Ухвала суду № 139707325, 14.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13533/26

Провадження № 2/752/11687/26

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залучення прокурора до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року у справі відкрито підготовче провадження, підготовче засідання призначено на 16 вересня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

05 серпня 2026 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей», яким частину третю статті 45 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «з метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов`язковою участю прокурора».

Цим же Законом частину шосту статті 56 ЦПК України викладено в такій редакції: «органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне. Участь прокурора є обов`язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини».

Згідно п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються функції представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Положеннями ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Вказане завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить суд позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після відкриття провадження у справі набрали чинності зміни до статей 45, 56 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав є обов`язковою участь прокурора, суд, з метою дотримання як найкращих інтересів дитини, дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 3, 10, 12, 45, 56, 209, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Повідомити прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, що розгляд справи призначено на 16 вересня 2026 року об 11 год 30 хв в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва, за адресою: вул. Виставкова, 14-а, кб. 23, м. Київ.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк