Ухвала суду № 139707213, 09.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16227/26

Провадження № 2-к/752/16/26

У Х В А Л А

іменем України

09 вересня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства «Чирчикський трансформаторний завод» АО «Chirchiq Tranformator Zavodi» про надання дозволу на примусове виконання рішення Ташкентського міського суду від 18.10.2024 року в справі № 4-10-2411/349 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні енергетичні рішення»,-

в с т а н о в и в:

у червні 2026 року до суду надійшло клопотання від АТ «Чирчикський трансформаторний завод» АО «Chirchiq Tranformator Zavodi» про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Ташкентського міського суду від 18.10.2024 року в справі № 4-10-2411/349 про стягнення з ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення» на його користь боргу в розмірі 307 100,00 доларів США, пені в розмірі 30 700,00 доларів США та поштових витрат у розмірі 34 000,00 сум.

Клопотання обґрунтоване тим, що вказане рішення Ташкентського міського суду від 18.10.2024 року в справі № 4-10-2411/349 набрало законної сили, разом з тим, не виконується ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення», місцезнаходження якого зареєстровано в Україні, та яким 12.08.2025 року змінено адресу з вул. Казимира Малевича, буд. 31, оф. 323, в м. Києві, на нову адресу: просп. Голосіївський, буд. 120, оф. 4, в м. Києві.

З урахуванням вищевказаного, АТ «Чирчикський трансформаторний завод» АО «Chirchiq Tranformator Zavodi» просить клопотання задовольнити.

Учасники судового розгляду про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, в судове засідання не з`явились.

Представник стягувача Венгаренко Т.А. надала заяву про розгляд справи без участі представника стягувача.

Суд, дослідивши клопотання, дійшов до наступного висновку.

Судом з`ясовано, що рішенням Ташкентського міського суду від 18.10.2024 року в справі № 4-10-2411/349 стягнуто з ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення» на користь АТ «Чирчикський трансформаторний завод» АО «Chirchiq Tranformator Zavodi» борг у розмірі 307 100,00 доларів США, пеню в розмірі 30 700,00 доларів США та поштові витрати в розмірі 34 000,00 сум.

Із змісту вищевказаного рішення вбачається, що Ташкентським міським судом встановлено, що представники відповідача в передбаченому порядку повідомлені про місце проведення судового засідання шляхом направлення ухвали суду про відкладення судового засідання на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та за його юридичною адресою за допомогою служби доставки DHL Express.

До матеріалів клопотання також додано завірені суддею Йодгоровим Ф. скріншоти направлення 18.09.2024 року електронного листа за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також фотокопію транспортної накладної 5303844453, де вказані відправник АО «Chirchiq Tranformator Zavodi» та отримувач ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення», адреса: вул. Казимира Малевича, буд. 31, оф. 323, в м. Київ, з відміткою про повернення 07.10.2024 року «отримувач відмовився від доставки».

Судом з`ясовано, що 12.08.2025 року ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення», змінено адресу місцезнаходження з вул. Казимира Малевича, буд. 31, оф. 323, в м. Києві, на просп. Голосіївський, буд. 120, оф. 4, в м. Києві.

Зі змісту копії довіреності від 28.10.2025 року, підписаної генеральним директором АТ «Chirchiq Tranformator Zavodi» вбачається, що уповноважено, в тому числі Венгаренко О.В. на представництво інтересів товариства з питань стягнення заборгованості з ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення» на виконання рішення Ташкентського міського суду від 18.10.2024 року в справі № 4-10-2411/349 та захисту його прав у всіх державних органах, зокрема, у місцевих загальних судах. Довіреність дійсна до 31.12.2026 року.

Рішення Ташкентського міського суду в справі № 4-10-2411/349 від 18.10.2024 року набрало законної сили 19.11.2024 року, є чинним і підлягає виконанню, на підтвердження чого надано довідку від 05.12.2024 року за підписом судді Ташкентського міського суду Йодгорова Ф.

Відповідно до змісту ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Частиною 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України (ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Змістом ч. ч. 1, 2 та 8 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню визначені законодавцем ст. 462 ЦПК України, відповідно до змісту частини першої якої рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (ч. 1 ст. 464 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 467 ЦПК України розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Частиною 8 ст. 467 ЦПК України передбачено, що якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені ст. 468 ЦПК України.

За змістом ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; 9) в інших випадках, встановлених законами України.

19.02.1998 року між Україною та Республікою Узбекистан підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах.

Вищевказаний Договір ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах». Дата набрання чинності - 19.06.1999 року, а відтак він підлягає першочерговому врахуванню, зокрема, при вирішенні питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Питання про визнання та виконання рішень врегульовані змістом Розділу ІІІ цього Договору.

Статтею 52 згаданого Договору передбачено, що кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цим Договором, визнає та виконує наступні рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони, які набули чинності:

1) рішення установ юстиції у цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди у таких справах (рішення);

2) вироки судів у кримінальних справах в частині відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Відповідно до ст. 54 зазначеного Договору клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається до компетентного суду Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може також бути подано й до суду, який виніс рішення у справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання суду, компетентному винести рішення щодо клопотання.

