Рішення № 139707377, 14.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5055/26

Провадження № 2-а/752/186/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Вініцький М.В., звернувся до суду з позовом і просить поновити строк для звернення до суду та скасувати постанову серії АВ № 00009273 від 05 грудня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, за частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

Посилається в позові на те, що про винесення постанови позивач дізнався лише 30 січня 2026 року після блокування виконавчою службою його заробітної картки.

За змістом постанови 06 жовтня 2025 року о 12.53 за адресою М-03, км.534+863, Харківська обл. зафіксовано транспортний засіб КОБАЛЬТ АС-3253/3-8, FКМ1, д.н. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, з перевищенням загальної маси транспортного засобу на 30, 846 % ( 8, 02 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон.

Зазначає, що транспортний засіб зареєстровано за КП «Харківські теплові мережі», яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП «Харківводоканал» та є єдиним підприємством водопостачання та водовідведення м.Харкова та інших населених пунктів Харківської обл..

Одним із основних джерел питного водопостачання м.Харкова та області є Краснопавлівське водосховище наливного типу - друге незалежне поверхневе джерело господарсько-питного водопостачання м.Харкова і основним для міст Лозова, Первомайський та інші, вода для очищення якого поступає до Комплексу водопідготовки «Донець», місце розташування якого: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт.Кочеток, яке знаходиться неподалік лінії активних бойових дій і який є відокремленим підрозділом КП «Харківводоканал».

КП « Харківські теплові мережі», як об`єкт критичної інфраструктури, зазнає майже щоденних руйнувань і пошкоджень внаслідок ворожих ударів, існує нагальна потреба в щоденному задіянні транспортних засобів для перевезення вантажів до об`єктів критичної інфраструктури, що розміщені не тільки в м.Харкові, а й у Харківській обл., а також задіянні спеціалізованих транспортних засобів, які залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури.

Виконання цих робіт потребують щоденного використання транспорту підприємства, оскільки роботи проводяться відповідно до чітко встановлених строків і для їх виконання або потребується негайне задіяння такого транспорту для ліквідації наслідків ворожих атак чи надання допомоги Збройним Силам України, підрозділам ДСНС, а також оперативного переміщення транспорту в інші місця для запобігання їх ураження ворогом.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху у період дї воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, а також на транспортні засоби спеціалізованого та/або спеціального призначення, залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, які здійснюють рух у межах території області, в якій розташовано такі об`єкти, за рішенням начальника відповідної обласної військової адміністрації.

Наказом Міністерства енергетики №259 від 15 липня 2024 року КП «Харківські теплові мережі» визначено як таке, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

В ніч з 02 на 03 жовтня 2025 року відбулися ракетні обстріли водозапірних споруд Комплексу відопідготовки «Донець», що призвело до критичних руйнувань водозабірних споруд, а тому для запобігання виникненню техногенних ситуацій, а саме залишення населення без питної води та інших небезпечних ситуацій, керівництвом підприємства були направлені автомобілі, в тому числі автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3-8, FКМ1, д.н. НОМЕР_1 , до смт. Кочеток для доставки вантажу - бетонних блоків для ліквідації руйнувань та вивезення пошкоджених матеріалів.

Зазначає, що завантаження та доставка вантажу відбувалося в стані крайньої необхідності, що дало змогу запобігти виникненю техногенних ситуацій.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 27 лютого 2026 року та відповідно до статті 31 КАС України визначено склад суду.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до статей 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

18 березня 2026 року представник відповідача подав відзив, у якому детально обґрунтовано склад адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, обставини його вчинення та механізм його фіксації.

Зазначає, що зміст постанови відповідає вимогам закону та нормативним актам у сфері вантажних перевезень.

Крім того, з приведеннням відповідних обґрунтувань вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 286 КАС України.

З урахуванням цього, просить у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно зі статтею 229 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом, і, зокрема, про адміністративні правопорушення, які передбачені частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП, розглядають органи автомобільного транспорту.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Судом встановлено, що відносно позивача, як відповідальної особи за використання транспортного засобу КОБАЛЬТ АС-3253/3-8, FКМ1, д.н. НОМЕР_1 , 05 грудня 2025 року винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП серії АВ № 00009273.

За змістом постанови 06 жовтня 2025 року о 12.53 за адресою М-03, км.534+863, Харківська обл. зафіксовано транспортний засіб КОБАЛЬТ АС-3253/3-8, FКМ1, д.н. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, з перевищенням загальної маси транспортного засобу на 30, 846 % ( 8, 02 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб зареєстровано за КП «Харківські теплові мережі».

Стаття 132-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 даної статті визначено, що порушенням таких правил є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України « Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пунктів 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів, коли хоч один з їх габаритів перевищує встановлені даним пунктом параметри.

У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, а також на транспортні засоби спеціалізованого та/або спеціального призначення, залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, які здійснюють рух у межах території області, в якій розташовано такі об`єкти, за рішенням начальника відповідної обласної військової адміністрації. Рух таких транспортних засобів штучними спорудами з перевищенням допустимої фактичної маси або таких, габаритна висота яких (з вантажем чи без нього) перевищує параметри, визначені дорожнім знаком 3.18, без відповідного дозволу забороняється.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи наказом Міністерства енергетики №259 від 15 липня 2024 року « Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» КП «Харківські теплові мережі» визначено як таке, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

З Розпорядження КП « Харківські теплові мережі» № 127-50 від 03 жовтня 2025 року вбачається, що в ніч з 02 на 03 жовтня 2025 року відбулися ракетні обстріли, внаслідок чого мало місце руйнування та пошкодження КВ «Донець».

Характер та обсяг руйнувань підтверджено комісійним Актом візуального обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації.

З метою запобігання виникненню техногенних ситуацій автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3-8, FКМ1 , д.н. НОМЕР_1 ,був направлений до смт. Кочеток для доставки вантажу - бетонних блоків, необхідних для виконання робіт з ліквідації руйнувань та вивезення пошкоджених матеріалів.

Відповідно до подорожнього листа №994179 від 06 жовтня 2025 року транспортний засіб для виконання зазначених робіт був переданий в розпорядження позивача.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За змістом статті 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 ( щодо поняття крайньої необхідності ) зазначено, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто, засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім.

Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях, інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності.

Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи.

В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте, визначальним має бути об`єктивний критерій.

Відповідно до частини 3 статті 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомим є факт збройної агресії Російської Федерації проти України та введення в зв`язку з цим з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану.

Загальновідомим є і той факт, що м. Харків та частина Харківської обл. є прифронтовою територією та зоною активних або можливих бойових дій, регіон знаходиться під постійними обстрілами з різного виду озброєнь, що потребує оперативного реагування на ліквідацію наслідків обстрілів, відновлення критичної інфраструктури, забезпечення життєдіяльності міста та області в умовах щоденних ризиків для безпеки.

З урахуванням цього суд вважає діяльність КП «Харківські теплові мережі», як об`єкту критичної інфраструктури, такою, що здійснюється в особливих умовах безпеки, визначених законом.

Суд також вважає, що діяння позивача, як працівника об`єкту критичної інфраструктури, залученого для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, виниклих внаслідок збройної агресії, у межах території області, в якій розташовано такі об`єкти, вчинені в стані крайньої необхідності та приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Врахочуючи викладене, приведені позивачем обґрунтування пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при зверненні до суду.

Керуючись статтями 8, 19 Конституції України, статтями 1, 9, 14-3, 132-1 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України « Про дорожній рух», Законом України « Про автомобільні дороги», статтями 2, 72, 77, 78, 122, 242-246, 250, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Скасувати постанову Державної служби України з безпеки та транспорті в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00009273 від 05 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

Стягнути з Державної служби України з безпеки та транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1 064, 96 грн судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: 03150, м.Київ, вул. Фізкультури, 9, ЄДРПОУ: 39816845.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя : К.В.Машкевич