боржник ОСОБА_1 подала приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Гненному Д. А. клопотання про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк».

09.06.2026 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Гненний Д. А. листом за вих. № 7148 повідомив ОСОБА_1 , що у клопотанні відсутні будь які документальні підтвердження від боржника, що рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно з статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин першої-другої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону України "Про виконавче провадження" підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20.

Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.

У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанова ВС від 03 липня 2024 року у справі № 753/9629/23.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає скаргу недоведеною, необґрунтованою і відстуніми підстави для її задоволення.

Ні з матеріалів скарги, ні з матеріалів виконавчого провадження не вбачається жодних відомостей про те, що на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», здійснюються соціальні виплати, а саме допомога на дітей від Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, про що заявниця зазначила в своїй скарзі.

З урахуванням вищевказаного, приватний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення арешту на кошти боржниці ОСОБА_1 .

У справі на цей час відсутні жодні докази, які б надавали підстави для скасування арешту з коштів на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк».

Керуючись ст. 10, 258 - 261 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, стягувачі: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. М. Шевченко