До клопотання додаються: 1) рішення чи його завірена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло чинності і підлягає виконанню, або про те, що воно підлягає виконанню до набуття чинності, якщо це не виходить з самого рішення; 2) документ з якого виходить, що сторона проти якої було винесено рішення, яка не брала участі у процесі, була в належному порядку та своєчасно викликана до суду та поінформована про наслідки своєї неявки, а у разі її процесуальної недієздатності була належним чином представлена; 3) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилки; 4) документ, що підтверджує угоду сторін у справах договірної підсудності.

Клопотання про дозвіл примусового виконання рішення та документи, що додаються до нього, забезпечуються завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони або на російську мову.

Порядок визнання та примусового виконання рішень визначений ст. 55 вказаного Договору, відповідно до якої клопотання про визнання та дозвіл примусового виконання рішень, передбачений у ст. ст. 52, 54, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої має бути здійснено примусове виконання.

Суд, який розглядає клопотання про визнання та дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цим Договором дотримані. В разі, якщо умови дотримано, суд виносить рішення про примусове виконання.

Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої має бути здійснено примусове виконання.

Відмова у визнанні та виконанні рішень врегульована змістом ст. 55 Договору, відповідно до якої у визнанні передбачених ст. ст. 52, 54 рішень та у видачі дозволу на примусове виконання може бути відмовлено у випадках, якщо:

1) відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої винесено рішення, воно не набуло чинності чи не підлягає виконанню, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набуття чинності;

2) відповідач не взяв участі в процесі через те, що йому чи його вповноваженому не був своєчасно та належно вручений виклик до суду;

3) у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет та на тій самій підставі на території Договірної Сторони, де має бути визнане та виконане рішення, раніше вже було винесене рішення, яке набуло чинності, або існує визнане рішення суду третьої держави, або якщо установою цієї Договірної Сторони раніше вже було порушено провадження у цій справі;

4) згідно з положенням цього Договору, а у випадках, не передбачених ним, згідно з законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано та виконано, справа відноситься до виключної компетенції її установи;

5) відсутній документ, який підтверджує угоду сторін у справі договірної підсудності;

6) скінчився термін давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої розглядає клопотання про визнання та виконання рішення.

Таким чином, враховуючи зміст ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. ст. 10, 467, 468 ЦПК України та Договору між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, при вирішенні питання про надання дозволу на примусове виконання рішення суду Республіки Узбекистан з`ясуванню підлягає дотримання положень саме Договору між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах.

Верховним Судом, зауважувалося, зокрема, у змісті постанов від 28.05.2020 року в справі № 420/849/17, від 18.06.2020 року в справі № 643/449/17 та від 23.09.2022 року у справі № 686/11087/20 на тому, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює цей факт, суд повинен з`ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших, поданих сторонами, доказів, а в необхідних випадках - витребувати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким проводився розгляд справи.

Під «повідомленням про процес» необхідно розуміти саме сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення сторін «правом на суд»».

Суд дійшов висновку, що ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення» було належним чином повідомлене про судовий розгляд справи про стягнення з нього боргу, що підтверджується, зокрема, скріншотом направлення електронного листа та транспортною накладною, а також враховуючи, що у змісті рішення, яке набрало законної сили, встановлено факт належного повідомлення ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення» як відповідача в справі про судовий розгляд спору, який, своєю чергою, здійснений відповідним судовим органом іноземної держави (у даному випадку - судовим органом Республіки Узбекистан)

Таким чином, ТОВ «Міжнародні енергетичні рішення» мало реальну можливість бути вислуханим під час розгляду справи, однак, таким своїм правом не скористалось.

Оскільки, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відповідає вимогам ст. 466 ЦПК України, до нього додано всі необхідні документи, а підстави, передбачені як ст. 468 ЦПК України так і ст. 56 Договору між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, для відмови у його задоволенні відсутні, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Ташкентського міського суду.

На виконання вимог ч. 8 ст. 467 ЦПК України суд визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Отже, згідно з курсом на день постановлення ухвали сумою, що підлягає стягненню є: основний борг 307 100,00 доларів США - 13 653 666, 00 грн, пеня 30 700,00 доларів США - 1 364 922, 00 грн, поштові витрат у 34 000,00 сум - 128,52 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 462-467 УПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

клопотання Акціонерного товариства «Чирчикський трансформаторний завод» АО «Chirchiq Tranformator Zavodi» про надання дозволу на примусове виконання рішення Ташкентського міського суду від 18.10.2024 року в справі № 4-10-2411/349 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні енергетичні рішення» - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання в Україні рішення Ташкентського міського суду від 18.10.2024 року в справі № 4-10-2411/349 за позовом Акціонерного товариства «Чирчикський трансформаторний завод» АО «Chirchiq Tranformator Zavodi» (код ЄДРПОУ 200941525, місцезнаходження: пл. Машинобудівників, буд. 1, м. Чирчик, Ташкентська обл., 111713, Республіка Узбекистан) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні енергетичні рішення» (код ЄДРПОУ 44697756, місцезнаходження: просп. Голосіївський, буд. 120, оф. 4, м. Київ, 03127) про стягнення суми основного боргу в розмірі 13 653 666, 00 грн, пені в розмірі 1 364 922, 00 грн, поштових витрат у сумі 128,52 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.

Суддя В.С. Хоменко